Адвокатобрехери

Нині в Україні штрейкбрехерство серед адвокатів набуло загрозливих розмірів. Ні, мова йде не про страйк адвокатів. Це питання стосується кожного громадянина, який притягнутий до кримінальної відповідальності і стосовно нього проводяться ті чи ті процесуальні дії. На жаль, держчиновники, законодавці, судді та слідчі органи вважають, що адвокатура в Україні має відігравати допоміжну, а не правозахисну функцію.

Так саме з цією метою в системі Міністерства юстиції створено центри безоплатної правової допомоги, де за контрактом з державою працюють особи, що набули статус адвоката. Ні, звичайно там є високопрофесійні та порядні адвокати, та мова не про них. Для штрейкбрехерства в адвокатурі є всі умови: і економічні, і політичні та юридичні.

Про політичні я вже казав – в керованій та слухняній адвокатурі зацікавлені правоохоронні органи,суди, прокуратура та чиновники у владі, яким «потрібен результат». Серед економічних чинників я б відмітив надмірну кількість юристів, масове безробіття серед вчорашніх міліціянтів, прокурорів тощо. Саме для такого «контингенту», значна частина яких отримуює пенсії, Центр безоплатної правової допомоги став справжнім «клондайком» для отримання надбавки до пенсії, а інколи джерелом «нечесного» заробітку.

Заради справедливості слід зазначити, що гроші в центрі безоплатної правової допомоги платять невеликі, на рівні 3-5 тисяч гривень на місяць. Тому високопрофесійні адвокати, якщо і беруть участь в цьому проекті, то лише з метою отримання клієнтів.

Інша ж «основна» частина адвокатів без будь-яких «докорів сумління» ведуть по 20-30! кримінальних справ та ще й беруть участь в окремих процесуальних діях на підставі 53 статті Кримінального процесуального кодексу України .

Так, саме 53 стаття КПК України дає правові підстави для адвокатського «брехерства», показовим прикладом є судові засідання по обранню запобіжного заходу Станіславу Краснову в Шевченківському райсуді міста Києва.

Суть цього «брехерства» полягає в тому, що суддя, який, як правило, призначається в неавтоматизованому режимі з порушенням ст.35 КПКУ за клопотанням та ймовірно по домовленності з прокурором призначає судове засідання в вихідний або святковий день. Ймовірність того, що адвокати за договором в ці дні відпочивають або знаходяться за межами мста дуже велика. Та суддя цим не переймається, в порядку ст.53 КПКУ залучається «небагатослівний та покірний» адвокат з центру безоплатної правової допомоги – в випадку Краснова цей адвокат (поки прізвище якого я не називаю з етичних міркувань) вивчив клопотання про продовження строку утримання під вартою на 180 аркушах за п’ять хвилин, не скориставшись 3-х годинною перервою та не заявивши жодного клопотання. Таким чином, суддя та прокурор без жодного «адвокатського» опору отримують «потрібне» судове рішення, як то взяття під варту, продовження строку утримання під вартою тощо.

За подібною схемою працюють і «есбугпумвсушні» слідчі.

Та судді, прокурори, слідчі та і в центрі безоплатної правової допомоги не зважають та не дотримуються вимоги, що «безоплатного» адвоката призначають лише у невідкладних випадках (наприклад коли справу або процесуальну діє не може бути відкладено на інший час) та за умови, що «завчасно повідомлений адвокат (за договором) не може прибути».

Тож, шановні адвокатобрехери, закликаю вас уникати участі в «замовних» судових засіданнях та процесуальних діях, інакше…

Андрій Мамалига Андрій Мамалига , Правозахисник, громадський діяч, адвокат
Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook, Twitter и Telegram