У світі продовжується справжня війна за розподіл ринку вакцин. Деякі країни, де розташовані підприємства з виробництва, вводять обмеження на експорт вакцин. Нещодавно Індія, реагуючи на спалах коронавірусної хвороби, заборонила вивозити препарати за межі країни. Місцева влада вирішила: головне – щепити своїх громадян. Індія порушила десятки міжнародних договорів, зокрема й на доставку партії вакцин до України. США майже всю вакцину також залишають для власних громадян. Питання рівномірного розподілу вакцин регулярно порушує ВООЗ: у країнах з високим рівнем доходу щеплення провели кожному четвертому, у країнах з низьким рівнем – лише одному громадянину серед 500.
В цілому у світі є певна напруга між країнами, де перебувають підприємства з виробництва вакцин, і тими, де їх немає. Більшість держав прагне до розміщення таких потужностей. Це гарантує, що у випадку погіршення епідеміологічної ситуації або тимчасової ізоляції країни громадяни матимуть змогу щепитися.
Як країни домовляються про виробництво вакцин?
В Австралії управління терапевтичних товарів дозволило побудувати виробництво вакцин компанії AstraZeneca. Препарат буде виробляти компанія CSL Limited на двох підприємствах у передмісті Мельбурну. Вже закупили розчин на 50 млн доз – його має вистачити на все населення Австралії. Країна півроку вела перемовини з виробником.
Федеральний уряд Німеччини профінансував створення альянсу між концерном Bayer та місцевою компанією «CureVac». Уряд вклав у альянс 500 млн євро для виробництва у місті Вупперталь РНК-вакцини. Потенційно підприємство може виготовляти близько 1 млрд доз вакцин. А у містечку Дессау, де раніше займались виробництвом вакцин для тварин, компанія IDT Biologika домовилась про виготовлення вакцин AstraZeneca та Johnson & Johnson. До кінця 2022 року IDT Biologika може стати найбільшим виробником вакцин у Європі.
Наприкінці березня регулятор ЄС у галузі лікарських засобів (ЕМА) дозволив у Нідерландах, Німеччині, Швейцарії побудувати нові майданчики з виробництва вакцин Pfizer/BioNTech, Moderna и AstraZeneca.
Бачимо, що чимало держав успішно домовляються з транснаціональними корпораціями про виробництво вакцин на своїй території. Паралельно у цих країнах продовжують фінансувати наукові розробки вакцин, але наразі вигідніше створювати альянси с виробниками.
Чи є можливість виробляти вакцини в Україні?
Декілька років тому у нас були підприємства (у Львівській, Харківській та Київській областях), які могли провести розфасовку імпортної сировини по ампулах. Технологічного процесу виробництва в Україні немає. Трохи раніше, у 2000-х роках, одна фармкомпанія розробила бізнес-план з випуску вакцин рутинного щеплення. Однак держава відмовилась гарантувати викуп виробленого препарату. В українському законодавстві тоді не було довгострокового планування та пріоритету за українським виробником. Державі було вигідніше закупати вакцини в Індії, ніж стимулювати власне виробництво. Звісно, що українська фармкомпанія без гарантій від держави передумала вкладати кошти у виробництво вакцин.
Кожна приватна компанія в першу чергу думає про ринок збуту продукту та про прибуток, про необхідні інвестиції. За епідеміологічний сезон щеплення від грипу зробили менше 200 тисяч українців. Чи достатньо цієї кількості доз для прибутку компанії, яка вклала кошти у відкриття заводу з виробництва вакцини від грипу? Ні. Економічно вигідно буде закупати цю вакцину, знову-таки, в Індії.
Україна має прийняти стратегічне рішення – чи прагнемо ми до виробництва вакцин від «ковіду»? Власне виробництво препаратів для щеплення від коронавірусу – це питання національної безпеки. Виробництво на території України гарантуватиме, що вакцину використають для щеплення наших громадян.
Якщо Україна вирішить розмістити потужності з виробництва вакцин від «ковіду», то на рівні уряду потрібно провести перемовини з транснаціональними компаніями-виробниками. Запропонувати їм частину ринку, гарантувати державне замовлення на вакцини, податкові пільги, прийняття необхідних законодавчих актів. Багато країн вже досягли успіху в цих перемовинах. У разі досягнення домовленостей ми повинні почути від уряду, від МОЗ, на яких умовах вдалось підписати контракт на розміщення виробництва у Україні.