Красногорівка. Чи можливий цивілізаційний (геостратегічний) консенсус усвідомлення ваги терористичного режиму сучасного Кремля?

В суботу о 6.35 ранку путінські терористичні війська нанесли масований артилерийсько-міноментний удар по населеному пункту Красногорівка Донецької області. В результаті обстрілу були пошкоджені школа (майже повністю згоріла), лікарня, будинки мирних мешканців, а також центральний водогін та каналізаційна система міста. Вісім жителів міста були пораненні або отримали травми. На щастя, обійшлося без жертв.

Фото: Facebook/Павло Жебрівський

Прем’єр-міністр Володимир Гройсман назвав ранковий обстріл Красногорівки черговим актом тероризму «з боку сепаратистів та російських найманців, який викликає обурення всього цивілізованого світу».

В суботу вранці в італійському місті Таорміна продовжив роботу 43-й саміт країн Великої сімки (G7). Лідери США, Великобританії, Канади, Франції, Італії, Німеччини і Японії обговорили проблематику щодо зміни клімату на планеті, боротьби з тероризмом, вирішення міграційного кризи, агресивних дій Росії на світових гібридних полігонах, ситуацію у Сирії, а також питання допомоги африканським країнам у боротьбі з епідеміями та голодом.

У підсумковому комюніке саміту значна увага приділена Україні. Зокрема, члени G7 заявили про «відповідальність Російської Федерації у конфлікті» на Сході України та про те, що беззастережною умовою вирішення проблеми є виконання РФ Мінських угод. «Велика сімка» висловилась на підтримку територіальної цілісності України та засудила кремлівську окупацію Криму.

Однак назвати обстріл Красногорівки, як і всі дії проти України, що четвертий рік вчиняють путінські окупаційні війська в окремих районах Луганської і Донецької областей та в Криму, тероризмом ніхто з «найсильніших цього світу» не наважився.

Насправді обстріл мирного населеного пункту кремлівськими бойовиками мав на меті руйнацію міжнародних норм та стандартів гуманітарного права в Україні і світі. Бо саме гуманітарне право путінці нині використовують як ефективний інструмент глобального гібридного тероризму .

В цій ситуації лідери G7 мали би одним із основних питань для розгляду ставити засудження злочинів Кремля і особисто Владіміра Путіна у агресії проти Грузії, України та Сирії. Бо в сучасних динаміках будь-який контакт, не кажучи вже про довгий переговорний процес публічної легалізації дипломатичних раутів із глобальним агресором є публічно-геостратегічним злочином по відношенню до цивілізації та демократії і, апріорі, ситуативно-домінуючою перемогою агресора в комунікаційно-контентному двобої із світовим співтовариством.

З точки зору формування абрисів майбутньої архітектури колективної міжнародної безпеки робота саміту G7 у сицилійській Таорміні мала би узгоджуватись із проблематикою і заключним актом Парламентської асамблеї НАТО, яка в ці ж дні проходила в Тбілісі (Грузія).

Підтримка ж обома міжнародними ваговиками (G7 та ПА НАТО) підсумкової заяви III Форуму вільної Росії (робота якого співпала з засіданнями саміту і асамблеї), де було сказано: «Агресія Кремля проти України є міжнародним злочином» завершила б на користь демократії композицію міжнародного протистояння державі-агресору — путінській Росії.

Україна - в масштабах діючого політикуму та геостратегічних ініціатив українства - в нинішній ситуації має консолідовано ставити перед міжнародною спільнотою однозначне питання про визнання путінського режиму злочинним, а дії керованої ним держави — терористичними. Варто наполягати саме на такій постановці проблеми міжнародної колективної безпеки, оскільки будь-які інші форми «умиротворення» глобального гібридного агресора приносять лише посилення різноформатного тероризму на планеті.

Микола Голомша Микола Голомша , заслужений юрист України
Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook, Twitter и Telegram