За кордоном існує поняття «професійного стюарда». Зазвичай це працівники охоронних структур, що забезпечують громадський порядок на масових подіях.
Натомість в українському переліку професій не існує подібного визначення, жоден навчальний заклад спеціально не готує такі кадри. У той же час урядова постанова N753, яка визначає порядок проведення масових заходів на стадіонах, наділяє вагомим значенням стюардів. Чи когось дивує ще один український законодавчий парадокс?
На недавньому круглому столі щодо безпеки на Євро-2012 в інформаційному центрі «Україна-2012» вітчизняні міліціонери запевняли в тому, що вони готові забезпечити спокій гостей Євро відповідно до законодавства, а у ньому, і це знову навряд чи когось здивує, є своя «фішка». Дослівно постанова N753 визначає роль правоохоронців так: «Органи міліції несуть відповідальність за забезпечення громадського порядку на прилеглій до стадіону території, на шляхах евакуації та в громадських місцях населеного пункту, де проводиться футбольний матч». Що цікаво, послуги державних міліціонерів та працівників МНС – не безкоштовні: слід укладати відповідну угоду про забезпечення громадського порядку під час події і сплачувати відповідну суму. Перший віце-президент Федерації футболу України Сергій Стороженко готовий судитися з міліцією, якщо МВС не буде ініціювати зміни цього пункту у законі, оскільки вважає, що громадяни не повинні платити міліції за охорону свого життя – це конституційний обов’язок правоохоронців. «Я особисто як громадянин України готовий відстоювати свої права в суді!» – каже Стороженко.
Крайність – це ознака українського характеру. Не у випадку зі Строженком, а у випадку з міліцією. Після кількох кровопролитних розбірок між правоохоронцями і фанатами на українських стадіонах міліціонерам справді було заборонено працювати на території арени, натомість вони мали забезпечувати лише охорону навколо. Навіщо нам складніші шляхи? Не подобається, як працює міліція, – її не буде. Замість того, щоб розібратися в ситуації, покарати винних і наказати міліції не «лупасити» фанатів, котрі запалюють «фаєри» або б‘ються один з одним, а виводити зачинщиків за межі трибун. Тепер цю функцію на іграх нашої Прем‘єр-ліги виконують працівники приватних охоронних фірм, вочевидь навчити такого міліціонерів було складно, або ж, як завжди, не вистачило грошей. І справді, за роботу охоронних структур на матчах платить клуб-господар, а на чемпіонаті Європи за послуги охорони треба буде платити державі.
Угода про проведення Євро-2012, що підписана між УЄФА та федерацією, що приймає чемпіонат, чітко визначає, що вся відповідальність за безпеку людей на цьому заході покладена на уряд країни, а за безпеку на чаші стадіону – на ФФУ. З огляду на це, питання вибору партнерів і оплати роботи не переоціниш. Поки що ініціативи охоронних структур залишаються без уваги влади, у неї зараз і так вистачає менінгіту з будівництвом готелів і аеропортів. Але, крім інфраструктури, є ще багато інших важливих моментів, з яких безпека – чи не на першому місці. Бо свято не відчуєш, якщо перебуватимеш у неспокої.