К.Брюллов «Портрет В.А.Жуковського». 1938. Полотно, олія. 110 х 83 см.
Художній талант молодого кріпака у Петербурзі першим помітив художник-земляк Іван Сошенко, який потім разом із друзями-українцями представив Шевченка Брюллову і Жуковському. Митці перейнялися долею «алмаза в кожусі» і Брюллов особисто пішов до Енгельгардта просити відпустити його кріпака на волю, та повернувся розчарований: «Це найбільша свиня в торжковських туфлях». В результаті перемовин інших активістів з Енгельгардтом вдалося дізнатися «ціну питання» - 2500 рублів.
«1837 року Сошенко представив мене конференц-секретареві Академії мистецтв В.І.Григоровичу з проханням - звільнити мене од лихої моєї долі, Григорович передав це прохання В.А.Жуковському. Той попередньо сторгувався з моїм поміщиком і просив К.П.Брюллова намалювати з нього, Жуковського, портрет, щоб розіграти його в приватній лотереї. Великий Брюллов відразу погодився, і незабаром портрет Жуковського був у нього готовий. Жуковський при участі графа М.Ю.Вієльгорського улаштував лотерею на 2500 карбованців асигнаціями, і цією ціною була куплена моя воля року 1838-го, квітня 22-го», писав Тарас Шевченко. На момент розіграшу портрета в лотерею, Брюллов його ще не закінчив і він простояв у майстерні художника до 1841 року.
На знак подяки Шевченко присвятив Жуковському поему «Катерина», присвята звучить так: «Василию Андреевичу Жуковскому на память 22 апреля 1838 года»(за новим стилем 4 травня).