У дворі Національного музею Тараса Шевченка - будівельні роботи. Через їхній масштаб серед жителів Києва шириться паніка. Про цю реконструкцію громадські активісти, культурні діячі та навіть депутати Верховної Ради пишуть у блогах, статтях, дописах у соціальних мережах. Інформація, яка подається, не може не насторожувати. Тому найкраще дізнатися правду – з перших вуст. Тим більше, що керівник Музею Тараса Шевченка – людина досить відверта і відкрита.
У будівлі на розі бульвару Шевченка та Терещенківської останній раз проводився ремонт у 2004 році, але, за твердженнями генерального директора Дмитра Стуса, ремонт не був якісним, руйнування будівлі тривало, температурний режим та вологість продовжували порушуватися. Це і було однією з причин того, що художні твори Т. Шевченка – на 95% – не виставлялися в оригіналі. Головні проблеми – надмірна вологість та відсутність вентиляції виникли внаслідок неякісного виконання робіт із облаштування гідроізоляції стін під час останніх ремонтів у 1989 та 2004 роках. Тобто, вони вже стали хронічними.
Директор музею переконує, що будівля перебуває в аварійному стані через тривале надмірне зволоження незахищених гідроізоляцією стін. Саме тому була необхідна реконструкція, а не лише ремонт та реставраційні роботи. У підвальних та цокольних приміщеннях через це з’явилися плісняві гриби. Внаслідок неправильно організованої системи водовідведення багато років відбувалося замокання зовнішніх стін, що призвело до руйнації ліпного декору і балконів. Стара система інженерних мереж не виконує своєї функції; не працює вентиляційна система.
Реконструкція, підготовку до якої вже розпочато, відбувається на основі розпорядження Київської міської державної адміністрації № 1249 від 24 липня 2013 року. Замовником проведення реконструкції та ремонтно-реставраційних робіт у самому музеї та його філії – Літературно-меморіального будинку-музею Тараса Шевченка ? визначено комунальне підприємство «Житлоінвестбуд-УКБ».
Дмитро Стус пояснює, що старт роботам дали через терміновість – часу до зими лишається все менше, опалювальні системи наразі зрізані повністю. Відкрити оновлений музей планують в середині лютого, аби встигнути до 200-річчя Шевченка.
У процесі погодження проектної документації, вартість реконструкції зросла з 27 млн. (проект архітектора Лариси Скорик) до майже 40 мільйонів гривень. Кошти будуть переховані Кабінетом Міністрів до Міністерства культури, яке передасть їх до бюджету Києва. Адже приміщення музею, попри його статус національного, належить громаді столиці.
За ці кошти планується провести роботи з гідроізоляції фундаментів, реконструкцію системи опалення, вентиляції, охоронної, пожежної сигналізації. Також планується здійснити капітальний ремонт покрівлі та водовідводів. Особливої уваги потребує фасад головного корпусу Музею – пам’ятки архітектури XIX сторіччя. У приміщенні Музею буде облаштовано ряд спеціальних приміщень: нові експозиційні зали, сучасні фондосховища із обладнанням, яке дозволятиме зберегти експонати у належному стані, невеликий конференц-зал на 20 місць.
З «практичної» інфраструктури – паркувальний майданчик у дворі – для туристичних автобусів, ліфт – для відвідувачів з обмеженими можливостями.
Інформація про відкриття ресторану у приміщенні музею, яка так насторожила киян, насправді значно перебільшена. Як стверджує директор, і це, зрештою, видно на плані – після реконструкції буде функціонувати символічний кафетерій на 6 столиків, як це, зазвичай, практикується у європейських закладах такого типу. Про продаж алкогольних чи слабоалкогольних виробів не може навіть ітися мови. А товариству, яке буде здійснювати обслуговування відвідувачів, належить погодити текст угоди з Міністерством культури, Держказначейством і Київською міською державною адміністрацією.
Оновлення будівлі дасть, нарешті, можливість виставити оригінали живописних робіт Тараса Шевченка з музейного фонду – до цього часу умов для їхнього експонування не було! Музейники обіцяють, що 30 картин та 900 акварелей, малюнків олівцем, графіку Тараса Шевченка буде представлено у 7-ми залах Національного закладу одразу ж після реконструкції.