Моя донечка – весь сенс життя, вся моя втіха. Допомога дитині загиблого в АТО, прикордонника Олега Сороченка

Кажуть, що юність – особливий час. Час свободи, мрій, всеосяжності, кохання та нових звершень. Так було і у житті 20-річного юнака Олега Сороченка. А ще було усвідомлення відповідальності та потреби у повсякденному захисті країни. Це розуміння і окреслило його подальший життєвий шлях, адже Олег хотів стати прикордонником і став ним.

Олег Сороченко проходив службу за контрактом на кордоні з РФ у Червоній Таловці, на Луганщині. У Луганську зустрів і свою подругу життя - Юлію, але одружитись закохані так і не встигли – на заваді стала війна, яка забрала Олегове життя. Але доля подарувала коханим донечку, яка вже ніколи не побачить свого татка, але яка стала єдиним сенсом життя для Юлії.

«Олег був життєрадісним, позитивним, завжди піклувався про мене. А коли дізнався, що я вагітна – так зрадів. Планували весілля по закінченню його служби, але тепер це лише сумні спогади і не здійсненні плани», - розповідає Юлія. Дівчина каже, що вони з Олегом вже навіть обрали ім’я для майбутньої дитини. Так, якщо народиться хлопчик – то називатиметься Михайлом, а як дівчинка – Альбіною. Народилась Альбіна.

«Олег, так і не дізнався, хто у нас буде. Він загинув, коли я перебувала на 13 тижні вагітності», - із сумом розповідає Юлія. На той час вона працювала медичною сестрою обласної клінічної лікарні. А Олег ніс службу на кордоні. Закохані подовгу спілкувались телефоном, будували плани на життя. Але один з весняних ранків все змінив. Звичною дорогою на роботу, Юлія помітила у небі військовий літак, потім почалися обстріли, а надвечір у дворі вже стояла ПЗРК. «Олег мені телефонував та переконував, аби я виїхала з Луганська до родичів у Дніпропетровську область, що я і зробила. Олег говорив, що на кордоні все спокійно, але за місяць вже почалися обстріли його КПП. 25 серпня 2014 року ми іще з ним говорили телефоном, а ввечері я вже не могла йому додзвонитись. А на ранок дізналась, що Олега більш немає…», - плачучи розповідає Юлія.

25 серпня 2014 р. в бою з диверсійно-розвідувальною групою, яка перетнула кордон з території Росії, на ділянці «Красна Талівка», Луганської області, Олег Сороченко поліг смертю Хоробрих, до останнього захищаючи кожного з нас. Указом Президента України № 708/2014 від 8 вересня 2014 р., "за особисту мужність і героїзм, виялені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України", був нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Сьогодні в Олега лишилась донечка Альбіна, яка пізнає навколишній світ, і якій так не вистачає батька. А ще потрібен одяг та харчування. Тож давайте разом попіклуємось про дитину загиблого Героя.

ЦИГАНКОВА ЮЛІЯ ОЛЕКСАНДРІВНА YULIIA TSYHANKOVA 4188370023583738 (Райффайзен банк Аваль)

Люди допомагають людям! Кому допомагаєш ти?

Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook, Twitter и Telegram