ГлавнаяЭкономикаФінанси

На проданий через борги офіс банку "Хрещатик" у центрі Києва зазіхають колишні власники

Офіс ліквідованого банку «Хрещатик» - у центрі скандалу. Судовий спір навколо адміністративної будівлі в серці столиці запроваджує практику, яка може стати останнім цвяхом у труні довіри до української банківської системи.

Колишній офіс банку 'Хрещатик'
Фото: sale.zakupki.com.ua
Колишній офіс банку 'Хрещатик'

3 червня в Північному апеляційному суді Києва відбулося перше засідання у справі щодо будівлі по вул. Прорізній, 8. Після 8 років «мовчання» на нього несподівано заявляють права колишні власники – ПАТ «Київметробуд», які втратили нерухомість за борги перед банком.

Історія офісу банку «Хрещатик»

Нагадаємо, 29 серпня 2019 року Фонд гарантування вкладів фізосіб (ФГВФО) продав через голландський аукціон на майданчику «ProZorro.Продажі» офіс банку «Хрещатик» у центрі Києва

Організатором аукціону і продавцем виступив Комерційний банк «Хрещатик», який тоді перебував у стані ліквідації, а на сьогодні ліквідований повністю. Затвердження умов продажу активів банку «Хрещатик» та лота №GL22N09998 було ухвалено рішенням Виконавчої дирекції ФГВФО. Інформацію оприлюднено на сайті Фонду.

Зазначимо, практика продажу на відкритих торгах майна ліквідованих банків є усталеною. За рахунок таких торгів Фонд гарантування вкладів фізичних осіб забезпечує компенсацію виплат вкладникам ліквідованих банків-банкрутів. Кошти йдуть на задоволення вимог кредиторів ліквідованого банку та погашення боргів.

Початкова ціна лота становила 425,13 млн гривень. На цей актив було безліч претендентів. Зокрема компанія «ДК БЦ2», серед засновників якої - інвестиційна компанія Dragon Capital. Переможцем відкритого аукціону визнано ПрАТ "Діпробудмашина".

Ця компанія є активним учасником аукціонів з продажу майна ліквідованих банків, які організовує Фонд гарантування вкладів фізичних осіб. Відомо, що ПрАТ "Діпробудмашина" засновано 1995 року, входить у групу компаній Merx. Більш ніж 10 років компанія здійснює управління проєктами комерційної нерухомості, в її управлінні перебуває понад 100 000 кв.м нерухомості. «Діпробудмашина» купує об’єкти, у тому числі через відкриті аукціони, потім реконструює їх і здає в оренду. Серед відомих реалізованих проєктів – три бізнес-центри у Києві по вул. Лейпцизькій, 15.

Бізнес-центр по вул. Лейпцизькій, 15
Фото: office.com.ua
Бізнес-центр по вул. Лейпцизькій, 15

За умовами торгів, ПрАТ "Діпробудмашина" сплатило за будівлю 425 132 400 гривень, за офіційним курсом на той момент це близько 20 мільйонів доларів. Угода оформлена згідно з вимогами - за договором купівлі-продажу нерухомого майна. 07.10.2019 р. право власності на будівлю перейшло до ПрАТ "Діпробудмашина".

У компанії зазначили, що нерухомість придбана за кошти іноземних інвесторів, які захищаються Законом України «Про захист іноземних інвестицій на Україні», і з 30.10.2019 є предметом іпотеки.

Будівля нежитлового адмінбудинку загальною площею 7499,7 кв.м розташована в історичному центрі Києва поруч зі сквером і станцією метро "Хрещатик". Вона побудована в середині минулого століття в рамках реконструкції міста після війни. А отже, потребувала серйозних ремонтних робіт. Тому новий власник розпочав відновлювати будівлю, вклавши в реконструкцію не один мільйон доларів.

За рік - 2 вересня 2020 року – в суд подає позов ПАТ «Київметробуд», власник будівлі до 2016 року. Як відомо з матеріалів справи, оприлюднених у судах, у 2012-му компанія внесла будівлю по Прорізній в заставу для багатомільйонного кредиту в банку «Хрещатик». Це був класичний договір іпотеки — компанія брала кредит, надавши в заставу свій актив. Але погасити борг «Київметробуд» не зміг, і 2016 р. банк переоформив на себе право власності на будівлі по вул. Прорізній, 8. Тепер компанія хоче в суді витребувати будівлю в нового власника, який купив нерухомість на аукціоні, утім про погашення витрат не йдеться.

Під час обшуків у «Київметробуді»
Фото: slovoidilo.ua
Під час обшуків у «Київметробуді»

А нещодавно компанія «Київметробуд» стала фігурантом ще одного скандалу. Як повідомляли в столичному метрополітені, 13 і 14 травня цього року представники Київської міської прокуратури та Головного управління Державної фіскальної служби України провели обшуки в адміністрації «Київського метрополітену». Запити стосувалися діяльності ПАТ «Київметробуд» щодо будівництва метро на Виноградар

Несподівані вимоги: чого хочуть старі власники через 8 років

Та повернемося до спору з приводу будівлі офісу банку «Хрещатик» у центрі Києва.

ПАТ «Київметробуд» звернулося з позовом до вже ліквідованого ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик», до нового власника нерухомості ПрАТ «Діпробудмашина», а також до приватних нотаріусів, які посвідчували угоди. Позивач хоче визнати недійсним договір іпотеки, перехід права власності до банку, а також анулювати аукціон і повернути собі нерухоме майно, яке банк забрав за несплачені борги.

Позов мотивований корпоративним конфліктом усередині «Київметробуду» і нібито порушеннями в діях посадових осіб понад 8 років тому. За заявами скаржника в судах, тодішній директор буцімто перевищив свої повноваження і уклав договір іпотеки на зазначену будівлю без погодження з акціонерами. Натомість з відкритих джерел відомо, що всі акціонери підписали протокол і затвердили передачу будівлі в іпотеку, зазначають адвокати «Діпробудмашини».

«Усі терміни позовної давності минули. «Київметробуд» намагається витребувати будівлю під надуманим приводом, не надаючи документальних доказів нібито корпоративного конфлікту всередині компанії. Буцімто документи всі зникли. Крім того, це позов до банку, якого не існує. Позиція захисту така: якщо відповідач є – компанії-покупцю мають повернути суму, сплачену за договором купівлі-продажу. А якщо немає відповідача – хто має компенсувати 20 мільйонів доларів затрат інвесторові?» - коментує ситуацію Олександра Федотова, адвокатка і партнерка юридичної компанії ADER HABER, що представляє інтереси «Діпробудмашини».

Олександра Федотова
Фото: Pravo
Олександра Федотова

Цікаво, що у звітності за 2016 рік ПАТ «Київметробуд» визнає факт вибуття з власності будівлі на Прорізній, 8. А протоколи загальних зборів ПАТ «Київметробуд» №3 та №4 від 25.04.2012 та 25.04.2013 р., які схвалили оскаржувані договори, звіт генерального директора та річний баланс, розміщені на офіційному вебсайті ПАТ «Київметробуд». Водночас у судових засіданнях представники ПАТ «Київметробуд» заперечують факти, які визнали у своєму позові і розмістили в інтернеті.

Очевидно, що позивачеві вигідно «відмотати» ситуацію з іпотекою назад. Так він хоче повернути собі цінне нерухоме майно, а сплачувати за нього борги нікому – банк уже ліквідовано.

Рейдерський стиль: цікаві подробиці справи

З дослідження поданого позову можна зробити висновок, що представники ПАТ «Київметробуд» намагалися маніпулювати автоматизованою системою розподілу справ.

Як зазначено в заяві ПрАТ «Діпробудмашина», у вересні 2020 року ПАТ «Київметробуд» кілька разів зверталося з позовом до ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» і ПрАТ «Діпробудмашина».

Від імені позивача до суду подавали різні адвокати одного адвокатського об’єднання - АО «Старокиївське» – кілька практично аналогічних позовів з ідентичними сторонами, підставами та предметом позову. Адвокати АО «Старокиївське» не могли не знати про те, що подають ідентичні позовні заяви, адже працюють в одному офісі за однією адресою.

Один суддя повернув позов за несплату позивачем судового збору. Інший позов відкликав сам позивач. Третій теж не мав юридичного руху. І тільки з четвертої спроби, коли автоматична система розподілила новий позов на нового суддю, він був залишений для розгляду в суді.

Господарський суд міста Києва 12.03.2021 р. відмовив «Київметробуду» в задоволенні позову. Справа перебуває на стадії апеляційного розгляду в Північному апеляційному господарському суді.

Північний апеляційний господарський суд
Фото: facebook/Північний апеляційний господарський суд
Північний апеляційний господарський суд

Крім того, адвокати «Діпробудмашина» зазначають, що ПАТ «Київметробуд» намагається впливати на ПрАТ «Діпробудмашина» через надумані кримінальні справи. 25.09.2020 ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва будівлю було арештовано. Та вже за місяць Київським апеляційним судом арешт знято.

«І в господарському, і в кримінальному провадженнях поведінка представників ПАТ «Київметробуд» є явно недобросовісною, адже вони, розуміючи безпідставність своїх вимог, намагаються усіма можливими способами, які не відповідають чинному законодавству, довести нібито наявність своїх прав на будівлю», - коментує адвокатка у справі Олександра Федотова.

За її словами, ПАТ «Київметробуд» надало копії двох звітів про оцінку нежитлового будинку по вул. Прорізній, 8 (оцінку проводили 29.09.2019 р. і 25.02.2016 р.). «Діпробудмашина» у вересні 2020 року замовила рецензії на ці звіти. З’ясувалось, що розрахунок вартості нерухомості проведено з істотними порушеннями. Ба більше, позивач не мав повноважень звертатися до оцінника, адже він не був ні власником, ні користувачем відповідного майна. Зрештою, оцінника, який проводив оцінку для ПАТ «Київметробуд», було позбавлено права займатися відповідною діяльністю.

До чого веде скандал з офісом ліквідованого банку «Хрещатик»

У разі задоволення позовних вимог ПАТ «Київметробуд» і будівлю собі поверне, і кредиту на сотні мільйонів гривень, у якому будівля виступала забезпеченням, не виплатить.

«Найбільш абсурдним є те, що компанія «Діпробудмашина» вимушена захищатися за позовними вимогами, заявленими до ліквідованого суб’єкта (адже банку «Хрещатик» не існує, правонаступників у нього немає), що є юридичним нонсенсом. Звичайно, що в такій ситуації подача доказів, оцінка певних обставин є просто неможливою з огляду на процесуальний статус компанії», - зазначає адвокатка Олександра Федотова.

Олександра Федотова
Фото: Pravo
Олександра Федотова

У «Діпробудмашині» вбачають у діях «Київметробуду» ознаки рейдерства.

Компанія підготувала звернення до президента, прем’єр-міністра, НБУ, ФГВФО, в якому зазначила: «тягар повернення сплачених Компанією коштів на аукціоні ляже на плечі держави (і, відповідно, платників податків), адже суму в розмірі 425 132 400 гривень доведеться повертати з Державного бюджету України, і при цьому компенсувати вже державі ці кошти буде нікому.

Отже, маємо ситуацію, коли законність придбання активів з аукціонів, організованих ФГВФО, стає сумнівною.

Здавалося б, аукціони, які проводять від імені держави, мали б бути важливим індикатором безпеки угоди для інвестора, але фактично інвестор повинен потім самостійно захищатися, а ФГВФО йому в цьому майже не допомагає.

Тож інвестори просто перестануть брати участь в аукціонах, а це не дасть змоги належно компенсувати збитки, завдані вкладникам і кредиторам банків, у процедурі ліквідації цих банків.

Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook, Twitter и Telegram