Плюси і мінуси урядової пенсійної реформи

1. Так звану пенсійну реформу від уряду не можна назвати «реформою» взагалі, оскільки пропозиції уряду не змінюють ані філософію пенсійного забезпечення, ані саму модель пенсійного забезпечення. Пропозиції уряду націлені виключно на майбутнє «збалансування» існуючого Пенсійного фонду України шляхом зменшення контингенту отримувачів – пенсіонерів.

2. Основна мета урядової пенсійної реформи – скоротити дефіцит бюджету Пенсійного фонду за рахунок максимального зменшення кількості людей, що претендують на пенсійні виплати. У разі її запровадження значно погіршить умови призначення пенсій і знизить її розміри.

3. 17.05.2017 уряд схвалив, а 19.05.2017 представив на «годині запитань» до уряду пенсійну «реформу» презентуючи парламенту (так само як і Кабінету міністрів) не законопроект із розрахунками і поясненнями, а виключно презентаційні матеріали – слайди. Текст законопроекту не афішується й знаходиться на доопрацюванні в Мінсоцполітики.

4. Основні пропозиції урядової пенсійної реформи стосуються:

Негативи:

• підвищення на 10 років мінімального та повного страхового стажу для призначення пенсії із 15 до 25 років та з 25 до 35 років відповідно (таке підвищення відбуватиметься поступово протягом 10 років з 2018 по 2028 рік). Це призведе до автоматичного підняття «пенсійного віку» – з 1 січня 2018 року у віці 63 роки зможуть вийти на пенсію ті громадяни, у кого буде від 15 до 25 років стажу, а з 1 січня 2019 року на пенсію із 15 річним стажем зможуть вийти люди, що досягли 65-річного віку. Таке значене збільшення тривалості необхідного страхового стажу призведе до фактичного підвищення пенсійного віку до 65 років;

• надання можливості «придбати» недостатній страховий стаж – сплатити внески за відсутні роки (не більше 5 років). Один страховий рік оцінюється майже в 17 тис. гривень;

• скасування з 1 січня 2018 року особливих умов виходу на пенсію (крім військовослужбовців), яка призначається за вислугу років. Це стосується працівників освіти, медицини, соціального захисту (орієнтовно торкнеться 1,5 млн. осіб);

• для працівників шкідливих виробництв, що обліковуються за списками №1 та №2, підвищиться ставка ЄСВ на 15% (для списку №1) і на 7% (для списку №2);

• зменшення коефіцієнта страхового стажу з 1,35 до 1,0 (що не відповідає Конвенції МОП № 102, якою передбачено, що при стажі роботи 30 років пенсія не може бути меншою 40% від зарплати);

• запровадження з 1 січня 2019 року для осіб молодших за вік 35 років – Накопичувальний пенсійний фонд накопичувальних професійних пенсійних програм.

Позитиви:

• Для пенсіонерів старше за 63 років, скасовуються 85% обмеження пенсійних виплат працюючим пенсіонерам;

• наближення з грудня на жовтень 2017 року запланованого підвищення розміру прожиткового мінімуму для пенсіонерів;

• проведення «осучаснення» розрахункового показника середньої зарплати, що враховується при розрахунку пенсії до 3 764,4 гривень. Більш як у 5,6 млн. осіб, яким вже призначена пенсія – щомісячні пенсійні виплати збільшаться від 200 до 1 000 гривень.

5. Зазначені ініціативи уряду потребують додаткового покриття видатків Пенсійного фонду з державного бюджету, тобто надання додаткової дотації вже в 2017 році:

• 11,2 млрд. грн. – у разі якщо «осучаснення» пенсій відбудеться з 1 жовтня 2017 року;

• 0,8 млрд. грн. – для наближення з грудня на жовтень запланованого підвищення прожиткового мінімуму;

30,7 млрд. грн. – осучаснення пенсій у 2018 році.

До речі, ЗМІ повідомляють, що МВФ у цілому не схвалив пенсійної реформи Гройсмана, зокрема є вимога утриматись від запровадження накопичувальної пенсійної системи, також є питання до індексації і осучаснення пенсій...

Андрій Павловський Андрій Павловський , Експерт з питань соціальної політики
Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook, Twitter и Telegram