Серед новин цього тижня в українській політиці я б виділив дві важливі. По-перше, це відсутність в уряду ініціатив, через які потрібно додавати життя українській економіці. Перенесення розгляду так званої урядової антикризової програми на травень начебто для внесення опозиційних пропозицій і спільного формування економічної політики – це, як на мене, тільки привід для політичних торгів.
Те, що уряд подає на розгляд Верховної Ради, не виводить економіку з кризи, а навпаки поглиблює кризовий стан. Урядові ініціативи зводяться до збільшення податкового навантаження як на малих приватних підприємців, так і на великих виробників. Наприкінці лютого баланс торгівельного сальдо щодо експортно-імпортної продукції знову склався на користь імпорту, що є свідченням того, що ні уряд, ні опозиція не мають розуміння того, як боротися із кризою. Хоча УНП давно пропонує три основні кроки виходу з кризи. Це скорочення витрат на російський газ щонайменше наполовину, що дасть $7 млрд. економії для державного бюджету. Це підтримка національного виробника за принципом «Купуй українське!» І це державна програма будівництва доріг. Тут треба брати кредити, а Верховній Раді ухвалити декілька законів про концесію і про дорожнє будівництво, встановивши спеціальний пільговий режим цього виду діяльності.
От на цьому тижні у Києві перебував з візитом президент УЄФА Мішель Платіні, який інспектував стан готовності наших стадіонів до чемпіонату Євро-2012. Він не звернув уваги на стан доріг. Зрозуміло, щоб побачити проблему, Платіні треба проїхати по Україні, а він літає. Так, як літають і президент, і прем’єр-міністр. Вони не їздять. А я їжджу щотижня вздовж і впоперек України. І не тільки. Тому я знаю, як в інших посткомуністичних країнах виходили з кризи шляхом будівництва доріг і за п’ять років принципово змінювали стан економіки.
Завдяки новим дорогам можна швидко завантажити замовленнями будівельний комплекс України. Окрім того, мости, естакади потребують багато металу, отож ця програма здатна оживити і металургійний комплекс, і малий бізнес, і всю економіку України. Тому три наші ініціативи – стратегічна антикризова програма.
Друга важлива політична новина – у середу президент Віктор Ющенко зробив заяву про свою участь у президентських виборах. Це, звичайно, одразу привернуло увагу політиків, бо було багато сумнівів, балотуватиметься він чи ні. Звісно, після цього багато які передвиборчі проекти, що почали формуватися, – такі як проект Яценюка, стають менш привабливими, бо зрозуміло, що електорат Віктора Ющенка і Арсенія Яценюка – один і той же. А двох переможців не може бути.
А от можливість зниження бар’єру на парламентських виборах, яку обговорювали цього тижня, це лише розмови. Український політикум поки не готовий змінити виборче законодавство, оскільки і БЮТ, і Партія регіонів розуміють, що можуть втратити від зміни системи і не готові до змістовної широкомасштабної роботи.
На Великдень, на щастя, у мене немає жодних політичних планів. У цей день ми з дружиною Іриною традиційно їздимо до її батьків у Ніжин. Там ходимо на всеношну службу в церкві Всіх Святих Київського патріархату. Я дуже добре знаю місцевих священиків – настоятеля отця Сергія та отця Олександра. Свого часу Іринині батьки разом із сусідами по вулиці доклали багато зусиль, щоб приміщення церкви, де раніше перебувала спортивна школа, передали громаді під храм. Отож свято буде домашнім: уранці освятимо власноруч спечені паски, крашанки і розговіємося.