«Сміливі завжди мають щастя»
Мене довго не було в кабінеті - вважала, що мої статі є найкращою моєю презентацією.
Нині ситуація змінилася - в публічному просторі з’явилася інформація, що я збираюся балотуватися у Верховну Раду. Це правда. Тому я повинна пояснити своє розуміння деяких речей. Зокрема, моїх читачів в «Lb.ua», певно, цікавить чи можна поєднувати журналістику і політичні амбіції чи може бути журналіст при цьому об’єктивним?
Я впевнена: мої політичні плани нічого не змінили в моїй журналістській діяльності. Адже я спеціалізуюсь на розслідуваннях у сфері корупції у владі і, навіть теоретично, не можу уявити як мої виборчі плани можуть коригувати зміст моїх статей. Якщо є корупційна афера - я пишу, і немає такого політика, який би мене умовив закрити очі на будь-які епізоди щодо розкрадання країни. Також треба зауважити, що мої розслідування в основному направлені проти тих, хто при владі. Це абсолютно логічно, адже опозиція не допущена до дерибану державних коштів. Отож, моя спеціалізація робить з мене опозиціонера.
Тому я продовжую працювати, зрештою мої журналістські розслідування є важливими, це не просто моя робота - вклад в розвиток громадянського суспільства. А якщо хтось вважає інакше? Ну, що ж таких я принаймні чесно і завчасно попередила про свої політичні плани.
Також я гарантую, що інтереси будь-якої політичної сили не впливають на мої публікації, мною керують інтереси України. Про себе можу сказати, що я є державнозаангажована. До речі, тому моя журналістська спеціалізація на розслідуваннях у сфері корупції завжди приносила мені втіху, я вважала, що не лише професійно реалізовувалася, а була корисна країні, найбільші вороги якої - доморощені корупціонери.
Нажаль, ця моя боротьба має поки скромні результати. Корупція, не зважаючи на роботу журналістів, превершила всі можливі масштаби. Я бачу великі загрози для майбутнього України, як держави, загрози для свободи особистості.
Саме тому я вирішила, що треба йти в політику через вибори у Верховну Раду. Закликаю всіх чесних людей чинити так само. Всього-то справ - зайняти нормальними людьми 450 місць, що за умов при громадській байдужості, знов будуть куплені корупціонерами.
А тепер, позаяк це презентація, трохи про себе особисто. Якщо хочеш пізнати людину через єдине слово, спитай, хто для неї є прикладом. Для мене це письменник минулого століття Іван Багряний. В страшні часи - репресій, голодомору, знову репресій, війни, він відкрито сповідувати дуже близькі мені ідеї людської гідності та державності України. Він не розминався з честю і не падав духом … Його слова: «сміливі завжди мають щастя» стали і моїм гаслом.
Я свідома, що тепер мушу бути особливо відкритою, прозорою, публічною… Отож, мене чекає велика робота. Трохи згодом, я викладу свої міркування на тему – як можна виграти вибори з мінімум фінансових ресурсів, що робити журналісту в Раді, також – інформацію про свій майновий стан.
СМИ об авторе: Таня Чорновіл: "Фактично з усіма я маю погані стосунки!"