30 років гарантії бруківці на Андріївському – не виконано
Напередодні Євро-2012 одну з найвідоміших вулиць Києва – Андріївський узвіз – закрили на реконструкцію. Зокрема, міська влада взялася міняти стару бруківку узвозу. Поки точилися запеклі дискусії щодо її історичної цінності, київські чиновники одноголосно розхвалювали нове покриття Андріївського.
Так, 28 квітня під час перевірки реконструкції Олександр Попов заявив , що таку сучасну бруківку бачить вперше в житті. « Вона висока, вкладена на спеціальну подушку із бетону та піску, тож переконаний, що нинішня реконструкція узвозу – це мінімум 30-50 років гарантованої якості », – з гордістю говорив голова КМДА. Здавалося б, хто як не він - будівельник за освітою та екс-міністр з питань житлово-комунального господарства – мав знатися на бруківках.
Однак чекати півстоліття не довелося – вже за місяць після візиту Попова нова бруківка почала руйнуватися та роз’їжджатися під ногами перехожих. Будівельники мусили повертатися на узвіз, аби знімати та перекладати її спочатку. Відтоді жодних публічних заяв про бруківку Попов не робив.
Відкрити метро "Іподром" до кінця жовтня - виконано
Київські мери мають традицію: за кілька днів до виборів відкривати нові станції метро. 23 травня 2008 року, за два дні до перевиборів мера Києва, попередник Попова Леонід Черновецький «урочисто вводив в експлуатацію» станцію “Червоний хутір”.
Історія повторилася 25 жовтня, коли Олександр Попов разом з Миколою Азаровим відкрвали “Іподром”... за 3 дні до парламентських виборів.
Влада завжди готова похвалитися виконанням обіцянок
Однак якщо для Черновецького ця станція стала єдиним “відкриттям” за 4 роки на посаді голови КМДА, то Попов у цьому напрямку значно результативніший
– за останні два роки це вже п'ята відкрита міською владою станція метро. Дві з половиною на рік - це навіть частіше за вибори!
Відкрили «Іподром», як і обіцяв Попов, « у 20-х числах жовтня ». Хоч для цього «метробудівцям» і довелося працювали в цілодобовому режимі та без вихідних, слова було дотримано.
Серед нових «підземних» обіцянок голови КМДА: зробити метро прибутковим , виділити додаткові кошти на його безпеку та відкрити станцію «Теремки» до Дня Києва у 2013-му.
До Євро-2012 побудувати нову автостраду до аеропорту «Жуляни» - не виконано
Ще одна з транспортних обіцянок Олександра Попова - план реконструкції аеропорту «Київ» (у народі відомого як «Жуляни»). До Євро-2012 там побудували новий міжнародний термінал, однак цим плани урядовців не обмежувались. 11 січня 2012 Попов обіцяв : «До початку футбольного турніру ми збудуємо під’їзну автомобільну дорогу від Червонозоряного проспекту поблизу примикання вулиці Кіровоградська до аеропорту ».
Завершення цієї історії очевидне кожному, хто проїжджатиме згаданим Червонозоряним проспектом. Під’їзна дорога до аеропорту не з’явилась ні до футбольної першості, ні через чотири місяці після її завершення. Представники «Жулян» посилаються на мерію, мерія посилається на брак коштів.
У відповіді на інформаційний запит "Владометра" Головне управління транспорту та зв'язку КМДА повідомило про перенесення терміну завершення робіт та додаткові 8,5 мільйонів гривень від міської ради на будівництво дороги. Щоправда, станом на жовтень з цієї виділено лише півтора мільйони. Києву та його однойменному аеропорту залишається лише чекати, що, попри провалений дедлайн, нова автострада все ж з’явиться на карті української столиці.
Виконати вимоги активістів, які захопили кабінет голови КМДА – частково виконано (2 з 10)
Минуло більш ніж півроку, відколи дванадцятеро «людей з вулиці» (а точніше – 12 активістів ініціативи САМ) ненасильницьким штурмом увірвалися до Київради та домоглися зустрічі з головою КМДА Олександром Поповим.
Активісти вже не вперше приходили під Київраду, вимагаючи депутатів скасувати скандальні рішення про віддання під забудову київських земельних ділянок на території Святошинського лісу, Павлівського скверу, Пейзажної алеї, парків та дитячих майданчиків (повний перелік ділянок тут).
Не зумівши достукатись до влади вуличними акціями на захист київських земель, 5 квітня 2012 року дванадцятеро активістів « захопили » кабінет Попова, зв’язалися з ним по телефону та передали свої вимоги щодо скасування 10 забудов.
6 квітня голова КМДА зустрівся зі «штурмовиками» та публічно пообіцяв виконати їхнє побажання. Здавалося б, хеппі-енд. Втім, один зі «штурмовиків», журналіст Єгор Соболєв вважає, що Попов обманув активістів. За словами Соболєва, за півроку виконані лише дві вимоги: не допустити будівництва на Пейзажці та земель навколо Софії Київської. Головне управління земельних ресурсів КМДА у відповіді на запит «Владометра» відзвітувало по кожній з вимог, стверджуючи, що проекти рішень по всіх десяти забудовах були підготовлені та направлені на голосування до Київради. Втім, деякі з них досі не розглянули, а деякі не набрали достатньої кількості голосів та повернулися на доопрацювання.
З формальної точки зору, КМДА виконала обіцянку, принаймні в межах своїх повноважень. Однак цього виявилося замало, аби землі за парканами знову належали киянам. « Проекти рішень написати і ми можемо. Від Олександра Попова, який призначений керівником міста, ми очікували і очікуємо не пропозицій, а рішень », – наголошує Єгор Соболєв.
За його словами, велика частина відповідальності за не проголосовані рішення лежить на голові КМДА, оскільки більшість Київради підконтрольна саме йому. Значна частина депутатів, які пройшли до міськради за списками блоків Леоніда Черновецького, Юлії Тимошенко та Віталія Кличко, у разі потреби голосує синхронно з Партією Регіонів. Таким чином остання, будучи представленою всього лише дев’ятьма депутатами зі 120, може визначати порядок денний Київради.
Наприклад, за рішення про повернення місту дитячого майданчика на Гоголівський, 7, яке вже двічі ставилося на голосування, Партія регіонів не натискає жодної кнопки – і проект двічі не набирає необхідної кількості голосів.
Бюрократичний пінг-понг із підготовки проектів рішень, їх розгляду та повернення на доопрацювання, теоретично, може тривати багато років. Де-юре виконання вимог «штурмовиків» триває, де-факто ж особливої політичної волі у цьому питанні немає.
«В цьому процесі наразі є лише один гарний наслідок, — резюмує Соболєв. — Ми почали відслідковувати голосування кожного депутата. І перед виборами будемо розповсюджувати серед киян інформацію про те, хто допомагав красти землю в їхньому районі».
Стаття написана в рамках проекту Владометр, який виконується за підтримки “Українського медійного проекту” (У-Медіа), що реалізується Інтерньюз Нетворк за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Всі думки та висновки цієї публікації є виключно відповідальністю ГО «Центр UA» та не обов’язково відображають точку зору USAID, уряду США та Інтерньюз.