Все записи блога
-
«Коли падають дерева» – дебютна, а тому художньо спірна і трохи сумбурна стрічка, в яку автор вклала, здається, занадто багато думок і мотивів.
-
Чим же саме чіпляє фільм «Рівень чорного»? Мабуть, тим, що він відкидає прагнення глядача до ескапізму, замінюючи його раціональною позицією.
-
“Передчуття” не випадає із фільмографії режисера. Попри довгу паузу, Криштофович знову повертається до розповіді про втрачені можливості.
-
“Рівень чорного”, з рештою, навіть не про чорне – а про контраст та протиставлення: буденність Костянтина і нездійснені творчі плани, світло від спалахів і темрява, що чекає вдома.
-
Певною мірою, цей фільм здатен стати прихистком від страху, викликаного передчуттям Апокаліпсису, наближення якого культивується в сучасних ЗМІ.
-
Стрічка Олександра Денисенка «Тарас. Повернення» працює з «колективно несвідомим» Шевченком, замість того, щоб показати його як реальну людину.
-
«Там музика грає, там снаряди падають», — промовляє героїня документальної короткометражної стрічки Марії Стоянової «Ма». Цією фразою можна влучно описати усе, що діється на екрані…
-
За 14 хвилин цей фільм намічає перед глядачем теми “чорної трансплантології”, складних братніх стосунків та надзвичайно сильної любові до матері.
-
“Temerari”, або ж “Шибайголови” проводить паралелі між українськими ультраправими та італійськими футуристами та досліджує сучасний інформаційний потік.
-
У своєму режисерському дебюті Аркадій Непиталюк береться за одвічні теми і конфлікти: село проти міста, батьки проти дітей, старе проти нового.
-
В своїй короткометражці Жанна Озірна дуже вдало поєднує два компоненти повсякденності: кволість спадку, що залишають нам наші батьки, та непевність підліткового віку.
-
«Mia Donna» – історія про трансформацію дорослого чоловіка на маленького хлопчика, в котрій прихована драматична історія про маленький і крихкий сімейний всесвіт.
-
Красиві двадцятилітні – це моє покоління, яке всіма руками за те, щоб над ним думали в українському кіно тут і зараз.