Усі, хто дійшов
Отже, цього року на участь у зовнішньому незалежному оцінюванні було зареєстровано 379 493 осіб. Для них було створено 82 980 аудиторій у 5 185 пунктах тестування.
— Традиційно найпопулярнішими навчальними предметами є українська мова і література (369 767 зареєстрованих), історія України (264 081 зареєстрований), математика (186 204 зареєстровані). З огляду на особливість Умов прийому до закладів вищої освіти, значна кількість учасників вибирала також географію (130 957 зареєстрованих), англійську мову (117 780 зареєстрованих) та біологію (113 944 зареєстровані). Менше зареєстрованих з фізики (28 124 особи), хімії (14 125 осіб), іспанської, німецької, французької мов (2 807 осіб), — зазначили в коментарі LB.ua в Українському центрі оцінювання якості освіти.
Були і ті, хто порушив процедуру тестування: 393 осіб не допустили через брак документів, у 268 учасників було знайдено шпаргалки, а через підвищену температуру на основну сесію ЗНО не потрапили 127 осіб. Останні мають змогу зареєструватися на додаткову сесію, яка триватиме до 10 серпня.
Максимальні результати — 200 балів — цього року набрали 447 учасників: восьмеро — з української мови та літератури, 142 — з математики, 49 — з історії України, 84 — англійської мови, троє — з німецької, один — з французької, 44 — з біології, 64 — фізики, 49 — з хімії, троє — з географії і жоден — з іспанської мови. До слова, торік рекордсменів було 274.
Специфіка підрахунку
Результат учасників переводять у рейтингову шкалу від 100 до 200 балів. Кожен предмет має свою кількість завдань, час на їх виконання, пороговий бал “склав/не склав”. Наприклад, ЗНО з української мови та літератури передбачало 58 тестових завдань (загальна кількість балів - 104), тривало три години (180 хвилин), пороговий бал - 22. Тестування з історії України складалося із 60 завдань (за завдання можна максимально отримати 94 тестові бали), тривало дві з половиною години (150 хвилин), пороговий мінімум — 25 балів. Цьогоріч зовнішнього незалежного оцінювання з цього предмета, за даними Українського центру оцінювання якості освіти, не склали 22 944 особи (загальна кількість осіб, які отримали результат, - 274 482). Пороговий бал для іноземної мови (англійської, німецької, французької, іспанської) — 17, біології — 22, географії — 24, хімії — 13, математики — 9.
— З 2015 року в Україні пороговий бал визначається експертно на основі як результату тестових завдань, так і їхнього змісту й складності, — розповідає заступниця директора УЦОЯО Тетяна Вакуленко. — Раніше ми використовували статистичний метод визначення порогового бала, тоді поріг завжди складав 124 бали, а не долали його приблизно 10% учасників тестування, незважаючи на складність тесту чи інші обставини, на які ми зважаємо тепер, як, наприклад, ми враховували складні обставини цьогорічної епідеміологічної ситуації.
Отже, як визначаються результати ЗНО? У декілька етапів, тому з моменту складання тестування до одержання балів минає майже місяць. На першому, розповідають в Українському центрі оцінювання якості освіти, коли учасники складають тестування, в регіонах збираються фахово-експертні групи — до 100 учасників для кожного з навчальних предметів, ці експерти аналізують кожне завдання тесту: “Представники таких груп відповідають на два питання: “Який відсоток учасників у принципі може не скласти ЗНО?” і “Скільки балів має набрати мінімально підготовлений учасник для вступу до закладу вищої освіти?”. Аналізують, які речі є ключовими для людини, яка хоче рухатися далі по академічних сходинках, а які — ні”.
Мінімальна межа
Простими словами, є завдання, які має виконати кожен учасник для подальшого навчання в закладі вищої освіти. Наприклад, уміти додавати дроби чи розуміти ключові історичні події. В експертних групах є представники різних закладів освіти: гімназій, ліцеїв, звичайних міських і сільських шкіл. Після висновку цих експертних груп усі дані передаються в Український центр оцінювання якості освіти, де також працює група експертів, яка і ухвалює рішення про пороговий бал для результатів ЗНО з кожного навчального предмета.
Цього року порогові бали з кожного предмета порівняно з минулим роком зменшили. Так сталося з огляду на складну епідеміологічну ситуацію, різний рівень доступності технічних засобів для учнів з різним соціально-економічним статусом, необхідність працювати з тестом у масці, причому в деяких регіонах ще й в умовах екстремальної спеки.
— Для ухвалення рішення експертна група при УЦОЯО спирається на висновок регіональних експертів, а також бере до уваги дані результатів усіх учасників тестування, “поріг вгадування”, особливості викладання певних предметів у закладах освіти, напрями підготовки, які є надважливими і які потрібно підтримати, а також інші чинники, на які слід зважати. Після встановлення порогового бала ми знаємо відсоток учасників, які не зможуть подавати сертифікат ЗНО з певного предмета під час вступної кампанії, — пояснює Тетяна Вакуленко. — Загалом визначення результату відбувається завдяки нескладній арифметичній операції: відрізали всіх, хто не склав — і маємо тих, хто набрав балів більше за встановлений поріг. Далі для кожного учасника, який подолав поріг, визначається відсоток від максимально набраних тестових балів і рейтингове місце в списку всіх учасників, власне арифметичне перетворення цих двох показників і дає нам результат кожного учасника, — наголошує заступниця директора УЦОЯО. — Наприклад, учасник набрав з української мови і літератури у 2020 році 22 тестові бали (рівень порогу), фактично серед учасників, які подолали поріг, цей учасник має найменший відсоток набраних тестових балів, а також найнижче рейтингове місце, тому він/вона отримає 100 балів (найнижчий результат) за шкалою 100-200.
Саме тому, пояснюють в Українському центрі оцінювання якості освіти, не можна порівнювати таблиці результатів із минулорічними, адже такий підхід є маніпулятивним: “Різна кількість людей набирає неоднакову кількість балів від року до року, відповідно, маючи одну й ту саму кількість балів, можна посісти різні рейтингові місця. Уявіть собі змагання легкоатлетів у школі і на Олімпійських іграх. З одним і тим самим показником швидкості на 100-метрівці можна отримати зовсім інший загальний результат. Бігун, що має доволі високу швидкість у школі і посяде там перше місце, на інших змаганнях із тією самою швидкістю може навіть не пройти відбори”.
Бали учасників також переводяться у шкалу 1-12 балів, які вписують у свідоцтво про повну загальну середню освіту (атестат). Ці бали є важливим свідченням навчальних досягнень учнів.
І для тих, хто не згоден
Ті, кого не влаштовує отриманий результат із ЗНО, можуть подати апеляцію до УЦОЯО впродовж п’яти календарних днів від дати оголошення результатів. На інформаційних сторінках учасників розміщені картка та бланки з результатами — копія тих бланків, які вони заповнювали в аудиторіях під час тестування. Картка учасника містить правильну відповідь, відповідь, яку написав учасник, і тестовий бал, який присвоєно за ту чи іншу відповідь.
— Ми рекомендуємо учасникам, перш ніж подавати апеляцію, показати роботу, зокрема власні висловлювання, своїм учителям, щоб ті перевірили згідно з вимогами на нашому сайті, — каже Вакуленко. — Роботи перевіряються повністю, і доволі часто бувають випадки, що під час апеляції бали знижуються, бо, наприклад, робота, не відповідає темі або учасник допустив суттєву помилку в міркуваннях, якої, на жаль, не помітили екзаменатори під час першої перевірки.
Загалом є три варіанти розвитку події — бали підвищують, залишають незмінними або знижують. Кожен учасник тестування також може бути присутнім під розгляду апеляційної заяви, однак комісія не бере до уваги особистих виправдань. Розглядається лише те, що написано та вказано в бланках.
— З нами постійно хтось судиться, переважно це стосується процесуальних моментів, а не результатів, — розповідає заступниця директора УЦОЯО. — Наприклад, в учасника було знайдено шпаргалку чи технічні засоби, а він пояснює, що ними не користувався і це обмеження конституційних прав. Історій є багато, але я не пригадую ще жодного позитивного результату на користь учасника, — підсумовує Тетяна Вакуленко.