З гранатомета по польсько-українських відносинах

Найстрашніше, що теоретично мало статися після обстрілу польського консульства в Луцьку вже сталося: відбулося певне похолодання в зовнішніх зносинах між Україною та Польщею. Дип.установи Польщі в Україні тимчасово припиняють діяльність, поки не буде знайдено виконавця обстрілу консульства в Луцьку та посилено охорону польських представництв в Україні. Також відомо про те, що учора посла України було викликано до МЗС Польщі.

Фото: poland-ukraine.com.ua

Польський політолог Міхал Марек зазначив в одному з коментарів, що метою диверсантів було перешкоджання інтеграції України та Польщі в Балто-Чорноморський союз, адже інформація про те, що в Україні відкрили вогонь по польській дип.установі (ще й де: на Волині!) може значно серйозно відвернути від ідей інтеграції з Україною немалу частину польського суспільства. Вигідність ситуації для російської сторони є відверто очевидною.

Разом з тим, попри відверту провокаційність ситуації, користувачі мережі доволі адекватно відреагували на ситуацію: майже одноголосно по обидва боки кордону в диверсії визнали винними саме російських провокаторів, а не аж ніяк не націоналістів та колишніх бійців АТО. Хоча метою творців провокації було саме загострення українсько-польських відносин, акцент на гострій нестабільності всередині України (мовляв, "дивіться, в них в мирних містах теж з гранатометів стріляють"), і врешті-решт звинувачення у інциденті саме українських націоналістів.

Якось подібно ситуацію і потрактували проросійські ЗМІ та соцмережі, провели навіть дивну паралель між обстрілом консульства і розбитим в Луцьку тієї ж ночі вікном в Сбербанку. А хто ж ще, як не націоналісти увесь останній місяць гримлять на усю країну своїми вимогами заблокувати діяльність російських банків в країні? "Слід" який диверсанти штучно хотіли підвести до українських правих виглядає наївно лише для українського громадянина: російський користувач медіа внаслідок низького рівня обізнаності в реальній ситуації дійсно повірить у таку доволі грубу зв'язку.

Протиставити тотальній демонізації нашої країни руками російських спецагентів ми можемо лише реальний акцент на проблемі, постійне акцентування на зацікавленості РФ в напруженні між польським та українським соціумом, підкреслення того факту, що звинувачення в українофобії та полонофобії часто звучать на адресу не по справі, а є пропагандистськими і політизованими концептами. Врешті-решт слід підкреслити важливість глибокої дискусії щодо проблемних питань між українськими істориками та їх польськими колегами задля пам'яті та примирення. Ця дискусія, здається, ось-ось лише почалася, і виключно в інтересах РФ зривати її з гучним скандалом. Разом з тим, ситуація досі залишається напруженою і нових "антипольських" діянь нібито руками українських громадян, рівно як і "антиукраїнської" діяльності нібито поляків можна очікувати кожного дня - на противазі цьому може стати лише високий рівень зацікавлення громадян обох країн проблемою, постійне усвідомлення загрози ворожих ідеологічних диверсій та глибокий консенсус між громадянамм і публічна та прозора дискусія між істориками.

Всеволод Шаманич Всеволод Шаманич , Журналіст, співзасновник проекту "Українська мрія"
Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook, Twitter и Telegram