Закон про БЕБ (№3087-д ) розробили, щоб ліквідувати Податкову міліцію, скоротити чисельність органів, які борються зі злочинами у сфері економіки, дублюють їхні функції, відтак поліпшити бізнес-клімат і посприяти залученню іноземних інвестицій.
Але головне – через прагнення отримати кредитні гроші.
Закон про БЕБ, імовірно, ніколи не був би ухвалений, якби не наполегливий тиск ззовні. Створення інституції для розслідування економічних і фінансових злочинів із чітким розмежуванням його компетенції з СБУ та Національною поліцією передбачене зобов’язаннями України перед МВФ і ЄС.
«З метою консолідації повноважень щодо розслідування економічних злочинів у єдиний слідчий орган ми приймемо закон про створення органу фінансових розслідувань, який набере чинності з 1 січня 2021 року», – йшлося в листі до МВФ від 2 червня, підписаному президентом Володимиром Зеленським, прем’єром Денисом Шмигалем, головою НБУ Яковом Смолієм і міністром фінансів Сергієм Марченком.
Що прийняли?
Законопроєкт про БЕБ зазнав докорінної переробки між першим і другим читанням.
Безумовно позитивною зміною стало підвищення освітнього цензу для директора БЕБ з бакалавра до магістра. Але принципова зміна в іншому. За першого знайомства парламентарі підтримали президентоцентричний документ, що посилював вертикаль голови держави новим потужним державним правоохоронним органом, а от на виході було отримано ще один центральний орган виконавчої влади з орбіти Кабміну.
І все це через рішення Конституційного Суду, який визнав неконституційним наділення президента повноваженнями утворювати НАБУ лише на підставі закону. Аналогічна перепона виникла й з утворенням БЕБ – і законодавці змінили підхід.
Така зміна істотно впливає на значущість нового органу. Ротації прем’єр-міністрів відбуваються набагато частіше, ніж президентів. А в закон про БЕБ вмонтовано щорічну можливість визнання урядом його роботи незадовільною з подальшим звільненням керівника: існує ризик, що кожен новий прем’єр буде прагнути отримати директора відомства, який буде лояльним саме до нього.
Скандальна відставка керівника НБУ минулого року продемонструвала, що в Україні питання персони на чолі інституції переважають кількісні чи якісні показники її функціонування. І той факт, що директора БЕБ призначають на п’ять років, навряд чи буде достатнім фактором стримування. Як, власне, і можливе занепокоєння міжнародних фінансових організацій.
Разом із тим немає остаточної гарантії, що закон про БЕБ уникне оскарження у КС: експерти юридичного департаменту парламенту у своїх висновках до другого читання згадали Конституцію 39 разів на 15 сторінках.
Зарплати, звання, повноваження
Що передбачає закон №3087-д?
Cпівробітники Бюро, загальна кількість яких запланована на рівні до 4 тис. осіб (у Податковій міліції – 4,6 тис.), зможуть використовувати весь джентльменський набір «масок-шоу»: фізичний вплив, спеціальні засоби, вогнепальну зброю. До речі, зброя та спецзасоби будуть передані до БЕБ як спадок від Податкової міліції.
Директора Бюро будуть призначати на посаду за поданням прем’єра, який обиратиме найкращого серед трьох кандидатур, які має запропонувати конкурсна комісія. Ця комісія (9 осіб) формуватиметься з представників від РНБО, парламенту та Кабміну. При цьому представниками від парламенту можуть бути обрані висуванці з громадських об’єднань, професійних спілок, ЗМІ.
Очолити Бюро зможе громадян України, не обтяжений громадянством інших держав у віці 35-65 років, з вищою юридичною та/або економічною освітою та без істотної заборгованості за аліментами. Серед вимог: досвід роботи на керівних посадах в органах державної влади або на підприємствах не менш ніж п’ять років.
Узагалі приймати на службу в БЕБ без проведення конкурсу заборонено. Конкурс на зайняття посад у відомстві передбачатиме складання кваліфікаційного іспиту (тестування) та співбесіду. Кандидати на посади, що передбачають спеціальні звання Бюро, за їхньою згодою проходитимуть психофізіологічне опитування із застосуванням поліграфа, а також психологічне тестування, спрямоване на виявлення осіб з ознаками девіантної поведінки.
Але боротися є за що: посадовий оклад осіб, які мають спеціальні звання у БЕБ, не може становити менше від 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року (на 1 січня 2021 року такий мінімум 2270 грн). Найвище звання в Бюро – генерал-полковник: скільки прожиткових мінімумів становитиме зарплата – поки що невідомо.
При цьому фінансове та матеріально-технічне забезпечення БЕБ здійснюється як за рахунок коштів держбюджету, так і коштів, передбачених проєктами міжнародної технічної допомоги.
Safety check
Суспільний контроль за БЕБ здійснюватиме Рада громадського контролю у складі 15 осіб, яка формується на засадах відкритого та прозорого конкурсу шляхом рейтингового інтернет-голосування громадян України.
Планується також, що держава за певних обставин буде відшкодовувати збитки, завдані діями працівників Бюро під час здійснення повноважень.
Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім пункту про внесення зміни до інших законодавчих актів, який набирає чинності з дня оголошення урядом про початок діяльності БЕБ, але не пізніше ніж через шість місяців. Відкритий конкурс на зайняття посад у центральному апараті Бюро проводиться у чотиримісячний строк з дня набрання чинності цього закону.
Після початку діяльності БЕБ дається до двох місяців для передання матеріалів кримінальних проваджень з інших органів до відповідних прокурорів. При цьому порушувати оперативно-розшукові справи оперативним підрозділам Податкової міліції заборонено з дня набрання чинності цим законом.
І тут починаються проблеми.
Тактичні
На остаточну ліквідацію Державної фіскальної служби (ДФС), яка зараз фактично складається лише з податкової міліції, відводиться шість місяців з дня набрання чинності законом про БЕБ. За цей час треба звільнити працівників податкової міліції, передати близько двох тисячі справ і визначитися з виконанням правоохоронної функції у прифронтовій зоні, яку до останнього часу виконував спецпідрозділ ДФС «Фантом».
Проте головне питання: хто буде фіксувати відповідні злочини в період між згортанням оперативно-розшукової діяльності Податковою міліцією та початком відповідної роботи БЕБ?
Окрема проблема з тим, що зміни до Кримінального і Кримінального процесуального кодексу, якими, серед іншого, буде визначено, яким злочинам буде протидіяти БЕБ, виокремлено в законопроєкт №3959, розгляд якого ще не заплановано навіть у першому читанні. Тобто строки початку реальної роботи БЕБ – у тумані.
Стратегічні
Голова Мінфіну, який обіцяв МВФ створення БЕБ ще до кінця минулого року, нещодавно публічно висловив сумнів, що експерименти в інституційній площині можуть добре вплинути на показники економічної злочинності та, головне, на наповнення бюджету, яке повністю належить до його компетенції: несплата податків корумпує всю систему.
Крім того, він пояснив, що повноважень, які залишаються в СБУ на інших правоохоронних органів, все ще буде достатньо для формування тиску на бізнес. І створення нового «монстра» з доступом до банківської таємниці тільки посилить проблему.
«Є великі ризики, що створивши монстра у сфері економічної безпеки… ми не вирішуємо проблему, ми тільки її мультиплікуємо», – сказав голова Мінфіну в одному з інтерв’ю.
З іншого боку, про ризики збереження у БЕБ войовничого характеру податкової міліції застерігали у Європейській Бізнес Асоціації. У Раді бізнес-омбудсмена зазначають, що у 2020 році 15% скарг, які надійшли від бізнесу, були на дії правоохоронних органів. Проте переважна більшість скарг – податкові питання. Крім того, системна проблема – невиконання судових рішень, які набрали законної сили.
Скарги бізнесу*
|
|
2019 |
2020** |
|
усього звернень |
1646 |
1635 |
|
у % від загальної кількості: |
||
|
податкові питання |
60 |
61 |
|
дії правоохоронних органів |
12 |
15 |
|
дії державних регуляторів |
8 |
5 |
|
митні питання |
5 |
4 |
Джерело – Рада бізнес-омбудсмена ()
*у березні-2020 уряд запровадив мораторій на більшість податкових перевірок
**За період 1.01.2020-11.12.2020
У той самий час, згідно з дослідженням Case-Ukraine, порушення митних правил, контрабанда та корупція на кордоні за останні роки витіснили з першої сходинки офшорні системи, завдаючи шкоди бюджету щороку на 63-93 млрд грн. Втрати держбюджет від зарплат у конвертах складають 25-74 млрд грн на рік, від офшорних схем – 22-36 млрд грн, від тіньової оренди землі – 6-22 млрд грн на рік.
За даними PwC, шахрайство продовжує сягати рекордних показників – впливаючи на все більшу кількість компаній в Україні найбільш різноманітними способами. Більш ніж половина українських компаній повідомили, що за останні 24 місяці зазнали шахрайства: зловживання активами, підкуп і корупція є основними.
Але порушення податкового і митного законодавства становить тільки частину економічної злочинності, оскільки ще є монопольні надприбутки, порушення правил конкуренції, шахрайство, кіберзлочинність, порушення споживчих норм і стандартів, фальсифікація бухгалтерської звітності та інше.
Проте законом про БЕБ не передбачається ані посилення відповідальності за неправомірні дії співробітників держорганів та формування більш потужної служби внутрішньої безпеки, ані зниження податкового навантаження та підвищення відповідальності за економічні злочини. Навряд чи наявні проблеми можна усунути шляхом зміни вивісок.