Від Грішина до Семенченка
До початку війни на Донбасі Семен Семенченко мав ім’я Костянтин Грішин. Народився у Севастополі, навчався у військово-морському училищі імені Нахімова і навіть два роки здобував професію кінорежисера в московському ВДІКу.
Ще в 1994 році потрапив на війну. У 1994-1995 роках брав участь у складі «добровольчого миротворчого корпусу з ліквідації конфлікту в Чечні». Про це він написав у своїй же газеті «Севастопольський вісник» (сам говорив LB.ua, що був її головним редактором, – LB.ua), балотуючись до Севастопольської міської ради 2000 року.
Після повернення з Ічкерії у 1996 році був засуджений Ленінським райсудом Києва за статтею 187, частина 1 КК України «Розбій». За словами Семенченка, тоді він відсидів вісім місяців у СІЗО. У 2002 році його підозрювали у вчиненні пограбування в Севастополі. Семенченко в інтерв'ю LB.ua говорив, що справу проти нього сфабрикували.
У кримських газетах також писали, що 1999 року тоді ще Грішин керував компанією «Універсал-інком-юг», яка стала банкрутом. Тоді кредитори, яким компанія завинила 100 тисяч гривень, хотіли подавати на нього до суду.
У мережі можна знайти фото Семенченка на Майдані у Києві 2014 року, на проукраїнських мітингах у Донецьку та під час захоплення Донецької ОДА проросійськими силами.
Герой у балаклаві
Після захоплення адміністративних будівель у Донецькій області російськими бойовиками Ігоря Гіркіна першими на боротьбу з ними виступили добровольчі батальйони. Серед них був батальйон «Донбас», від імені якого виступав «комбат у балаклаві» Семен Семенченко. На той час разом з очільником «Правого Сектору» Дмитром Ярошем він був одним з найбільш медійних комбатів. За різними даними, «Донбас» фінансував тодішній голова Дніпропетровської ОДА Ігор Коломойський, проте сам Семен Семенченко це спростовував. Згодом батальйон став підрозділом Національної гвардії.
Бойовий шлях «Донбасу» справді вражає. Бійці батальйону звільняли Карлівське водосховище, Піски, Попасну, Бахмут і Лисичанськ. Брали участь у боях під Іловайськом і Дебальцевим. Утім роль самого Семенченка була неоднозначною: у бойових діях він особисто участі практично не брав. А колишній голова Генштабу ЗСУ Віктор Муженко в інтерв'ю газеті «День» звинувачував Семенченка у зливі на Facebook плану виходу українських військ із Дебальцевого.
Улітку 2014 року Грішин отримав нові документи на ім’я Семена Семенченка й уже під цим іменем був зачислений на службу в Нацгвардію у званні капітана. Того самого року Семенченко отримав від керівника СБУ Валентина Наливайченка та міністра МВС Арсена Авакова нагородні пістолети. У 2015 році суд визнав незаконним присвоєння Семенченку військового звання. 2017 року міністр внутрішніх справ уже називав його «аферистом, не гідним мандата парламенту».
Депутат-блокадник
Війна на Донбасі допомогла Семену Семенченку стати народним депутатом. Він пройшов до Верховної Ради за списком «Самопомочі». Уже після повернення з фронту Семенченко заговорив про створення «Української військової організації», куди входили б колишні учасники АТО.
У Раді Семенченко намагався стати головою Комітету з питань національної безпеки і оборони, але не судилося – обрали лише заступником.
Однак найбільшу активність нардеп Семенченко проявляв поза парламентом. Разом із колегою по фракції Єгором Соболєвим у 2017 році він блокував паливний термінал у Новограді-Волинському, з якого йшло дизпаливо з Росії до України - об'єкт належав тоді Вікторові Медведчуку. Унаслідок блокади ціни на паливо зросли. На думку директора «Консалтингової групи А-95» Сергія Куюна, зростання цін унаслідок блокади було вигідне насамперед найбільшим конкурентами російського продукту – білоруським експортерам і заводу «Укртатнафта», контрольованому Ігорем Коломойським.
Також узимку 2017 року Семенченко почав блокаду Донбасу: ветерани «Донбасу» перекрили залізничне сполучення та проїзд фур із гуманітаркою Фонду Ріната Ахметова. Наслідком блокади стала остаточна втрата Ахметовим контролю над своїми підприємствами на окупованій території. За непідтвердженою інформацією, його бізнес прибрав до рук один із «гаманців» Януковича Сергій Курченко, який разом із патроном утік до Росії.
Чи створив Семенченко ПВК?
У 2015 році Семенченко брав участь у виборах у мери Кривого Рогу. Під час підрахунку голосів колишній комбат разом із 50 чоловіками в камуфляжі, які назвалися «Громадською вартою Кривого Рогу», взяв міську раду, де рахували голоси, «під громадський контроль».
У Семенченка є благодійні фонди і ГО «Рух визволення». Нею він керує разом з колегою з блокування торгівлі з Донбасом Єгором Соболєвим. Проти цієї організації 2018 року Росія ввела санкції.
2015 року ще один підозрюваний у створені ПВК – Євген Шевченко – став помічником нардепа Семенченка та бійцем батальйону «Донбас», створив охоронну фірму «Донбас-Охорона». За словами самого Шевченка, у ній постійно працюють 60-70 колишніх бійців АТО. Вони займались охороною об'єктів, вантажів тощо. Розташована фірма в Київській області.
В інтерв’ю "Цензор.нет" Шевченко розповів, що планував створити ПВК разом із Семенченком 2018 року – нібито для роботи за контрактами Держдепу США на охороні об’єктів у Сирії та в Афганістані. За його словами, він із Семенченком навіть їздив в Ірак та Афганістан для зустрічі з представниками ФБР та ЦРУ. Проте в підсумку жодного контракту не отримали – і Шевченко нібито з «бізнесу» вийшов.
Натомість ще один інвестор – громадянин Казахстану Сергій Борисенко, який, за словами Шевченка, вклав близько пів мільйона доларів у навчання бійців майбутньої ПВК у Польщі, - написав заяву в СБУ про шахрайство з боку Семенченка, Шевченка і ще двох осіб: екскомбата «Донбасу» Анатолія Виногродського та керівника ГО «Антикорупційна армія» Сергія Акимовича. Цей епізод також фігурує у підозрі СБУ.
Також СБУ перевіряє Шевченка на причетність до продажу російської зброї до Іраку, Сирії і Афганістану, а також до перепродажу клістронів (компоненти зенітно-ракетних комплексів, – LB.ua) для комплексів С-300, які Україна таємно закуповує в Російській Федерації. Раніше про причетність Шевченка до перепродажу російських запчастин за завищеною ціною «Укроборонпрому» розповіли розслідувачі Bihus.info.
Сам Шевченко переконаний, що справа має на меті дискредитувати «вагнергейт». «Я дав інтерв’ю журналісту Bellingcat Христо Грозєву для його фільму, і тут такий дивний збіг», – заявив він.
Натомість експрезидент Грузії та голова виконавчого комітету Національної ради реформ України Михайло Саакашвілі заявив, що справа проти Семенченка і Шевченка є «розправою з НАБУ».
За його словами, приватна військова компанія, організаторами якої нібито є екснардеп Семен Семенченко та Євген Шевченко, діяла протягом кількох років і переважно на території Польщі.
«Чомусь поляки не вважали її якоюсь нелегальною організацією. Це звичайна міжнародна практика, і ніякого секрету тут немає. Якщо СБУ хоче розправитися з НАБУ та його представником Шевченком, нема чого вигадувати ці байки. Це звичайна помста корупціонерів і головної корупційної організації в Україні – СБУ», – заявив він.
Версія СБУ
Начальник Головного управління СБУ в Києві і області Олег Головаш під час брифінгу 25 березня пояснив, у чому звинувачують Семенченка та Шевченка. За словами Головаша, ГО, яку створив Семенченко, готувала колишніх військових офіцерів та експравоохоронців під приводом наймання для виконання завдань з охорони.
«Задокументовано, що Семенченко користувався підтримкою Шевченка і зареєстрував на території іноземної держави приватну військову компанію. Підготовка наших громадян відбувалася для працевлаштування за кордоном. За чинним законодавством, це протиправно, це фактично наймитство», – пояснив Головаш.
Зазначимо, що в українському законодавстві немає поняття ПВК. Тому фігурантам справи вручили підозру за статтею 260 ККУ «Створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань».
