Скоро Україна матиме 2 вертольотодроми на кожні 10 кв. км
Влітку сайт «Наші гроші» оприлюднив інформацію з Вісника державних закупівель про чергові марнотратства з державного бюджету для облаштування розкішного побуту президента Віктора Януковича в Криму. Зокрема, значні кошти були виділені на будівництво двох нових гелікоптерних майданчиків біля держдачі №3 та держдач №9-10. Разом з реконструкціями низки державних дач із бюджету було виділено 152 млн. грн. Однак, будівельникам цієї суми не вистачило, і у серпні їм додатково виділили ще 4 млн. грн.
Чи треба доводити, що в не надто багатій країні, будівництво вертолітних майданчиків для перших осіб – це просто блюзнірство? Кожному мільйонові, витраченому на комфорт Віктора Януковича, можна було б знайти краще застосування. Наприклад, облаштувати теплі санвузли в школах! Адже у нас настільки цивілізована країна, що в епоху Інтернету та високих технологій дітки тисяч навчальних закладів бігають на двір до туалетів на кшталт «дірка над вигрібною ямою» і в дощ, і в сніг. До речі, прем’єр Микола Азаров нещодавно цинічно заявив, що буде звільняти директорів таких шкіл, якщо вони не вирішать проблеми. Краще б Микола Янович звернувся до свого президента і попросив поки що почекати з будівництвом вертольотодромів, бо тих коштів з лишком вистачило б на «теплі туалети» для школярів всієї країни.
Але, на жаль, у керівництва держави інші пріоритети. І що особливо обурює, так це тупа цинічна брехня, якою прикриваються президентські витребеньки. Наприклад, на запит «Української правди» щодо вертолітних майданчиків в Криму Адміністрація президента розродилася цинічним листом. Виявляється, вертолітні майданчики були побудовані «для покращення транспортного сполучення з південним узбережжям АР Крим»: «Відсутність авіаційного транспортного сполучення з південним узбережжям АР Крим є одним з чинників, який стримує розвиток міжнародного туризму в цьому регіоні. Президент України Віктор Янукович приділяє велику увагу як розвитку транспортної інфраструктури України, так і повноцінному використанню рекреаційно-туристичних можливостей Кримського півострова... Тому, враховуючи недостатню активність приватних інвесторів, була підтримана ініціатива кримської влади та Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлового господарства зі спорудження вертолітних майданчиків на південному узбережжі Криму».
Але навряд чи вертолітні майданчики будуть використовувати прості туристи. Щоб в цьому переконатися, достатньо оглянути один з новозбудованих вертолітних майданчиків під Форосом, що і зробив автор.
До речі, побудований був вертолітний майданчик в рекордні строки. В кінці серпня лише були підписані офіційні договори, а у вересні майданчик вже був готовий. Яскравий приклад «покращення життя вже сьогодні».
Це фото нового вертолітного майданчика. Як виявилося, цей майданчик знаходиться в самому серці режимного об’єкту, який називається «Мухолатка – держдача №9 та №10». Номер дев’ять – це офіційна президентська дача, і вертолітний майданчик знаходиться зовсім недалеко від неї. Отже, щоб простому смертному приземлитися на цьому об’єкті, треба мати вдачу німця Руста, який посадив свій літачок на Красній площі Москви в радянські часи. А щоб простому туристу добратися до цього об’єкту «туристичної» інфраструктури, доведеться пройти, як мінімум, підготовку «морського котика», адже доведеться лізти через паркан під високою напругою, уникати автоматників, снайперів, собак і бозна яких пасток, якими наповнений охоронний периметр резиденції. Що тут казати, навіть місце для фотографування майданчика знайти було не просто. Адже він знаходиться не десь скраю режимних земель, а далеко вглиб, і дорога до нього в’ється всією територією резиденції.
Отже у когось ще залишились сумніви, що цей майданчик НІКОЛИ не буде приймати туристів та покращувати «транспортне сполучення з південним узбережжям Криму»? Хіба що для обмеженого списку VIP-туристів. Але що особливо обурливо, так це те, що Янукович в тих краях вже має вертольотодром. Адже в семи кілометрах від «Мухолатки» є ще один режимний об’єкт – держдача №11 (інші її назви – «Зоря», «Дача Горбачова»).
Тут вже давно функціонує прекрасний вертолітний майданчик. В 2010 році автор, причаївшись в кущах, фотографував приземлення вертольоту президента Росії Дмитра Медвєдєва у супроводі двох військових російських вертольотів. Всім їм вистачило місця.
Що заважало господареві «Мухолатки» користуватися вертолітним майданчиком в «Зорі»? Сім кілометрів проїхати на авто важко? Чи якщо так припекло, може Вікторові Януковичу варто було просто переселитися на «Дачу Горбачова», а не марнувати державні кошти, відпочиваючи кожен день на різних дачах? «Зоря», до речі, прекрасна дача. Вона була збудована останньою за радянських часів з усім набором тогочасних розкошів – мармурове оздоблення, вітражі, ескалатор до моря, великий басейн з морською водою. В кінці минулого року весь комплекс «Дачі Горбачова» реконструювали. Це важко не помітити – всі дахи резиденції нині аж горять яскравою червоною фарбою, а в серпні 2010 року вони були ще бляклі.
Очевидно, «Зоря» була відремонтована з коштів, які були виділені з бюджету в 2010 році, в загальній сумі 42,95 мільйонів гривень, які повинні були піти на «проведення протиаварійних, будівельних і ремонтних робіт, протизсувних заходів, модернізації систем охоронного відеоспостереження та урядового зв'язку, оновлення застарілого обладнання, меблів та інвентарю» на держдачах в Криму.
Також з тієї суми більше 10 млн. пішли на різноманітні предмети розкоші для держдач №6, №9, №10, які президент під час відпочинку міняє, як рукавички, щоб побут на кожній з них був якомога гламурнішим.
Мармуровий масажний стіл з підігрівом для Януковича
Мабуть, варто перелічити предмети розкоші, які були куплені для президентських дач, як тільки Віктор Федорович став президентом. В цьому нам допоможе тендерна документація, яка нещодавно з’явилася на сайті Мінекономіки, в якій дуже детально описано, що було закуплено для облаштування «скромного» побуту президента.
Вікна держач №6, №9, №10, з яких відкриваються чарівні краєвиди на море та гори, було взято в обрамлення новими елітними шторами та ламбрекенами. На це з державного бюджету було взято 2,7 млн. грн. Ці кошти також пішли на купівлю спідниць для столів, чохлів для стільців та скатертин. Всі ці речі « відповідають найвищим вимогам щодо якості, екологічної безпеки та інтер’єру палацового типу», – це цитата з тендерної документації.
На шість мільйонів держава купила для президента меблі. Згідно тендерної документації меблі «відповідають інтер’єру палацового типу, виготовлені з цінних порід дерев, прикрашені різьбою з позолотою та бронзовою фурнітурою, вирізані за старовинними взірцями». Це все продукція відомих італійських майстерень – Francesco Molon, Bellini, Cappellini тощо.
Хоча сумнівно, щоб була особлива потреба в цій закупівлі. Леонід Кучма, який також любив відпочинок в Криму, забезпечив кримські держдачі необхідним набором розкошів.
Але якщо вже платники податків пішли на те, щоб купити нові столи та скатертини для свого президента, то не варто економити на новому посуді. Отож придбали і його за 800 тисяч грн. Згідно тендерної документації купувалися сервізи, «виготовлені з кістяної порцеляни високої якості, яка відрізняється особливою витонченістю, легкістю, художнім оформленням», а також кришталь, що має «сяючий блиск та мелодійний дзвін».
Причому Януковичу не підійшли вітчизняні виробники. Мінпромполітики дав висновки, що у наших виробників фарфору продукція не якісна. Тому купили посуд у відомих європейських фірм. Зокрема фарфор від європейських фабрик Wedgwood (Англія) і Rosenthal (Німеччина), сервізи Edme Plane Сервіз Edme Plane, столове скло фірм Schott Zwiesel (Німеччина) і Riedel (Австрія).
До дорогого посуду на столі його «сяючого блиску та мелодійного дзвону» звісно пасує букетик квітів. Тому вазонів та ваз для квітів теж купили на 230 грн.
Також для вишуканого чаювання «в інтер’єрах палацового типу» потрібне особливе освітлення, коли світло грає зайчиками в кришталі та позолоті. Для цього на 400 тисяч грн. було закуплено люстр, світильників та бра. Та не простих, а позолочених – адже деякі люстри коштували близько 30 тисяч грн. і мали більше метра в діаметрі. Подібні люстри Віктор Федорович купив для себе у Міжгір’я.
Отже, за бюджетні кошти було придбано масу потрібних речей для хорошого відпочинку нашого президента. А який же відпочинок без спорту? Відомо, як уважно Віктор Федорович слідкує за своїм здоров’ям – практикує стрибки по пеньках. Щоправда, для його кримської дачі держава купила не дешеві пеньки, а найдорожче спортивне обладнання. На це бюджет виділив 491 тисячу грн.
За ці гроші було куплено бігову доріжку Matrix МХ-Т3X, велоергометр вертикальний рівня non-stop Matrix МХ-U3X, еліптичний тренажер подвійної дії (орбітрек) рівня non-stop МХ-Е3XС. Всі ці тренажери особливо дорогі, бо розраховані на чималеньку вагу українського президента (до 182 кг).
Також для Януковича купили тренажер для пресу, біцепсів, згинач-розгинач стегна комбінований, невідомий автору Hyperextension, Butterfly (пристрій для качання м’язів грудей) та банальну шведську стінку. Після занять спортом хочеться розслабитися, тому президент потурбувався, щоб платники податків обладнали для нього масажний кабінет за 600 тисяч грн. Тут різні лампи, тумби, крісла з підігрівом, два масажних столи, серед яких найголовніша окраса – мармуровий за ціною невеликого автомобіля.
«Поверхня столу виконана із цільного шматка мармуру спеціальної форми, що дозволяє проводити найширший спектр спа-процедур», – йдеться в тендерній документації. Також згідно документу, мармурова поверхня столу підігрівається до необхідної температури, яка регулюється електронною системою. Стіл має вбудовану душову гарнітуру для змиву косметичних засобів і обробки робочої поверхні, систему зливу води. Отож не дивно, що таке чудо коштує так дорого.
На цьому поки що можна поставити крапку. Чому поки що? Тому що Януковичу виявилося замало чотирьох держдач біля Форосу, і він ініціював реконструкцію дещо занедбаної держдачі №3 біля Масандри. Після завершення реконструкції «Шалашу» (так називається ця дача) туди, можна не сумніватися, буде закуплений весь набір розкошів.
Але навіть з того, що перераховано вище, виходить, що за два роки президентства Януковича було витрачено більше 200 млн. грн. на поліпшення умов для його відпочинку в Криму! При чому це одноразові витрати, а скільки ще поточних! Платники податків платять за охорону, яка отримала новеньке відеоспостереження, прибиральницям, що витирають пил з позолочених італійських меблів, куховаркам, що готують в нових каструлях, офіціанткам, що сервірують стіл англійськими сервізами, масажисткам мармурового столу з підігрівом, і нарешті бюджетні кошти йдуть на троянди та орхідеї, щоб заповнити всі новокуплені вазони та вазочки.
А ось ще одні витрати на Януковича в Криму. Зовсім свіженькі – 6,5 млн. пішли на ремонти під’їзних доріг до державних дач. Але це ще дріб’язкова сума порівняно з тим, скільки планується виділити на реконструкцію аеропорту Бельбек під Сімферополем – 299 млн. доларів!
Абсолютно очевидно, кому потрібна ця реконструкція – Віктору Федоровичу Януковичу, щоб приземлятися поближче до свої державних дач. Пересічним туристам цей аеропорт не потрібен, адже навіть Сімферопольський аеропорт не завантажений повністю.
Українцям потрібно покращувати інше транспортне сполучення з Кримом – автомобільне, тобто будувати дороги, та залізничне, тобто збільшувати кількість потягів. Але цього не буде, бо не потрібне Януковичу. Він же не користується пасажирськими потягами, не їздить по дорогах в Крим! А якщо воно йому не потрібно, то нащо воно країні!
Адже навіть автомобілі Віктора Федоровича не їдуть в Крим жахливими українськими дорогами – їх перевозять залізницею. До речі, до переліку витрат на облаштування шикарного побуту для Віктора Януковича в Криму слід додати і замовлення нового «вагону-гаражу» для перевезення його мерседесів. З бюджету було виділено 12 млн. на будівництво вагону, в якому автомобілі Януковича будуть комфортно їхати в Крим, поки президент летітиме літаком чи вертольотом.
Як добратися до Криму, якщо ти не Янукович?
Отож для простого українця фрази з листа клерків Адміністрації президента про вертолітні майданчики, які будуються для «поліпшення транспортного сполучення з Кримом», про «розвиток туристичного Криму» звучать як знущання, від якого просто звірієш. Може Адміністрація президента ще роз’яснить, як потрапити в цей туристичний Крим, якщо ти не Янукович?
Автор не відкриє Америки, якщо поскаржиться на автомобільну дорогу зі столиці до Південного берега Криму, яка займає більше ніж півдоби і відбирає купу здоров’я та нервів. Особливо її діляночка в Херсонській області Цюрюпинськ-Армянськ, де потрапляєш в «пробку» на сотню кілометрів. З усіх сторін тебе тиснуть вантажівки з помідорами, кавунами, транзитні довгоміри. Тягнешся на третій, а то і на другій передачі. Можливо, ці неприємності ще можна пережити без нервів, якби можна було прискоритися на автобані Миколаїв-Херсон. Але його будують ще від царя Гороха і не видно кінця краю тій епопеї.
Не можна не згадати ще один «улюблений» відрізок шляху на Крим. Автор живе під Києвом на лівому березі, отож туди набагато ближче їхати через Кіровоград. В принципі ця дорога коротша, ніж через Одеську трасу практично для всього Києва, але популярністю вона не користується. Адже на дорозі державного значення Кіровоград – Миколаїв страшенні вирви. Щоб можновладцям, які не користуються дорогами, було краще зрозуміло, що це за ями, поясню, що вони нагадують сумнозвісні донецькі штольні, де трупи ховали прямо в автомобілях.
Така ситуація не змінюється роками. І щоб не морочитися з ремонтом, держава зі сторони Кіровограда просто поставила плакат з попередженням, що 32 кілометри доведеться їхати дорогою, «яка потребує капітального ремонту». «Вибачте за тимчасові незручності», – гласить плакат. Тимчасові! Ага! Та тут ями скільки автор себе пам’ятає!
Але дякуємо, хоч попередили, бо зі сторони Миколаєва такого плакату немає, тому відносно нормальна траса переходить у величезну яму від краю до краю без попередження. Хто не в курсі – може влетіти і залишитися без авто. Коли останній довелося їхати цим проміжком на початку жовтня, деякі (не всі!) ями позасипали ремонтники, але це був такий символічний ремонт, що, думаю, нині вони всі на місці.
Проте не зважаючи на всі перепони, власники автомобілів можуть доїхати до Криму. Гірше тим, у кого немає авто. Бо хіба можна нормально купити квитки в Крим? Причому квитків немає не лише в сезон. В цьому році навіть у вересні та жовтні квитків бракувало навіть на додаткові потяги, які їдуть з Києва до Сімферополя 19 годин – тобто зі швидкістю 45 км за годину.
А ось ще питання: чому з Феодосії 5 потягів йде на Москву, а в столицю один єдиний? Намагаючись вибити квиток на цей єдиний, жахливий потяг, який тягнеться до Києва зі швидкістю черепахи, задаєшся питанням, в якій державі знаходиться Крим, якщо не існує прерогативи сполучення зі столицею України? Так само є траса Москва-Сімферополь, а не існує дороги Київ-Сімферополь і навіть концепції побудови такого сполучення.
І на фоні всього цього клерки з високих кабінетів мають нахабство говорити, що українцям потрібні вертолітні майданчики та Бельбек?! Нажаль, дійсність така, що нинішня програма туристичного розвитку курортного Криму передбачає інтереси лише одного туриста. Так саме лише для одного туриста передбачається покращення транспортного сполучення! Цей турист Віктор Федорович Янукович!