Ми звільнені у запас або у відставку військовослужбовці, перебуваючи у черзі на отримання житла у Мелітопольському міськвиконкомі, які з початку 2005 року неможим отримати виділені їм і вже навіть закріплені за нимиквартири у будинку № 15 по проспекту 50-річчя Перемоги міста через зловживання влади при використанні 5 718 624 грн. цільових бюджетних коштів, виділених для добудови 58 квартир на виконання Програми забезпечення житлом звільнених військовослужбовців, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.1999 року № 114 , ще у четвертому кварталі 2004 року просимо Вас використати матеріали, зібрані нами у ході розслідування справи про викрадення 5,7 млн. цільових бюджетних коштів, виділених для добудови 58 квартир для нас у м. Мелітополі.
Справа полягає в тому, що у 2004 році, коли Янукович був Прем’єр-міністром, а М.Азаров віце-Прем’єром у його уряді, для виконання завдань Програми забезпечення житлом звільнених військовослужбовців було виділено з Держбюджету 100 млн. цільових бюджетних коштів.
Їх отримав Національний координаційний центр адаптації звільнених військовослужбовців, який був центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, діяльність якого направлялася і координувалася Кабінетом Міністрів України. Тобто, суто цивільною установою, до якої Міністерство оборони України не мало ніяких відношень.
За даними ревізій діяльності Національного координаційного центру Головним Контрольно-Ревізійним Управлінням, ці кошти були свідомо і організовано викрадені. Тому і до Мелітополя на завершення будівництва квартир цільові бюджетні кошти також не надійшли. Але 29.04.05. посадовими особами Національного координаційного центру, Держвного підприємства «Укрконверсбуд», ТОВ «ВО «Металресурс» та тодішнім міським головою Мелітополя В.Єфименком був складений, підписаний і завірений відповідними печатками акт № 01 приймання-передачі ніби-то готових квартир Мелітопольському міськвиконкому для їх подальшого заселення. Списки розподілу житлової площі у двох насправді так і не добудованих під’їздах зазначеного будинку був складений міськвиконкомом і затверджений директором Державного департаменту адаптації звільнених військовослужбовців МО України, що був створений замість НКЦ.
Окрім цього були складені, підписані і завірені печатками акт закріплення квартир за нами і акти приймання виконаних робіт, які насправді не виконувалися. Завдяки цим актам цільові бюджетні кошти були списані, як використані за призначенням.
Провівши через бездіяльність прокуратури власне розслідування справи, ми зібрали доказову базу того, що цільові бюджетні кошти, виділені на добудову квартир для нас, викрадені.
Фактично ми розкрили схему того, як під прикриттям Програми забезпечення житлом звільнених військовослужбовців свідомо, сплановано викрадалися бюджетні кошти у масштабі усієї держави. Ми відшукали інформацію про те, що з вересня по грудень 2004 року ДП «Укрконверсбуд» замовило будівництво 943 квартир у різних містах України. І якщо всюди виділені бюджетні кошти були використані так само, як і у нас, то про масштаби оборудки можна лише здогадуватися. А наш випадок є доказом того, що виконувати Програму забезпечення житлом звільнених військовослужбовців ніхто навіть не збирався.
І те, що прокуратура, якій ми надали всі докази злочину, робить все для того, щоби справа не була розслідувана і доведена до суду, є свідченням свідомого, заздалегідь спланованого характеру оборудки з привласнення цільових бюджетних коштів у величезних розмірах.
Судячи із звітів Колегії Рахункової Палати України за 2004-2006 роки, наш випадок далеко не поодинокий. Але ми єдині, хто зміг об’єднатися і гуртом стати на захист своїх прав, гарантованих Коінституцією і чинним законодавством України. Як сказав нам слідчий, наші квартири - єдиний не проданий і тому проблемний об’єкт по Україні.
А це означає, що за нами – величезна армія обдурених і обікраних колишніх військовослужбовців, яких держава разом із сім’ями кинула напризволяще. Більшість із них через це так і не змогла повноцінно адаптуватися до нових умов життя і забезпечити гідні умови життя своїм дітям.
І саме через це влада робить все, щоби не допустити розголосу нашої справи, адже резонанс може бути непередбачуваним.
Зокрема, кілька днів тому, М.Азаров представникам НАТО заявив, що Україна виконує, тобто фінансує, всі програми Міністерства оборони. В той же час Програму забезпечення житлом звільнених військовослужбовців рішенням кабінету Міністрів передано для виконання Державному комітету у справах ветеранів, заступником Голови якого був колишній Голова Національного кординаційного центру адаптації звільнених у запас або відставку військовослужбовців О.Шикалов. Саме його підписи стоять і під актом приймання – передачі квартир, і під актом закріплення їх за нами.
Тобто, саме завдяки йому ми досі не можемо отримати житло. Зараз це Державна служба у справах інвалідів та ветеранів. Тобто, таким чином створюється видимість того, що Міністерство оборони отримує достатнє фінансування. А шляхом кадрових перестаночок та переміщень організаторів оборудки по викраденню цільових бюджетних коштів у величезних розмірах ховають в тінь і виводять з-під відповідальності.
А виконання завдань Програми забезпечення житлом військовослужбовців, звільнених у запас або відставку, ховається подалі з очей.
Більше того, одного разу В.Янукович, після призначення на посаду Прем’єр-міністра, вже намагався передати виконання завдань Програми забезпечення житлом Державному комітету у справах ветеранів. Але тоді Президент України В.Ющенко через Конституційний суд довів, що дотримання всіх передбачених законодавством соціальних гарантій звільненим у запас або відставку військовослужбовцям повинне забезпечувати саме Міністерство оборони. Проте зараз на такі дрібниці не звертають уваги. Тому ми просимо Вас допомогти нам і надати справі розголосу.