Історична пам'ять: нові удари від роспропаганди

Російські пропагандисти вкотре роздмухують інформаційну кампанію проти України як "нацистської держави". Під удар цього разу потрапили активісти та працівники Інституту Національної пам'яті, які вимагають проведення розслідування і суду над екс-офіцером КДБ (а свого часу - НКВС) Борисом Стекляром, який вбив талановитого українського художника Ніла Хасевича (очевидно, за симпатії останнього до УПА).

Фото: Історична правда

Дивним чином, пропагандисти з RT та Sputnikа подали інформацію про можливий суд над "ветераном" радянської таємної поліції Стекляром: основний сенс вкинутий у англомовний інфопростір статей зводився до наступного меседжу: "київська влада хоче судити ветерана-єврея за вбивство нацистського колаборанта". Очевидно, іноземцю, який прогорне в стрічці цю новину просто не буде часу і бажання лазити у вікіпедію, дізнаватися, хто такий Ніл Хасевич і чому він все-таки не мав бути ось так просто і безкарно вбитий співробітником НКВС Стекляром.

При цьому, неприємний осад і враження про "нацистську Україну" цілком спокійно залишиться у іноземця - а на наступних виборах у своїй країні він буде ставитись з меншою довірою до партій, які кажуть про необхідність боротьби з російським впливом у Східній Європі, адже, де-факто у очах цього європейця буде існувати внутрішня легітимація впливу РФ на Східну Європу, мовляв, хай там наведуть порядок хоча б. Саме такого ефекту і добивається російська пропаганда, часто просто підтасовуючи факти, зокрема варто згадати тут про те, що сам Борис Стекляр не називав себе євреєм, а у його особовій справі у картці обліку записана національність "українець", що вже точно не лягає у канву пропаганди Раша Тудей. Найближчі роки на ґрунті національної пам'яті точитимуться не менш запеклі бої, аніж на Донбасі.

При цьому, іноді "прогресивна" євроспільнота готова захищати навіть запеклих ворогів демократії і радикалів, як наприклад сталося з заявою правозахисної організації Amnesty international, яка виступила на підтримку прокомуністичних сил, представників яких затримувала поліція за носіння забороненої законом символіки СРСР (варто також згадати, що КДБ УРСР, у якому служив Стекляр, аж до 1970-х років забороняло євреям вшановувати жертв Бабиного Яру, називаючи їх рідних єврейськими "шовіністами" і "буржуазними націоналістами", тепер "прогресивна" громадськість захищає таких як Стекляр, очевидно бачачи у старому енкаведисті єврея і жертву переслідувань). Окрема історія сталася з маршем на честь дивізії "Галичина" в Івано-Франківську, щодо якого представник єврейської організації зробив запит до Інституту Національної пам'яті, чи не є символіка дивізії "Галичина" нацистською, за демонстрування якої можливі санкції. Відповідь була однозначною: у законодавстві України надано чіткий перелік символів, які є забороненими, бо офіційно трактуються як нацистські, у цьому переліку символіки дивізії "Галичина" немає.

Частина ЗМІ (в першу чергу приховано проросійська Страна.юа) розповсюдили цю новину з емоційним оформленням типу "В'ятрович не вважає символіку СС Галичини нацистською". Інфоефект від розкручуваної російськими пропагандистами теми про "нацистську політику Києва" потребує дійсно міцної відповіді, якої ми досі не бачимо від офіційного уряду. Часом, інформ кампанії окремих політсил чи приватних корпорацій є у десятки разів успішнішими за офіційну інформполітику держави. І цей фактор так само як і корупція, низький рівень економіки та війна на Сході б'є по нашій обороноздатності і іміджу на світовій арені. Поки ми не будемо здатні відповісти на брехню про нас, доти можемо не чекати жодної довіри до себе.

Всеволод Шаманич Всеволод Шаманич , Журналіст, співзасновник проекту "Українська мрія"
Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook, Twitter и Telegram