Очевидно, що Незалежна Українська Адвокатура не була в пріоритеті жодної української влади. Зараз ми можемо згадувати буремні 90-ті роки лише з посмішкою на устах, бо мінімальні регуляторні механізми встановлені державою в адвокатурі були найбільш привабливі для професійного зростання. Не вирішеними залишалися питання соціального захисту адвокатів та справедливе пенсійне забезпечення. Натомість в 2012 році, з подачі Портнова та Медведчука, з адвокатів зробили "кріпаків системи" на чолі з Ізовітовою, яка остаточно структурувала корпорацію, очистивши її від "небажаних елементів": Луцюк, Висоцький, Маргулян, Рафальська, Мамалига та ще тисячі "затінених" адвокатів.
Свавільні повноваження Ради Адвокатів України дали можливість створювати кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури в регіонах фактично без проведення регіональних конференцій адвокатів. А самі конференції адвокатів, які є первинними та найголовнішими ланками адвокатського самоуправління стали профанацією.
Єдиний Реєстр Адвокатів України який має містити публічну інформацію про адвокатів у формі відкритих даних з можливістю вільного та безоплатного доступу до неї та подальшого використання, не є таким, оскільки ні сама РАУ, ні її голова Ізовітова не виконують обов’язки, зазначені у статті 10-1 Закону України " Про доступ до публічної інформації" як розпорядників такої інформації.
Саме такий правовий нігілізм та нехтування законами України дозволяє Лідії Ізовітовій та її ставленикам в регіонах свавільно маніпулювати так званим Єдиним реєстром адвокатів України, виключаючи з нього адвокатів, особливо напередодні проведення регіональних конференцій, зборів адвокатів та навіть з'їзду адвокатів, таким чином не допускаючи їх участі в цих зібраннях.
Звичайно, що суддям, які винесли рішення про усунення мене від участі в кримінальному процесі у справі Павла Шеремета як представника потерпілих це все не має значення, але саме через вищеназвані причини я ніколи не визнаю легітимності незаконно створених кваліфікаційно-дисциплінарних комісій в тому числі в Києві. Я ніколи не прийму повноважень Ради Адвокатів України, які встановлюють квоти, дають дозвіл на проведення регіональних конференцій адвокатів, бо суперечить самому духу Української Адвокатури.
Ну і нарешті, аби додати «ложку дьогтю» в захист Андрія Антоненка, залишаю на ваш розсуд виступ одного з його захисників, який обговорюючи питання про мій відвід, мабуть, вирішив вразити своїм спічем суд, оголошуючи інсайдерську інформацію про хід провадження за моїм позовом проти КДКА м. Києва, отриману вочевидь від самого Орлова.
Бог йому суддя! З такими адвокатами і прокурорів не потрібно.