Навіть якщо не зважати на інші ризики, поки що залишається питання із тривалістю імунітету, та і побоювання щодо мутації вірусу ніхто не знімав.
Існує припущення, що умовна межа епідемічного благополуччя визначатиметься в першу чергу доступом до вакцини, і вже як наслідком – станом захворюваності.
Розвинуті країни, очевидно, матимуть переваги в такому доступі. Це і про життя людей, і про економічне зростання.
При озвученій ціні на вакцину на рівні 20 доларів за дозу, вартість імунізації, наприклад 30 млн громадян, становитиме 600 млн доларів або близько 17 млрд грн. Насправді – більше, оскільки малоймовірно, що ціна для пацієнта буде дорівнювати ціні виробника. При тривалості імунітету, наприклад, 6 місяців, цю суму треба множити на два.
Поки що на КОВІД-вакцини анонсоване виділення в Державному бюджеті 2,6 млрд. грн. Це 93 млн доларів або 4,6 млн доз вакцин (за очікуваними цінами виробника).
Для порівняння – в ЄС йдеться про закупівлю 300-400 млн доз вакцин при населенні 450 млн.
Можливо варто все-таки пожертвувати субвенціями на регіональний розвиток і забезпечити імунізацію населення? До бюджетного другого читання ще є час.
Зрештою, якщо надії на вакцину не справдяться, перерозподіл коштів на дороги багато часу не займає.