Стаття 204-3 КУпАП, правничою мовою, є бланкетною, тобто для з’ясування змісту порушення потрібно звернутися до інших правових норм. В даному випадку до тих, що мають визначати порядок переміщення товарів в район або з району проведення АТО.
У період проведення АТО діяв порядок затверджений постановою КМУ від 01.03.2017 року № 99 «Про затвердження Порядку переміщення товарів до району або з району проведення антитерористичної операції». Це окрема історія, як так відбулось, що стаття в Кодексі існує з 2015 року, а перший Порядок з’явився лише з 01.03.2017 року. Приходить на думку, що в цей час не складались протоколи за цією статтею. Як раз ні, на жаль, саме негативними традиціями у нас в державі є безвідповідальне позаправове застосування державного примусу. Тому з часу запровадження статті, до розроблення Порядку, було складено сотні протоколів за статтею 204-3 КУпАП, які направлено податковими міліціонерами до суду. По них справи прогнозовано закривались за відсутністю складу правопорушення саме у зв’язку з тим, що Порядок переміщення товарів був відсутній. При цьому, оскільки стаття 204-3 передбачає конфіскацію товару, міліціянтами вилучався будь-який товар: харчові продукти, речі, техніка, тощо. Все це чекало на свою долю бути повернутим через певний час, як тільки суд закриє провадження, але звісно без поновлення витрачених моральних та інколи матеріальних збитків.
Після прийняття Порядку № 99 від 01.03.2017 року, здавалось б, нормативне врегулювання дійшло до врівноваження, але знову ні. Як завжди безвідповідально забули внести зміни до КУпАП, залишивши податкову міліцію поза законом, адже згідно статті 255 Кодексу особами, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення за статтею 204-3 являються уповноважені на те посадові особи органів державної податкової служби. Податкова міліція та її підрозділ «ФАНТОМ» перебували та досі перебувають у складі Державної фіскальної служби, яка не відноситься до податкової служби. В цьому випадку помилка ще гірша, адже межує з кримінально караним діянням, але тепер вже зі сторони правоохоронців. Якщо повноважень законом не передбачені, а по факту реалізуються, значить є перевищення повноважень. А на цей випадок існує стаття 365 Кримінального кодексу України, яка передбачає відповідальність саме для правоохоронців, які перевищують свої повноваження і якщо спричинено тяжкі наслідки. Чи лякає це керівництво ДФС, на жаль, поки що ні. Як завжди інші правоохоронні органи можуть звернути на це увагу керуючись «політичною доцільністю» і тоді постраждають сотні правоохоронців податкової міліції, опинившись у заручниках чиєїсь безвідповідальної бездіяльності.
Але повернемось до сучасної ситуації з відповідальністю за порушення Порядку переміщення товарів через лінію розмежування. В даний час, після запровадження ООС, існує новий Порядок затверджений постановою КМУ від 17 липня 2019 року № 815 (набула чинності в листопаді 2019 року). Під цей Порядок було розроблено перелік товарів обмежених або заборонених до переміщення через лінію розмежування наказами Мінветеранів від 18.11.2019 № 92 (втратив чинність) та Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України (Мінреінтеграції) від 14.07.2020 № 52 (чинний на даний час). Наказом Мінреінтеграції було встановлено обмеження по обсягам переміщення готівкових коштів: з тимчасово окупованих територій у сумі, що не перевищує 50 000 гривень, або еквівалентній сумі, в тому числі в іноземній валюті, без підтверджувальних документів про їх походження, а також у сумі, що перевищує 50 000 гривень, або еквівалентній сумі, в тому числі в іноземній валюті, за умови погодження переміщення цих коштів з представниками координаційного центру відповідно до законодавства. А також з контрольованих Україною територій на тимчасово окуповані території у сумі, що не перевищує 50 000 гривень, або еквівалентній сумі, в тому числі в іноземній валюті без підтверджувальних документів про їх походження.
Особливість в тому, що податкові міліціонери досі продовжують складати протоколи за статтею 204-3 КУпАП, але при цьому у людей вилучають вже гроші. Диспозиція статті 204-3 визначає відповідальність за переміщення саме товарів, а не грошей, але керівництво ДФС вперто не звертає на це уваги. Потрібно звітувати про вилучення якомога більше товарів та коштів, вилучають та звітують, а що там відбувається в судах, то вже не їх справа. А дійсно, що ж відбувається у судах?
Очевидно, що місцеві суди стали заручниками правової безвідповідальності. Коли направлялись протоколи, де працівники ДФС визначали вартість товарів за ціною з Інтернету і не зазначали свої П.І.Б (з метою конспірації), суди повертали їх на доопрацювання. Після направлення протоколів, по яких закінчився строк притягнення до відповідальності (3 місяці), суди закривали провадження. В деяких випадках місцеві суди прислуховувались до активної позиції сторони захисту та зазначали у своїх рішеннях, що працівники ДФС не є працівниками податкової служби і не мають повноважень складати протоколи, а також, що після закінчення АТО притягнення за ст. 204-3 є протиправним. А інколи обмежувались штрафом у розмірі 170 гривень, без конфіскації, з чим громадяни здебільшого погоджувались, адже на виборювання правової справедливості треба і час, і бажання. Така волатильність фактично тривала до початку 2020 року. Потім почалась низка тривалих змін у керівництві ДФС, яка супроводжувалась прагненням вилучати більше готівки (очевидно для демонстрації показників), а люди почали активно оскаржувати кожне таке вилучення, бо це вже гроші. Саме влітку 2020 року з’явились розгромні рішення судів апеляційної інстанції, в яких перелічено все: і відсутність правової відповідальності при закінченій АТО, і відсутність повноважень податкової міліції складати протоколи, і відсутність у них права проводити огляд, і відсутність ДФС у складі сил ООС, і недолугість «експертної» інформації про вартість вилучених товарів з Інтернету. Але працівники ДФС знову вперто продовжує протиправно складати протоколи та вилучати у громадян грошові кошти. На жаль, до рішення апеляційної інстанції, громадяни України позбавляються права володіння своїми коштами, прикріше за все - протиправно та безвідповідально позбавляються.
Наочним прикладом безвідповідальної бездіяльності у питанні протиправного позбавлення громадян України їхнього майна та грошей, нехай навіть і тимчасово, є реакція представників державних органів, що зібрана інформаційним агентством у сфері права «Єдина служба правової допомоги».
Почнемо з вищих щаблів:
Офіс Президента України – інформування про порушення прав громадян відправили до Офісу генерального прокурора, який переправив його до прокуратури м. Києва, останні – до ДБР, в якому повідомлення і «померло» без результатів.
Верховна Рада України (комітет з питань фінансів, податкової та митної політики та комітет з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин) – всі звернення та нагадування залишено без реакції та навіть без відповіді.
Мінреінтеграції – звернення перенаправлено в Мінфін та ДФС.
Мінфін – звернення механічно перенаправлено до ДФС.
ДФС – очевидно розуміючи протиправність своїх дій, відповідають в звичній манері для держорганів - вибірковим набором нормативного тексту, що начебто діє законно.
Якби було законно, не з’являлись би рішення суду апеляційної інстанції у справах: 408/314/20-п, 408/2744/20-п, 221/421/21, якими всі дії державної машини по начебто протидії «контрабанді» в ОРДЛО нівелюються в один момент. А державні кошти, витрачені на цю імітацію, рахуються мільйонами. Не є предметом правопорушення за статтею 204-3 КУпАП грошові кошти, неправомірно застосовувати цю статтю до громадян після припинення АТО, не можуть працівники ДФС складати протоколи згідно КУпАП – невідомо для кого пишуть апеляційні суди.
Статистика протиправних вилучень на даний час, за інформацією отриманою «Єдиною службою правової допомоги» наступна: загалом у період з 28.11.2019 року по 11.03.2021 року (з моменту набрання чинності Порядку № 815) у відношенні громадян працівниками ДФС складено 445 протоколів. Вилучено товарів на суму 7,2 млн. грн., вилучено грошових коштів на суму 41,1 млн. грн. (включає в себе кошти у різних валютах).
У період дії Порядку №99, з часу завершення антитерористичної операції (30.04.2018 року) по 29.10.2019 року у відношенні громадян було складено 1113 протоколів.
Президент України останнім часом наголошує на справедливості. Чи справедливим є протиправне вилучення коштів та майна у своїх громадян при відсутності відповідальності, чи справедливим є завантаження судової системи, яка і без того кульгає, протиправними матеріалами, чи справедливим є підставлення під кримінальну відповідальність підлеглих працівників ДФС, чи справедливим є формування думки про справедливу Україну, яку несуть через лінію розмежування її громадяни разом з протоколом про вилучення.
Чи повинна бути відповідальність за порушення Порядку переміщення товарів на тимчасово окуповані території Донецької та Луганської областей? Так, якщо правильно визначити сектор економічної безпеки та об’єкти посягання – вкрадене вугілля чи державне майно, підроблені підакцизні вироби та валютні цінності, а не продукти харчування, одяг, трохи коштовностей та зароблені гроші внутрішньо переміщених осіб.
Наостанок питання риторичне: хто відповість за мільйони державних коштів втрачених на імітацію боротьби та чи можна відшкодувати віру у справедливість?