Або чому приватний ветеринар перед тим як зробити вакцинацію має змушувати власника домашньої тварини іти за отриманням ветеринарного паспорта до державної лікарні.
Відповідь була проста – так вимагає закон. Де-юре, все правильно. Де-факто, логіка відсутня.
Закон «Про ветеринарну медицину» на момент його схвалення на початку двохтисячних дійсно був одним із передових в цій сфері. Але в той час ніхто не говорив не лише про державу в смартфоні, але і про смартфон як такий.
Далі – більше. У випадку підозри на підроблені документи (а таке справді траплялось) одна область пише іншій запит, чекає відповіді, а корабль в цей час стоїть на рейді. Відсутність прогресу дорого коштує бізнесу. І це в умовах, коли в Держпродспоживслужбі вже розроблені ІТ-рішення, які дозволяють як видавати, так і контролювати ветеринарні документи в електронній формі.
Чому реєстрація ветеринарних препаратів в ЄС безстрокова а в Україні лише на 5 років? Чому антимікробна резистентність у всіх країнах, які поважають свої громадян, в пріоритеті, а в Україні можна застосовувати антибіотики без особливих на це потреб? Чому благополуччя тварин історично випало із сфери регулювання? І багато інших чому.
Ці запитання будуть зняті, якщо Верховна Рада ухвалить в другому читанні законопроект №3318 “Про ветеринарну медицину та благополуччя тварин”. На кону, серед іншого, адаптація 10 нормативно-правових актів ЄС в чотирьох великих сферах регулювання, що включають в себе здоров’я тварин, благополуччя тварин, ветеринарну практику та виробництв і обіг ветеринарних препаратів.
Термін «вірус» хоч і з приставкою «корона», зараз є одним із найбільш вживаних не лише в медичній термінології. Існує припущення, що коронавірус був занесений із дикої фауни. І це не якесь унікальне явище – є цілий вид інфекцій, які є спільними для людей і тварин – зоонози.
Здоров’я тварин має значення навіть для тих, хто тваринами не сильно опікується. Справа – за народним депутатами.