ГлавнаяБлогиБлог Олексія Кучеренка

Анбандлінг має бути завершений

Анбандлінг означає добровільне розділення великих промислових підприємств на декілька менших самостійних структур. Стосовно Нафтогазу анбандлінг означав відокремлення його діяльності з транспортування природного газу (діяльності оператора ГТС) від видобутку і постачання природного газу та електричної енергії.

Отже, впроваджуючи європейський підхід, Україна зобов’язалася виділити оператора ГТС в незалежну структуру. Новий оператор ГТС мав отримати незалежність не тільки від чинного на той момент власника – Нафтогазу, але й від будь-яких інших впливів з боку виробників та постачальників природного газу, зокрема через вертикаль органів державної влади. В рамках реалізації плану анбандлінгу Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про створення ПАТ «Магістральні газопроводи України».

Фото: EPA/UPG

Коротка історія створення МГУ

31 березня 2016 року НАК «Нафтогаз України» на виконання пункту 18 Плану заходів щодо реформування газового сектору, затвердженого розпорядженням КМУ від 25.03.2015 №375-р направила свої пропозиції (свій План реструктуризації НАК «Нафтогаз України») для розгляду Міненерговугілля, Мінекономіки, НКРЕКП, АМКУ, а також Секретаріату Енергетичного Співтовариства (СЕС), представникам Світового банку та ЄБРР щодо порядку дій для повного відокремлення функції оператора ГТС від групи Нафтогаз згідно з вимогами Третього енергетичного пакету ЄС.

Нарікаючи на відставання реформи на 5 місяців, сам Нафтогаз своїм Планом реструктуризації НАК «Нафтогаз України» запропонував наступний процес повного відокремлення оператора ГТС:

Створення нової компанії-оператора ГТС (пропозиція, наведена у Плані, передбачає, що ОПЕРАТОРОМ газотранспортної системи є АТ «Магістральні газопроводи України» – господарське товариство, 100% акцій якого належать державі.)

Повне відділення оператора ГТС (пропозиція, наведена у Плані, передбачає, що по відношенню до Оператора газотранспортної системи, яка знаходиться у державній власності, має бути обрана модель повного відокремлення власності на ГТС (модель OU) відповідно до Закону України «Про ринок природного газу»).

Виходячи із вищезазначених пропозицій Нафтогазу, Кабінет Міністрів України 1 липня 2016 року прийняв постанову №496 «Про відокремлення діяльності з транспортування та зберігання (закачування, відбору) природного газу». Даною постановою передбачалось:

• Обрати модель відокремлення діяльності з транспортування природного газу, передбачену статтею 23 Закону України “Про ринок природного газу”, як модель відокремлення для оператора газотранспортної системи України, яка перебуває в державній власності та не підлягає приватизації - (модель OU);

• утворити до 1 жовтня 2016 року ПАТ “Магістральні газопроводи України”, 100 відсотків акцій якого перебувають у державній власності;

• затвердити перелік активів, матеріально-технічних та інших ресурсів, необхідних для ефективної роботи ПАТ “Магістральні газопроводи України”, та плану їх передачі зазначеному товариству;

• забезпечити в установленому законодавством порядку передачу для ПАТ “Магістральні газопроводи України” майна, що використовується для забезпечення транспортування природного газу, не підлягає приватизації та обліковується на балансі ПАТ “Укртрансгаз”;

• забезпечити подання ПАТ “Магістральні газопроводи України” запиту до НКРЕКП на сертифікацію оператора газотранспортної системи.

9 листопада 2016 року Кабінет Міністрів України відповідно до вимог постанови №496 прийняв постанову №801 «Про утворення публічного акціонерного товариства "Магістральні газопроводи України"», 100 відсотків акцій якого належить державі.

Після створення МГУ Нафтогаз почав блокувати процес анбандлінгу, який ним же був ініційований. Не було виконано жодне із вимог постанови №496 для того, щоб МГУ стало Оператором ГТС.

Процес блокування тривав до вересня 2019 року. З приходом нового уряду почався по суті новий процес анбандлінгу, умови якого диктував Нафтогаз, намагаючись зберегти за собою левову частку прибутків від транзиту газу.

Зокрема на заміну постанові №496 вже новим урядом було прийнято постанову від 18 вересня 2019 року № 840 «Про відокремлення діяльності з транспортування природного газу та забезпечення діяльності оператора газотранспортної системи»

Цією постановою було визначено, що Оператор ГТС протягом наступних 10 років повинен сплачувати Нафтогазу частину доходів від транзиту, застосовуючи так звану «динамічну ціну». За даними виконавчого директора Нафтогазу Вітренка Ю.Ю. така сума за 10 років повинна становити 180 млрд грн (7,5 млрд долл.)

На основі цієї постанови №840 Верховною Радою України було прийнято новий закон про відокремлення ГТС.

Презентацію умов роботи ГТС відповідно до цього законопроекту представляв голова правління Нафтогазу Андрій Коболєв на засіданні профільного Комітету Верховної Ради у жовтні 2019 року.

Відповідно до зазначеної презентації та згідно вимог нового закону про відокремлення ГТС передбачалось, що МГУ, як акціонерне товариство 100 відсотків акцій якого належить державі та повноваження з управління корпоративними правами якого здійснює Мінфін, буде володіти та здійснювати управління Оператором ГТС.

Нафтогазу не вигідно втрачати контроль над Оператором ГТС

Слід нагадати, що у Оператора ГТС (як нового (ОГТСУ) так і старого (Укртрансгаз) існує значна проблема щодо балансування газу в ГТС. Саме ця проблема стала наслідком формування безнадійної дебіторської заборгованості Укртрансгазу на рівні близько 50 млрд грн та відповідно формування збитків.

Формування таких збитків є наслідком неефективного управління Нафтогазом Оператором ГТС (Укртрансгазом).

Новий Оператор ГТС (ОГТСУ), який був створений Нафтогазом, продовжує політику Нафтогазу щодо віднесення всіх проблемних обсягів газу, за якими не надійшла оплата для Нафтогазу, на баланс Оператора ГТС.

Нафтогаз та новий Оператор ГТС усвідомлюють, що нова компанія, яка володіє та повинна управляти Оператором ГТС не буде продовжувати угодницьку політику по відношенню до Нафтогазу в питаннях розбалансування природного газу. Сума таких розбалансів буде віднесена не на нового Оператора ГТС, а саме на Нафтогаз.

Крім того, після підписання нових умов контракту на транзит, згідно яких Нафтогаз зберіг себе в ланцюгу доходів від транзиту, питання контролю над Оператором ГТС стає необхідним для Нафтогазу – для того щоб мати змогу залишати на власних рахунках найбільші суми доходів від транзиту, застосовуючи старі механізми взаємодії між Оператором ГТС та Нафтогазом в питаннях розбалансування газу.

Після підписання нових умов контракту на транзит, Нафтогазу не вигідно віддавати контроль над Оператором ГТС незалежному від нього державному підприємству (в даному випадку МГУ). Тому з боку Нафтогазу (в тому числі через «свого» директора» ТОВ ОГТСУ Сергія Макогона та через депутатський корпус, який часто використовується «втемну») розпочалася кампанія з дискредитації МГУ, яке навіть ще не розпочало свою діяльність з управління Оператором ГТС.

По суті, з боку Нафтогазу чиниться цілеспрямована атака на випередження - для того щоб МГУ не мала ні фінансування ні управлінських можливостей впливати на нового Оператора ГТС.

При цьому планові витрати на фінансування МГУ на 2020 рік не перевищують 70 млн грн.

У 2019 році фінансування МГУ здійснювалось із державного бюджету в сумі тих самих 70 млн грн.

Основні витрати МГУ:

• витрати на утримання наглядової ради – 37 млн грн;

• витрати на оплату праці персоналу з соц. нарахуваннями – 20 млн грн;

• інші витрати (оренда, аудит, юр. послуги, відрядження, зв’язок) – 13 млн грн.

Фінансування МГУ повинно здійснюватися за рахунок отриманих дивідендів від Оператора ГТС.

Тобто, якщо дивіденди від Оператора ГТС становитимуть, наприклад, 2 млрд грн, то з них 70 млн грн залишається для МГУ, а решта 1,93 млрд грн буде перерахована до бюджету.

У МГУ та Нафтогазу різні завдання

Основне завдання МГУ на відміну від Нафтогазу – це намагання максимізувати прибуток Оператора ГТС. У Нафтогазу абсолютно протилежне завдання – мінімізувати прибуток Оператора ГТС через давно відпрацьовані схеми (в тому числі і через розбаланси газу).

Нафтогаз зацікавлений в ліквідації МГУ та його «історичної» пам’яті разом з документами, які вказують, що саме Нафтогаз блокував процес анбандлінгу та змінював власну позицію в процесі його здійснення, намагаючись зірвати укладення контракту на транзит газу територію України.

На даному етапі саме ТОВ ОГТСУ є «слабкою» ланкою у становленні НЕЗАЛЕЖНОГО Оператора. Всі його дії свідчать про залежність від Нафтогазу та намагання «уникнути» незалежного управління з боку МГУ.

Оскільки новий Оператор ГТС ТОВ ОГТСУ так і не став підписантом довгострокового контракту на транзит з Газпромом, його існування у вигляді ТОВки, якою володіє МГУ, втратило сенс.

Оператором ГТС повинен бути саме МГУ, як акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого належить державі, та повністю незалежне від Нафтогазу. Тому доцільно здійснити реорганізацію ТОВ ОГТСУ, шляхом його повного приєднання до акціонерного товариства «Магістральні газопроводи». Все майно повинно бути передано не ТОВ ОГТСУ, а саме МГУ.

Олексій Кучеренко Олексій Кучеренко , перший заступник голови комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг у Верховній Раді
Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook, Twitter и Telegram