Бебебе vs. covfefe
Тиждень почався для України та її президента Порошенка тривожно: далекий заокеанський Трамп, із яким Петро Олексійович уже ніби й пофотографувався, і ледь не про все-все-все домовився, раптом став дибки. І публічно обурився в своєму легендарному твітері тим, що генеральний прокурор США досі не розслідує “саботаж Україною виборчої кампанії Трампа”.
Звісно, самого Трампа зрозуміти можна: коли тебе, твоїх технологів, радників і навіть зятя підозрюють у таємних зв'язках іх Росією, перебити шум від цих звинувачень можна лише чимось іще гучнішим. А що може бути страшнішим за Росію, ніж усемогутній геополітичний тигр планети, безжальна та всюдисуща Україна?!
Авжеж, Трамп ризикував. Кожен, хто наважиться публічно звинуватити Україну в таємному впливі на результати виборів, ризикує на ранок бути знайденим десь на канадському кордоні із “Шаленою бджілкою” в ніздрях. Але навіть відчайдушний сміливець Дональд не міг уявити, наскільки жорстокою виявиться помста цинічних ляльководів із Банкової!
Не минуло й дня, як у Трампа з'явилася проблема, поряд із якою всі розслідування ФБР та спротив Конгресу видаються дитячими забавками: Саакашвілі!!! Поки в Україні кричали про утиски опозиції, розправу над конкурентами, формалістичне лицемірство та політичне самогубство Петра Порошенка, лише Дональд розумів, по чию душу Петро Олексійович насправді видав свій указ. Адже шалений Міхеіл у момент позбавлення його українського громадянства перебував саме в Сполучених Штатах, і дідька лисого його тепер так просто позбудешся, як це щойно зробила Україна, а до неї — Грузія.
Що ж, побачимо тепер, скільки той хвалений Трамп зможе протриматися проти нашої секретної зброї! А тим, хто переймається нашим міжнародним іміджем через скандал із громадянством Саакашвілі, порадимо заспокоїтись: хай он тепер своїм іміджем Трамп переймається!
Космос і бартер
Якщо ж вас більше турбує не міжнародний імідж України, а відсутність самого Саакашвілі, то теж не хвилюйтеся. Бо, судячи з останніх подій, у світовому політикумі діє невблаганний закон збереження градусу неадеквату.
От ви думали, Міхеіла Ніколозовича Грузія нам у 2015 році просто так подарувала, відірвала від гарячого серця та вручила братній Україні для проведення комплексних реформ в одній окремо взятій Одеській області? Українська Генпрокуратура теж так думала — навіть запити грузинських правоохоронців на його видачу ігнорувала, щоби нічого отриманню ним громадянства не завадило (ну а потім — і позбавленню, чого вже там соромитись). А згодом вирішила затримати екс-мера Києва Льоню “Космоса” Черновецького за махінації на будівництві вертолітного майданчика Януковича — і тут раптом з'ясувалося, що Льоня вже давно мешкає в Грузії, більше того, ще й отримав громадянство цієї країни. Політична природа не терпить порожнечі! І грузинська прокуратура тепер так само не видаватиме Україні свого громадянина Черновецького, як Україна не віддавала Саакашвілі.
Найцікавіша деталь у цьому політичному бартері — що Черновецький у Грузії навіть так само, як і Саакашвілі, встиг створити політичну партію (назвав її “За щасливу Грузію”) та збирався брати участь у парламентських виборах 2016 року. Але на цьому схожість шляхів нарешті завершується, бо вже за півроку Льоня передумав ставати депутатом і згорнув свою політичну діяльність.
І хтозна, може, саме завдяки цій маленькій відмінності Леонід Михайлович Черновецький досі лишається громадянином Грузії, а Міхеіл Ніколозович Саакашвілі громадянином України — вже ні. Але якщо закон збереження фріків справді діє, то після відбуття Саакашвілі у Штати цілком можна очікувати, що з-за океану до України незабаром прибуде гідна заміна. Причому, якщо в Штатах розслідування зв'язків Трампа з Росією триватиме нинішніми темпами, не варто буде дивуватися, побачивши на чолі “Руху нових сил” самого Дональда Трампа. А що? В Україні ж, на відміну від США, навіть під час війни з Росією зв'язки політиків із Кремлем нікого не лякають!
Браслет Сатани
Найневловимішою дурнею цього тижня став нардеп від “Народного фронту” Максим Поляков, якого Солом'янський райсуд Києва ще тиждень тому присудив закувати в електронний браслет. Після рішення суду слідчі Спеціальної антикорупційної прокуратури миттєво відчули, чим відрізняється дозвіл ВР на арешт нардепа від простого “дозволу ВР на притягнення до кримінальної відповідальності”. Різниця в тому, що просто “відповідального” депутата до тієї відповідальності хрін притягнеш — залишків імунітету йому якраз вистачає на те, щоби й самому електронний браслет не вдягати, й мати змогу банально втекти, якщо його тобі хоче вдягти хтось інший. Ось нардеп Поляков, як кажуть у САП, і тікає від браслету вже тиждень.
Звісно, Національному антикорупційному бюро це не подобається, й воно навіть погрожує спрямувати до ВР нове подання, але хто ж його розглядатиме, як Рада на канікулах до вересня? Утім, панові Полякову так дражнити САП та НАБУ теж не варто — півтора місяці все одно спливуть, і якщо Рада таки дозволить його покарати за систематичне ухиляння від браслету, антикорупціонерські слізки безсилля втікачеві суворо віділлються!
Тому наша порада нардепові — якщо вже тікати від браслету, то аргументовано! Наприклад, що заважає панові Максиму “щиро зізнатися”, що вдягати на ногу бісівське приладдя йому не дозволяють віра наша святая православная і патріархат наш московський? А що вас дивує?! Он Синод УПЦ МП днями навіть звернення до Порошенка, Гройсмана та Парубія ухвалив про те, що біометричні чіпи в паспортах здатні до “впливу на людину з метою духовного, політичного або економічного маніпулювання”. Ви ж лишень уявіть собі: якщо чіп у паспорті здатен духовно маніпулювати громадянами, то “печатка САПани” на нозі повинна щонайменше викликати диявола! Хіба може чесний вітчизняний корупціонер дозволити собі таке блюзнірство, богоборство і святотатство?!
Тож не дякуйте за пораду, пане Поляков, а чимшвидше готуйте високодуховну заяву для преси. І тоді жодна заздрісна пика не напише в ФБ, що “нардеп від НФ тікає від браслету, як чорт від ладану”. Писатимуть “як ладан від чорта”!
Ліца в Донєцкє і запрошення до дискусії
Найгучніший міжнародний скандал минулого тижня спочив вічним сном у своїй колисці — голові ватажка донецьких сепаратистів Олександра Захарченка, який у середу заявив, що його проголошення “Малоросії” замість України було лише “пропозицією дискусії”. Важко сказати, що стало причиною такого раптового розвороту — чи те, що Україна цього дня остаточно припинила постачати електроенергію до ОРДО, чи те, що Слов'янськ відібрав звання почесного громадянина в кумира “ДНР” Іосіфа Кобзона... Але факт залишається фактом: Захарченко, який тиждень тому хвалився, що вже “заснував нову державу Малоросію” разом із “представниками 19 регіонів України”, тепер повторює версію про “запрошення до дискусії”, якою терористів минулого тижня відмазував перед світом Кремль.
Виглядає це все так, наче керівництво “ДНР”, отримуючи чергові вказівки від Кремля, спершу щось не так розчуло, і лише після свого “проголошення Малоросії” по здивованих обличчях кураторів, їх публічних заявах і непублічних матюках здогадалося, що щось не так. А відбувалася ця розмова, схоже, таким чином:
“— Сишиш, Саньок, тут круглий стол надо провєсті...
— Да-да, Владіслав Юрьєвіч!
— Слушай вніматєльно і запісивай. Будєм прєдлагать діскусію.
— ...Шото со связью плохо, прєриваєтєсь постоянно...
— Да-да, єлє слишно. Ну ти нє сци, ето пока нє к спєху. Обичний круглий стол совмєстно с ЛНР. Собєрьош офіциальниє просто ліца в Донєцке...
— Запісиваю: “с ЛНР”, “століца в Донєцкє”... слишно вас очєнь плохо, Владіслав Юрьєвіч!
— Нічо, врємя єщьо єсть, уточніш. Собєрьош, значіт, луганскіх, с України прєдставітєлєй 17-19 позові, із Партії рєгіонов етой бившей.
— Так-так, “19 прєдставітєлєй”, “рєгіонов”, “Украіни”... Связь ні к чьорту... А когда ето?
— Ну сматрі, шоб гдє-то за мєсяц-два уже собралісь.
— Што ви говорітє, Владіслав Юрьєвіч? “Уже собралісь”?! Уже ж тогда на бріфінг бєжать надо! А про шо хоть ето всьо?
— Та абичная лабуда, так аби папіз..єть. Історічєскоє обоснованіє Новоросії, геополітічєскіє прєдпосилкі созданія нового государства...
— “Об основанії Малоросії”?! “Созданіє нового государства”? Всьо, запісал, Владіслав Юрьєвіч, бєгу бріфінг проводіть, спасібо вам большоє, до связі! ..Ех, умєют же в Крємлє стратєгічєскі мисліть! А названіє-то какоє красівоє — “Малоросія”! Нікогда такого раньше нє слишал...”
Великий миколаївський фінал
Відверто кажучи, ми в “LB.ua” уже й самі не впевнені, чи варто в рубриці “ДУРНЯ ТИЖНЯ” надалі згадувати про чергові бійки депутатів місцевих рад Миколаївщини. Представники місцевого самоврядування гарячої степової області настільки регулярно рахують одне одному ребра, рихтують пики та ламають руки, що цим дедалі важче когось здивувати — логічніше було би започаткувати окрему рубрику “Буденні довбні Миколаївщини”. А потім видати окремою книжкою “Вони бились за владу рад” і безкоштовно дарувати її всім місцевим депутатам України — щоби, скажімо, івано-франківські ледарі, яких поліція ловить за п'яний спів повстаньських пісень та крики “Стаять, мусара!”, знали, куди ще можна розвиватися.
Але цього тижня миколаївські депутати не просто “знову це зробили”, як уже можна було здогадатися з попереднього абзацу. Учора в змаганнях за пояс місцевого самоврядування Миколаївщини відбувся справжній Ґранд фінал!
Після того, як 8 червня нинішнього року в приміщені Миколаївської облради голова фракції “Опоблоку” Володимир Фроленко за допомогою професійного боксера відлупцював депутата Федора Барну, а за місяць, 7 липня, у Миколаївській вже районній раді депутат від партії Ляшка Сергій Протченко зламав руку депутату від БПП Руслану Нероді, лишалося нез'ясованим лише одне питання. Хто ж сильніший, вправніший, нарваніший та відбитіший на Миколаївщині — депутати районних чи обласної ради? Чужий чи Хижак? Рембо чи Термінатор?!
І ось нарешті відповідь на це питання отримано: 27 липня до лікарні швидкої допомоги Миколаєва зі струсом мозку було госпіталізовано депутата обласної ради від “УКРОПу” Віктора Сторчеуса, якого після засідання облради відлупцював голова Новоодеської райради Миколаївщини Юрій Ігнатенко.
Що ж, долю літнього Кубку вирішено нокаутом, і нам залишається хіба що привітати депутатів районних рад Миколаївщини із заслуженою перемогою. Від себе ж додамо, що якщо навіть улітку — традиційно наймлявіший сезон в українських місцевих радах — тут настільки гаряче, то восени має початися таке, що права на трансляцію сесій нового сезону канал HBO мусить викуповувати вже зараз.