Лист Нищука, “Золотий Дукат” та кава з міністром: що доводять переписки у WhatsApp
У засіданні прокурор САП Олег Макар продемонстрував дзвінки та листування Гримчака у соцмережі WhatsApp, вилучені з його телефону марки “Xiaomi”.
Так, лист від тодішнього міністра культури Євгена Нищука відшукали у переписці з абонентом “Олеся” – помічницею приймальні ексзаступника глави МінТОТ.
“У листі йдеться про те, що Мінкульт попередньо погоджує документацію щодо “реконструкції” ринку “Рибалка” по вулиці Набережній (поблизу станції метро “Дніпро”, – LB.ua). Лист дав можливість показати впливовість Гримчака на міністра культури Нищука”, – прокоментував прокурор.
За його словами, це запустило процедуру створення відповідної документації й дозволило вимагати хабар. Спочатку погодили “реконструкцію” ринку, котра мала увінчатись будівництвом багатоповерхівки на схилах Дніпра силами ТОВ “Фірма “Катран-К”. За версією слідства, Гримчак з “помічником” і мав отримати мільйон доларів “за сприяння”. Між іншим, саме після отримання траншу розміром 450 тисяч доларів Гримчака й затримали. Прокуратура уточнює: на момент затримання загальна сума отриманих коштів – 530 тисяч доларів.
Наступний доказ – листування з абонентом “Сергій від Максима”. За словами прокурора, це Сергій Сахно – свідок обвинувачення, один з заявників, через якого передавали хабар в розмірі 450 тисяч доларів.
У САП кажуть: аби злочин не зірвався, Сахно жадав перевірити наміри фігурантів та ініціював з ними зустріч в кафе “Золотий Дукат” у переддень передачі хабара – 13 серпня 2019 року.
“Він висунув вимогу Гримчаку й Овдієнку, аби ті організували зустріч з Міністром культури. Нищук мав підтвердити, що дійсно буде їхнє питання вирішено позитивно. Це було умовою передачі грошей. Зустріч відбулась. Сахна попередили, що при міністрові він не має обговорювати передачу грошових коштів. Розмова була на загальні теми, особи поговорили про все і ні про що, випили кави, зачепили питання щодо ринку “Рибалка”. Нищук поцікавився, що там планують будувати. Його поінформували. Мова про гроші не йшла”, – розповів прокурор Олег Макар.
Нагадаємо, раніше Міністерство культури заявило про непричетність своїх посадових осіб до справи.
Також ще один доказ прокуратури – листування Гримчака з самим Овдієнком. Воно, нібито, доводить, що 2 серпня 2019 року посадовець їздив в Генеральну прокуратуру України, аби сприяти впливу на суддів Верховного суду. Ті мали написати рішення на користь “зацікавлених осіб”, які вимагали повернути борг. За це винагородою для обвинувачених, нібито, мало було 100 тисяч доларів.
“З цього приводу вони списувались. Гримчак повідомляв, що перебуває біля Генеральної прокуратури і казав: “Ти ж мені перед виходом скажи, що я маю говорити”. У той час Овдієнко був у машині із адвокатом Максимом Святненком. Обвинувачені підбурили адвоката Святненка до надання неправомірної вигоди суддям Верховного суду, нібито, саме через заступника Генпрокурора Анжелу Стрижевську. За їх версією, через неї мало вирішуватись питання про вплив на суддів Верховного суду. Гримчак створював враження у Святненка, що він дійсно їздив до Стрижевської і вирішував його питання. Так, їздив. Але, за версією органу досудового розслідування, розмова між ними відбулась на загальні теми”, – розповів прокурор.
Загалом, ВАКС дослідив 14 томів письмових доказів прокуратури на великий обсяг матеріалів негласних слідчих розшукових дій.
Натомість, Юрій Гримчак вину не визнає та переконує, що хабарі не вимагав.
“У понеділок ви все почуєте. Ми не хочемо завчасно говорити. У нас 45 аркушів тільки пояснень щодо доказів прокуратури. Ще тиждень тому було 36 аркушів”, – заявив він.
Його адвокат Тетяна Матяш нині додала: при зборі доказів сторона обвинувачення “порушила всі норми КПК, які лише можна було порушити”.
“Український уряд затягує розгляд позову Гримчака до ЄСПЛ”: позиція адвоката
Важливо зазначити, що майже рік тому Європейський суд з прав людини відкрив провадження за зверненням Юрія Гримчака. За словами адвоката Дмитра Мельника, справа “Grymchak v. Ukraine” стосується порушень п. 1 та п. 2 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
“За клопотанням уряду надавали додатковий час для надання доказів. Далі вдруге просили про додатковий час. Уряд затягує розгляд цієї справи в ЄСПЛ. А там визначили, що справа для них прийнятна”, – заявила LB.ua адвокат Тетяна Матяш.
Аргумент захисту – Гримчака безпідставно затримали без ухвали суду і незаконно позбавили свободи на півроку.
“У порядку ст. 208 КПК УКраїни затримують або на місці злочину, або після злочину. Його затримали в магазині, коли він купував продукти. Магазин його в крадіжці продуктів не звинувачував”, – пояснила адвокат.
Юрій Гримчак вважає, що держава “не знає, що відповісти”, а тому затягує з відповіддю.
“Затримання по цій статті відбувається або на місці злочину, або якщо на одязі людини є якісь сліди злочину, або якщо є людина, яка показує, що інша людина скоїла злочин. Вибачте, я нічого на той момент не скоював, але був затриманий та позбавлений волі”, – сказав він.
Важливо уточнити: за версією слідства, Гримчак та його співучасник отримали хабар 14 серпня 2019 року в ресторані “Євразія” о 20:30, а затримали Гримчака за 15 хвилин після цього у магазині Фуршет”.
Водночас, у внутрішньому документі на запит Мін’юсту САП обгрунтовує законність затримання наступним чином: “Гримчака Ю.М. було затримано уповноваженою службовою особою без ухвали слідчого судді, суду за підозрою у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі одразу після вчинення злочину (закінчений злочин) його співучасниками, оскільки його та Овдієнка І.В. як співучасників застали під час вчинення злочину”.
У прокуратурі також інформують, що кримінальне правопорушення, передбачене ст. 190 КК України (заволодіння чужим майном шляхом обману або зловживання довірою (шахрайство) вважається закінченим (вчиненим) з моменту переходу чужого майна у володіння винного або з моменту отримання ним права розпоряджатися таким майном.
Разом з тим, Юрій Гримчак поскаржився до ЄСПЛ і тому, що його півроку тримали під вартою, нібито, без відповідної на те ухвали. Наступного дня після арешту – 17 серпня 2019 року – Гримчака лишили в СІЗО попри помилку в ухвалі суду.
Проте, за словами адвоката, клопотання про обрання запобіжного заходу розглядалось взагалі щодо іншої особи – Гримчака Юрія Михайловича, а екзаступник глави МінТОТ – Миколайович.
“Помилка була і в місці народження, там анкетні дані іншої особи зазначені. Ухвалу про арешт також було винесено щодо іншої особи, а тримали Гримчака Ігоря Миколайовича під вартою”, – пояснила Матяш.
“Навіть коли мене з київського СІЗО випускали, в ордері було написано “Гримчак Юрій Михайлович”. Я кажу: “Виправте”. Вони відповідають: “Чому? По наших документах ви Михайлович...” – обурювався колишній посадовець.
У прокуратурі зазначили, що описка не могла бути підставою для звільнення зі слідчого ізолятору.
У справі проти Гримчака немає потерпілих?
Насамкінець, адвокатка Тетяна Матяш у розмові з LB.ua наголошує, що у справі проти ексзаступника глави МінТОТ досі немає потерпілих. Також, за її словами, досі не встановлено, чиїм майном заволодів її підзахисний.
“Коли лише змінювали статтю із “шахрайства” на “зловживання впливом”, було в документах написано, що в невідомому місці співучасники домовились, аби заволодіти невідомим майном невідомих людей, і заволоділи ним. Досі не встановлено, чиїм майном вони заволоділи. Потерпілих немає. Жодній особі не завдано шкоду”, – розповіла захисник.
Гримчак також додав: в обвинувальному акті вказано, що заяв чи скарг від жодних юридичних або фізичних осіб, як постраждалих, не надходило.
Водночас, прокурор Олег Макар посилається на практику Верховного суду, згідно з якою наявність потерпілого у справі про шахрайство не обов’язкова.
14 червня суд перейде до дослідження доказів сторони захисту.