Ви перший за довгий час повноцінний голова ДФС. Адже з 2017 року очільники служби мали характер «в.о.» і «т.в.о.». Чому так?
З приводу в.о. та т.в.о. керівників ДФС – це цікава статистика, не цікавився нею. ДФС, а, фактично, на сьогоднішній день податкова міліція – це моя робота. Коли був оголошений конкурс на посаду голови ДФС, я із задоволенням взяв у ньому участь. По-перше, коли я звільнився з органів (Головного слідчого управління фінансових розслідувань ДФС України, – LB.ua) в 2016 році і пішов на пенсію, займався викладацькою та науковою діяльністю і паралельно працював у складі групи, яка готувала законопроєкт про Національне бюро фінансової безпеки. Концептуально це мав бути аналог сучасного Бюро економічної безпеки. Законопроєкт був готовий, проте не був поданий до Верховної Ради і не голосувався. Паралельно я вичерпав свою викладацьку роботу, закінчував роботу над докторською дисертацією і вирішив взяти участь в конкурсі.
На керівній посаді в податковій міліції я знаю, що робити, як налагоджувати процеси, розумію ризики і проблеми які стоять не тільки перед ДФС, а що найважливіше перед бюджетом і розумію відповідальність за напрямок роботи служби. Я почуваю себе «у своїй тарілці». Ми докладаємо всіх зусиль, щоб робота велась ефективно по тих напрямках, по яких повинна працювати податкова міліція. Я вважаю, що робота по боротьбі з ухиленням від сплати податків, незаконним обігом підакцизних товарів і протидії економічним злочинам організована максимально системно і комплексно.
І це при тому, що паралельно вдається справлятися з підтриманням морального духу в колективі, який знаходиться на порозі ліквідації. Служба працює повноцінно і ефективно та демонструє результат, не зважаючи на зарплатню в 10-12 тисяч гривень і майбутню ліквідацію.
Як мотивувати співробітників працювати, якщо вони розуміють, що дуже скоро їм доведеться шукати нову роботу?
У наших фахівців у перспективі вже може бути робота – Бюро економічної безпеки. Немає обмежень, щоб їх (екс-працівників податкової міліції ДФС, – LB.ua) не брали на посади. На мою думку ідеї щодо штучного обмеження працевлаштування працівників ДФС у Бюро економічної безпеки – хибні. Не можна дискредитувати людину, не пред’являючи їй жодного порушення. У нас працюють професіонали.
Коли я обійняв посаду, я доніс колективу, що ми не будемо просто пливти за течією та допрацьовувати свій час. Ми заробляємо репутацію, щоб на майбутніх конкурсах при подальшому працевлаштуванні було що сказати про свій результат. Напрацьовуємо досвід, який використаємо в подальшому. В тому числі в Бюро економічної безпеки.
Мотивація – це не тільки зарплатня, хоча вона і є важливим фактором. Це чітка постановка завдань, зрозумілі вимоги керівництва, зрозумілі алгоритми організації їх діяльності. Ми справедливо та об’єктивно оцінюємо результат роботи працівників. Якщо хтось з моїх співробітників щось не зміг, але цьому є об’єктивні і реальні причини, його не можна принижувати і ображати. У нас нормальний європейський підхід у робочих відносинах, без «солдафонщини».
Якщо в нинішніх реаліях я не можу вмотивувати співробітників матеріально, то також працюю над тим, щоб вони, наприклад, мали зрозумілий, регламентований робочий графік, могли проводити з родиною вечори та вихідні, і це вдається у 70% випадків.
А які Ваші особисті плани після ліквідації ДФС? Ви плануєте лишитися на державній службі?
Рішення вийти на пенсію (в 2016 році, – LB.ua) я прийняв тому, що хотів зайнятися науковою роботою і захистити докторську дисертацію на тему забезпечення економічної безпеки держави. Коли я працював над законопроєктом про Національне бюро фінансової безпеки, я чітко розумів, що у випадку запуску хочу в цьому органі працювати.
Цього не сталося, але коли з’явилася нагода повернутися на роботу в ДФС – я повернувся. Також я буду подавати документи для участі в конкурсах на посади в Бюро економічної безпеки.
Як у Вас складається робота з безпосереднім керівництвом – міністром фінансів Сергієм Марченком і прем’єр-міністром Денисом Шмигалем?
Мінфін – це головний орган у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику, зокрема, у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, тобто він координує нашу діяльність. Ми маємо дуже добрі ділові взаємовідносини, питання вирішують оперативно і я постійно знаходжуся на зв’язку з міністром фінансів. Міністр володіє всім станом справ в ДФС, в тому числі про її ліквідацію.
Як відомо, в результаті реформи зі складу ДФС були виокремлені Державна податкова служба і Державна митна служба. В структурі ДФС залишається лише податкова міліція. Як у Вас налагоджена комунікація з дотичними, але вже незалежними державними органами – податковою і митницею? Чи є співпраця і обмін інформацією?
На сьогодні обмін інформацією ускладнений через технічні проблеми. У нас немає жодних конфліктних ситуацій, проте що стосується обміну інформацією то на сьогодні ми відключені від усіх аналітичних баз.
Це пов’язано з тим, що ми знаходимося в процесі ліквідації. В ДФС немає власного обладнання – ні сервера, нічого. У нас відсутні технічні можливості для підключення до баз. Проте ми обмінюємося інформацією в паперовому вигляді, хоча це і повністю унеможливлює аналітичну функцію.
Попри це ми виконуємо свої функції та досягаємо показників за повної відсутності аналітичних інструментів. За 5 місяців 2021 року в результаті нашої роботи вже відшкодовано до бюджету майже 800 млн. гривень. При тому, що за 5 місяців попереднього року було відшкодовано близько 378,5 млн. гривень. За ті ж 5 місяців цього року було вилучено з незаконного обігу підакцизних товарів на більш ніж 2 мільярди гривень, це майже 90% того, що вилучала ДФС за 2019 чи 2020 роки.
З чим пов'язаний ріст результатів ДФС у порівнянні з минулими роками? Тобто зріс рівень тіньової економіки і відповідно стало більше роботи чи змінився підхід до роботи?
Я працюю фактично з тими ж людьми, що працювали в ДФС у 2020 році, і не вважаю, що раніше вони працювали неефективно. Перший пріоритет в роботі, який я перед ними поставив – це подолання тіньових процесів, і лише у другу чергу кримінальні провадження відносно «білого» бізнесу. Робота податкової міліції була сконцентрована на двох основних напрямках, що набули критичного розповсюдження – це боротьба з так званими «скрутками» по ПДВ і незаконним обігом підакцизної продукції.
«Скрутки» – це не просто коли на одну з фірм «заходить» певна номенклатура товару, а «виходить» інша. Це легалізація товару з тіньового сектору. Сам факт існування «скруток» заохочує формування тіньового ринку та сприяє цьому.
Треба розуміти, «білий» бізнес ухиляється від сплати податків коли він користується «тінню» і «тіньовими» схемами. Треба прибрати можливість використання «тіньових» схем для компаній з «білого» бізнесу. Тоді вони не матимуть інструмента для ухилення від сплати податків і будуть перебувати в рівних умовах. Це надважливо.
Ми публікували інформацію, що РНБО розглядає можливість запровадження санкцій щодо «скрутчиків». Проте сегментарні санкції по них так і не були введені. Яка зараз ситуація зі «скрутками»?
Тренд зростання об’єму незаконних «скруток» ПДВ було припинено. На кінець 2020-го року він сягав 4 мільярдів на місяць незаконного ПДВ. На перший квартал 2021 року «скрутки» опустилися до 2,8 мільярдів на місяць.
Це дані, які нам дає податкова. На мою думку, потрібно блокувати податкові накладні «скруту», щоб вони не роздавали податковий кредит, тобто, блокувати причини негативного явища. Всі інструменти для цього знаходяться в руках ДПС. Оцінка ефективності їх роботи не в моїй компетенції. Для цього потрібно окремо робити аналіз алгоритмів роботи ДПС.
Податкова міліція виявляє і передає інформацію. На підставі наших даних блокується незаконний «скрут» ПДВ на мільярди гривень. З початку цього року зменшено суму відшкодування ПДВ, яка є предметом розслідувань, на 2,2 млрд. гривень, а з вигодонабувачів «конвертаційних центрів» стягнули до бюджету майже 400 млн. гривень.
А як щодо підакцизної продукції?
Ні для кого не секрет, що тіньовий обіг підакцизних товарів набув дуже значних об’ємів. Передусім це паливо-мастильні матеріали, спирт, горілка та тютюн. Це проблема яка б’є не тільки по бюджету, а в тому числі зачіпає життя і здоров’я людей.
Мова ж не йде про якесь побутове самогоноваріння в селах, де свій свого не отруїть, адже всі живуть поряд. Злочинці продають через інтернет не просто безакцизний, а небезпечний товар. Відповідальність за це – 204 стаття Кримінального кодексу. До того ж, були прецеденти коли люди труїлися.
Тіньовий ринок безпосередньо впливає на легальний бізнес. Чим більше купується «лівої» горілки, тим менше купується на полицях магазинів. Якби офіційні виробники мали більший попит, вони б дали більше пропозиції і відповідно сплатили більше податків. Вони цього не роблять, так як їм заважає тіньовий ринок, який ми маємо подолати і долаємо, про що свідчать наші показники за 5 місяців поточного року.
Який масштаб тіньового ринку підакцизних товарів?
Що стосується цигарок, то на круглому столі з асоціацією «Укртютюн» озвучувалася конкретна цифра: втрати бюджету від тіньового ринку сигарет складають 12 мільярдів гривень на рік. У відсотковому співвідношенні тіньовий ринок тютюну складає 12%.
Щодо паливно-мастильних матеріалів то за різними оцінками у середньому 20% цього ринку знаходиться в тіні. В лікеро-горілчаній галузі об’єм тіньового ринку експерти оцінюють у 10- 40%. Розрахунок тіньового ринку має різні методики, але у будь-якому випадку такі відсотки тінізації – це загрозлива ситуація для кожної з галузей.
Які джерела формування тіньового ринку? Це контрабандні товари чи внутрішнє виробництво?
Відносно тих даних якими ми володіємо, співвідношення приблизно таке, що дві третини ринку складає внутрішнє виробництво, а одну третину контрабанда. Проте це співвідношення може змінюватися залежно від обставин.
Для прикладу, ми почали активно боротися з нелегальним обігом спирту, були визначені чіткі сегменти, зібрані всі сили, проведені операції по всій Україні. В результаті були проведені обшуки на заводах, припинено незаконне виробництво, проте зафіксовано ріст поставок спирту з Молдови. Це відбулося через те, що стійкий попит, а нами була перекрита пропозиція. Цей спирт гіршої якості, проте його купують.
Як громадяни можуть повідомити про факт незаконної реалізації підакцизних товарів? Такі факти настільки очевидні, адже, наприклад, можна побачити продаж сигарет незрозумілих марок, у тому числі без акцизів, у громадських місцях, підземних переходах, на ринках.
Така торгівля – це 100% порушення. Якщо продаються сигарети без акцизних марок, або з підробленим акцизом, або в невстановленому місці, без ліцензії – це порушення. Реагувати на це необхідно.
Фізично закріпити податкового міліціонера за кожним окремим «лотком» неможливо. Є певні пріоритети – ми сконцентровані на оптових складах незаконної продукції та визначені місць виробництва і походження даних товарів. Треба встановити і прибрати причину.
Але ігнорувати і наслідки неможна – це так само злочин, який потрібно припиняти. На сьогодні КПК так працює, що громадянин може повідомити в будь-який найближчий райвідділ поліції. У людини зобов’язані прийняти заяву і якщо є ознаки кримінального правопорушення – внести в Єдиний реєстр досудових розслідувань. Можливо десь можна обмежитися і складанням адміністративного протоколу. Проте це має зробити будь-який правоохоронний орган, до якого звернеться громадянин. Звісно, громадянин може звернутися до територіального органу податкової міліції.
Коли Ваші підлеглі вилучають контрабандні товари, чи можна сказати, що податкова міліція фактично виконує ту роботу, яку мала робити митниця? Це й же товар не був зупинений на кордоні – ДФС інформує про арешти на складах і точках реалізації.
Якщо умовний контейнер пройшов митницю і ми встановлюємо, що там незаконна продукція, або товар був прихований від митного контролю чи ввезений за заниженою ціною то звісно це питання і до митників. Якщо такі факти встановлюються, то по них розслідуються кримінальні провадження, в тому числі по оточенню, що супроводжували вантаж чи сприяли його незаконному переміщенню і є співучасниками злочину.
Якщо контейнер пройшов – легко встановити хто його пропустив і встановити чи були порушені алгоритми роботи. Якщо вони не були порушені, тоді проблема в алгоритмах і треба розібратися, чому так вийшло, що і товар пройшов, і ніхто не винуватий.
Що стосується кордону, то вантаж міг і не проходити митні пости, так як є так звана «зеленка» – незаконне ввезення товару через прикордонні смуги. Така проблема також існує, і це питання до прикордонників.
На території України ми зобов’язані виявляти та вилучати і контрабандні товари. Яскравий приклад: цигарки білоруського походження, які є на території України і які з’явилися тут незаконно.
Часто від політиків можна почути незадоволення результатами роботи ДФС, податкової, митниці. У тому числі й з трибуни Верховної Ради.
Критика депутатів ґрунтується на тому, що нелегальна продукція продовжує реалізовуватись. І деякі з них пов’язують це з неефективністю роботи в тому числі ДФС. Я не заперечую, що контрафакт продається, але повністю не погоджуюся з тезою про неефективність роботи ДФС. Робота по боротьбі з контрафактною продукцією у нас організована комплексно і системно.
Для пошуку причин продовження існування нелегального ринку підакцизної продукції необхідний комплексний підхід: визначити які державні органи відповідальні за контроль, чи виконують вони свої функції у повному обсязі, чи достатньо повноважень тощо. Якщо є необхідність – вносити зміни до законодавства.
Як приклад: можливість виявлення причин необлікованого виготовлення підакцизної продукції на підприємствах перебуває в сфері ДПС. Це і співставлення придбаної сировини та випущеної продукції, кількість закуплених акцизних марок, тощо. Ліквідація стихійної торгівлі біля станцій метро на лотках, що є адміністративним порушенням відповідно до вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення належить до компетенції Національної поліції. Виявлення незаконного придбання з метою збуту або зберігання з цією метою, виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів відповідно до статті 204 Кримінального Кодексу України належить до компетенції ДФС.
З початку 2021 року за статтею 204 Кримінального кодексу України (незаконне виготовлення, зберігання, збут та транспортування з метою збуту підакцизних товарів) ДФС проводила розслідування 839 кримінальних проваджень, з них вже 166 направлено до суду.
На вашу думку яких законодавчих змін не вистачає для ефективної роботи ДФС тут і зараз і плідної роботи БЕБ у майбутньому?
Законодавчі зміни концептуально передбачені в Законі «Про Бюро економічної безпеки України». У першу чергу, це боротьба з системними кримінальними проявами. Під цим я розумію і «скрути». Є група осіб, що організували ряд підприємств для «перевернення» товарів і незаконного формування ПДВ. Це системне кримінальне явище. Це не «білий» бізнес – це тіньовий сектор.
Для подолання цього явища потрібен відповідний інструмент, наприклад, конкретна стаття Кримінального кодексу, що буде передбачати кримінальну відповідальність саме за таку діяльність. Її немає, так як вона декриміналізована. Це колишня 205 стаття (Кримінального кодексу України, – LB.ua) – фіктивне підприємництво.
Коли її скасовували то багато говорили про те, що через неї відбувалося зловживання службовим становищем. Перепрошую, але зловживати службовим становищем можна через різні статті, але це була стаття що передбачала відповідальність за створення підприємств, що прикривали незаконну діяльність.
Чи планують криміналізувати фіктивне підприємництво знову не знаю, але свої пропозиції щодо зміни законодавства ми до відповідних комітетів Верховної Ради підготували. Це дуже важливо, так як ми маємо справу з системними кримінальними явищами. Одним «скрутом» може користуватися і 100 легальних підприємств. Одне-два-три можна зупинити. Але це зазвичай «білий» бізнес, а «скрут» продовжуватиме працювати. Саме його в першу чергу потрібно подолати.
На сьогодні, в тих реаліях, у яких існує податкова міліція, нам не вистачає аналітичної складової, що передбачена законом про БЕБ. Основне що дає аналітика – змогу оцінити ризики від діяльності, зрозуміти характер діяльності – законний чи ні, та виставити пріоритети в роботі.
Аналітика повинна оцінювати чи підприємство постійно ухиляється від сплати податків, чи воно опинилося в таких умовах, що інакше воно не зможе існувати і збанкрутує. Можливо підприємець вдався до схеми через ризик втратити вкладені у бізнес кошти, тому що всі його конкуренти користуються схемами.
Основне – це боротьба з системними кримінальними проявами і аналітичний підхід. Все інше похідне від цього. Це передбачено в законі про БЕБ.
Нещодавно ДФС проводила слідчі дії в комунальних підприємствах Києва, Криворізькій та Черкаській міських державних адміністраціях. Політики називали це тиском на опозиційних міських голів, де ДФС використовується як інструмент адміністративного тиску.
Це не тиск і не політика. Що стосується Черкаської та Криворізької міських адміністрацій, широко коментувати я не можу через таємницю слідства, оскільки тривають експертизи і перевірки, в тому числі Держаудитслужбою.
По Черкаській міській раді є акт планової аудиторської перевірки за висновками якої були встановлені ознаки кримінальних правопорушень. Ми це розслідуємо і підтверджуємо шляхом слідчих дій. Схожа ситуація і по Криворізькій міській раді. Зараз триває перевірка.
Якщо ми отримаємо будь-які матеріали і дані по інших містах, міських адміністраціях, ми будемо ними займатися. Якщо є ознаки кримінального правопорушення, ми реєструємо кримінальні провадження і розслідуємо протиправні факти.
Що стосується Києва, то якщо вам чи комусь зручно багатомільйонні перерахування коштів бюджету столиці на фіктивних суб’єктів, які жодних робіт не виконували, вважати політикою – вважайте! Я вважаю це злочином! Сума попередньо встановлених у ході слідства збитків, які завдані бюджету Києва та державі, становлять понад 207 мільйонів гривень.
Підсумовуючи, чи реально, на вашу думку, подолати тіньову економіку в найближчій перспективі?
Питання і просте, і складне. Як правоохоронець відповім, що ми здолаємо тіньову економіку. Будь-хто, хто вважає що таке явище подолати неможливо, не повинен працювати в правоохоронній системі.
Її можна долати як слідчим шляхом – інструментом який є у ДФС, так і напрацюванням проблематики, зміненням законодавства для того, щоб всі гравці на ринку опинилися в рівних умовах для запобігання існуванню тіньової економіки.
На сьогодні «тінь» складає 50-55% економіки – це фактично «другий» бюджет. Треба зрозумілі правильні умови у вигляді податків, адміністрування та взаємовідносин державних органів з бізнесом.
Потрібні алгоритми роботи, які не даватимуть можливість державним службовцям покривати будь-кого в корупційний спосіб. Долаючи тінь ми прибираємо підґрунтя для існування корупції, бо корупція там, де є тіньові схеми і можливість отримати тіньові кошти.
Потрібно дати можливість бізнесу вільно працювати і не звертатися до інструментів тіньових схем, а у державного службовця – контролера мають бути відсутні інструменти корупційного тиску. Потрібно прийти до чіткості і прозорості, а для цього потрібно усувати причини і перепони, системні кримінальні прояви. Це все реально!