ГлавнаяПолитика

Конституційний Суд: за крок до колапсу

Провал у Верховній Раді законопроекту про Конституційний Суд загострив і без того напружену ситуацію в КС. 18 травня судді не змогли обрати нового голову. І досі не можуть домовитися з приводу певної кандидатури. Розбіжності здебільшого виникають між двома групами суддів: так званим постмайданівським крилом і тими, хто був призначений Януковичем у 2010 та 2013 роках. Судді Майдану не погоджуються голосувати за відставку «суддів Януковича», залишаючи таким чином їм всі почесті, а останні натомість не готові до компромісу, щоб обрати нового голову з числа представників постмайданного крила.

Фото: morozz/Depositphotos

На початку травня у Конституційному Суді з’явився документ (у формі довідки без підпису), автором якої, за інформацією джерел LB.ua, був суддя КС Віктор Кривенко, що виконував обов'язки керівника за відсутності Юрія Бауліна. У документі йшлося про ситуацію щодо судді КС Олександра Пасенюка, якого Верховна Рада двічі звільняла з посади (у 2014 – за порушення присяги, у 2016 – у зв'язку з досягненням 65-річного віку). Зокрема, посилаючись на рішення Вищого адмінсуду (де суддя Пасенюк працював з 2004 по 2011 рік), що скасував постанову парламенту про звільнення Пасенюка, та на ситуацію, що склалась із обранням голови КС, він пропонував три варіанти дій:

– поновити Пасенюка на посаді судді КС, фактично надавши йому статус, але не наділивши повноваженнями, оскільки нині рішення ВАСУ оскаржується у Верховному Суді;

– звільнити Пасенюка з посади;

– відправити його у відставку.

Віктор Кривенко пропонував суддям КС вибрати один із цих варіантів і проголосувати 4-5 травня. Саме на ці дати у нині виконуючого обов'язки голови КС Юрія Бауліна був запланований візит за кордон. Щоправда цей «документ» не був реалізований.

Судья Виктор Кривенко
Фото: antikor.com.ua
Судья Виктор Кривенко

До речі, Віктор Кривенко набув повноважень судді КС у січні 2016 року, до цього працював у Верховному Суді, де сьогодні оскаржується рішення ВАСУ щодо Пасенюка.

За словами співрозмовника LB.ua, подібну схему у 2014 році хотів зреалізувати сам Юрій Баулін, щоб поновити на посаді звільнених Верховною Радою у лютому 2014 року суддів: Михайла Колоса, В’ячеслава Овчаренка, Анатолія Головіна, Марію Маркуш. Усі ці судді ухвалювали у 2010 році рішення про скасування конституційних реформ 2004 року та повернення Конституції зразка 1996 року. Ситуацію врятували так звані постмайданні судді, котрі покинули засідання, тож кворуму для ухвалення рішень не було.

Зараз же, за словами джерела LB.ua, у випадку поновлення Олександра Пасенюка на посаді він може очолити КС як в.о., адже після завершення повноважень Бауліна і Вдовіченка 3 червня цього року Пасенюк буде найстаршим серед суддів КС. У випадку реалізації так званого «плану Кривенка» Пасенюк став би таким собі «весільним генералом»: очолив КС, хоч і не виконував би функції судді.

Олександр Пасенюк
Фото: zib.com.ua
Олександр Пасенюк

Проти відставки Пасенюка у відставку активно виступають ті ж четверо так званих постмайданних суддів КС: Сергій Сас, Микола Мельник, Станіслав Шевчук і Ігор Сліденко. Оскільки збереження статусу судді у відставці гарантувало би Пасенюку довічне фінансове утримання та збереження усіх звань. Фактично голосування постмайданних суддів за відставку когось із «суддів Януковича» означало би нівелювання результатів Майдану, як кажуть судді. Адже після зміни влади у лютому 2014 року Верховна Рада прийняла постанову (за підписом в.о.президента Олександра Турчинова) про необхідність припинення повноважень і звільнення з посади, в тому числі Пасенюка, Бауліна і Вдовіченка.

Ще одну групу суддів КС складають судді, призначені у 2010 році, і котрі змінювали Конституцію за часів Януковича: крім Бауліна і Вдовіченка, це суддя Михайло Гультай, Михайло Запорожець, Наталія Шаптала. У 2013 році були призначені: Олександр Касмінін, Олександр Литвинов, Олександр Тупицький. Між цими трьома групами систематично виникають конфлікти: з одного боку, судді Майдану не хочуть голосувати за відставку суддів, призначених Януковичем, останні ж не готові до компромісу, щоб обрати нового голову з числа представників постмайданного крила.

До жодної з трьох груп не відносять себе призначені у 2016 році Олександр Колісник та Володимир Мойсик. Хоча останнього висунула кандидатом на посаду голови КС група суддів 2010 року, але під час голосування 18 травня він не набрав необхідної кількості голосів, тож більше не може брати участь у гонці за посаду керівника КС.

Якщо питання про обрання голови суду не вирішиться в найближчий час, то КС може загрожувати колапс. Адже сьогодні працює 15 із 18 суддів КС, а з 3 червня їх кількість скоротиться до 13. Для кворуму під час засідання суду повинні бути присутніми 11 суддів. Для прийняття рішень повинні проголосувати більше половини присутніх суддів. Зважаючи на відсутність консенсусу між різними групами суддів, забезпечити кворум може буде вкрай важко.

Фото: Макс Требухов

Так і призначити нових кандидатів ні Президент, ні парламент, ні з’їзд суддів не можуть, допоки Верховна Рада не ухвалить закон про КС. Саме такі обмеження встановлені ухваленими змінами в Конституцію в частині правосуддя.

Аби вирішити ситуацію з керівником суду, Банкова, за інформацією джерел LB.ua, мала намір завести під час з’їзду суддів до складу КС Віктора Городовенка, голову Запорізького апеляційного суду. Та на заваді знову став провал законопроекту «Про Конституційний Суд України».

Хоча в КС відзначають, що назбирати голоси за призначення головою Городовенка буде ще важче, ніж за когось із нинішнього складу.

Якщо суддям КС не вдасться знайти порозуміння (з чи без допомоги АП), суд не зможе ухвалювати рішення. У гіршому випадку, може розпочатися реванш та відновлення на посадах суддів, чиїми руками Янукович узурпував владу в 2010 році.

***

25 травня Верховна Рада включила в порядок денний законопроект, авторства, зокрема, нардепа «Народного фронту» Леоніда Ємця і віце-спікера парламенту Оксани Сироїд, щодо процедури розгляду КС конституційної скарги. Однак, цей документ не передбачає проведення конкурсу для обрання/призначення суддів КС. За прогнозами експертів, якщо загальний законопроект про КС (поданий нардепом від БПП Сергієм Алєксєєвим) буде ухвалений до літніх канікул, суд можна буде доукомплектувати до жовтня-листопада.

Вікторія МатолаВікторія Матола, журналістка
Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook, Twitter и Telegram