Прем’єр Микола Азаров пообіцяв представити проект «оптимального» держбюджету-2014 до Верховної Ради наприкінці листопада. А Голова Верховної Ради Рибак заявив, що депутати «матимуть цілий грудень» для розгляду законопроекту. Зауваживши, що «іншого уряду в нас нема». Нагадую: таке затягування бюджетного процесу незаконне й небезпечне. Це банальне знущання з громадськості й зухвала зневага парламенту.
Проект Закону «Про Державний бюджет» – це складний документ із безліччю таблиць. Місяця для його повноцінного розгляду в парламенті вкрай недостатньо. Бюджетний кодекс відводить на це три з половиною місяці. Згідно зі статтею 37 кодексу, Кабінет Міністрів зобов’язаний до 15 вересня схвалювати відповідний законопроект і подавати його до Верховної Ради. Вже за 7 днів, себто не пізніше 22 вересня, проект бюджету має публікуватися в газеті «Урядовий кур’єр» (згідно ч. 2 ст. 28 Бюджетного кодексу).
14 вересня в парламенті нібито було «зареєстровано» законопроект (під номером 3000) без будь-якого змісту. Згідно з даними офіційного сайту Верховної Ради, цей «проект» був «відкликаний» 16 вересня. Відтоді Держбюджету-2014 ніхто не бачив.
Бюджетний процес затягується навмисне. Аби в грудні ніхто не встиг вчитатися в цифри й перевірити, які макроекономічні показники, доходи й видатки уряд заклав у свій «оптимальний» проект. Саме так у держбюджеті-2013 з’явилися нереальні плани надходжень і роздуті витрати на утримання чиновників.
Водночас там незаконно скорочені видатки на фонди регіонального розвитку, зарплату вчителям, на боротьбу з туберкульозом та СНІДом. Саме тому нині стоїть проблема термінового секвестру цього бюджету, Держказначейство фактично відмовляється його виконувати, а країні потенційно загрожує дефолт.
Таке враження, що проект бюджету також чекає Вільнюського саміту з ЄС. У розрахунку на західну фінансову допомогу. Або, що геть цинічно – на нову газову ціну, яку сподіваються «виторгувати» в Росії у процесі. Добре, що ми можемо розраховувати на плече західних партнерів. Але ж таке вичікування є свідченням безпорадності нашого уряду, наслідком його безвідповідального ставлення до економіки.
Проблема ж і в тому, що отримавши фінансові гарантії від Європи та США, або нижчу ціну на російський газ, наші урядовці забажають у спішному порядку провести через парламент такий бюджет, який їм потрібно. Народні депутати знову повинні будуть лише забезпечити слухняний «одобрямс». Наслідки поспіхом прийнятого бюджету в 2014 році будуть відповідними. Бо ж питання не в тім, щоб отримати чергові зовнішні кредити. Жодні запозичення не вирішать наших проблем, доки ми не наведемо лад з бюджетними видатками.