Слідом за цим рішенням Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), скасувала ряд пільг для окремих категорій побутових споживачів і підняла їхній тариф до вже згаданих 1,68 грн/кВт-год. Наприклад, скасовано пільгу в розмірі 70% для населення, яке проживає в 30-кілометровій зоні АЕС, також пільги зникли для багатодітних сімей (отримували електроенергію за 0,9 грн/кВт-год), для домогосподарств, які користуються електроопаленням (сплачували 0,9 грн/кВт-год за перші 3 тис кВт-год) та ін. Такі рішення викликали шквал критики з боку народних депутатів, які вже зареєстрували ініціативи для повернення пільг, зокрема для населення, яке проживає біля АЕС. За інформацією LB.ua, для мешканців 30-кілометрової зони пільгу не повернуть. А от для тих, хто користується електроопаленням, втрати компенсують грошима – для цього з держбюджету збираються виділити 1,4 млрд грн.
Варто зазначити, що уряд не скасував двозонних і тризонних тарифів. У разі застосування двох зон доби (день – у період з 07:00 до 23:00 і ніч – з 23:00 до 07:00) тариф на електроенергію вдень становить 1,68 грн/кВт-год, а вночі становить половину від денного – 84 коп./кВт-год. При застосуванні трьох зон доба ділиться на такі періоди: години ранкового та вечірнього піків (максимального споживання в енергосистемі, 08:00-11:00 і 20:00-22:00), в які сплачується підвищений тариф у 1,5 разу (2,52 грн/кВт-год); напівпіковий період (07:00-08:00, 11:00-20:00 та 22:00-23:00) за тарифом 1,68 грн/кВт-год; нічний період (23:00-07:00), протягом якого тариф сплачується зі знижкою 60%, тобто 67,2 коп./кВт-год. Такі тарифи були запроваджені для того, щоб населення зміщувало своє споживання із періодів максимального навантаження на інші частини доби, що полегшує роботу енергосистеми.
Чому підняли тарифи?
У Міністерстві енергетики пояснили, що пільгові 90 копійок діяли до 1 січня 2021 року, а з початку цього року ціна мала б формуватися на ринкових умовах і могла б зрости до 3,3 грн/кВт-год. «Постанову прийнято з метою уникнення стрімкого зростання тарифу для населення», – повідомили в пресцентрі міністерства.
Проте тариф для населення вже давно суттєво нижчий, ніж ринкова ціна, яку сплачує промисловий споживач. Саме ця різниця і створює необхідність підняття цін для побутового споживача. Попередня спроба зробити це була у 2015-2017 роках – тоді проводили поетапне підвищення тарифу до рівня цін промисловості. Спроба була реалізована, але успіху вона не мала, адже паралельно з тарифами для населення зростали тарифи для промисловості. Тож різниця між ними нікуди не поділася.
Тариф 1,68 грн/кВт-год (і пільгові 90 копійок) діяв з 1 березня 2017 року, тобто досить тривалий час, протягом якого ціни для промисловості продовжували зростати. Відповідно, збільшувався обсяг так званого «перехресного субсидіювання» – економічного явища, коли одні споживачі (бізнес, юридичні особи) сплачують свої витрати та частину витрат інших споживачів (домогосподарств).
Прийняті ще у 2017 році тарифи вже ніяк не вписуються в нинішні реалії ринку електроенергії, особливо після того як з 1 липня 2019 року була запроваджена його нова ринкова модель, у 2020 році значно зросла частка дорогої «зеленої» електроенергії (середня вартість якої становить близько 4,5 грн/кВт-год), а з початку 2021 року запроваджуються нові підвищені тарифи на послуги обленерго (стимулювальні, або RAB-тарифи). Ці та інші фактори об’єктивно призвели до зростання ціни електроенергії як товару та вартості її транспортування.
За умови незмінності тарифів для населення всі нові витрати були перекладені виключно на бізнес, що зумовлює підвищення цін на товари та послуги (інфляцію), зменшення конкурентоздатності українських підприємств на світових ринках і т.д.
Спостерігаючи за зростанням перехресного субсидіювання, яке оцінювалося в понад 60 млрд грн на рік, в уряді та НКРЕКП зрозуміли, що у 2021 році продовжувати таку практику вже не можна.
Потужним стимулом для перегляду тарифів також стало накопичення боргів на ринку електроенергії, яких лише протягом 2020 року назбиралося близько мільярда доларів. Тож з початку цього року уряд вирішив почати піднімати ціни для населення з метою зменшення обсягів перехресного субсидіювання, яке стає все більшим тягарем для економіки в цілому.
Що далі?
Підняття цін до єдиного значення 1,68 грн/кВт-год було прийнято лише на перший квартал цього року. До 1 березня Міненерго та НКРЕКП підготують нову редакцію урядової постанови про покладання спеціальних обов’язків – алгоритму продажів і розрахунків на ринку електроенергії, який дозволяє утримати ціни для населення на рівні, нижчому від ринкового значення, та купувати дорогу «зелену» енергію. Нова редакція цього документа ще в роботі, але можна впевнено сказати, що в ній будуть передбачені наступні кроки підняття цін для населення.
Раніше в урядових колах уже обговорювали різні можливості для підняття ціни до ринкового значення, яке нині залежно від регіону (тарифу обленерго) та без урахування маржі постачальника коливається від 2,8 грн/кВт-год (Київ) до 4,16 грн/кВт-год (Луганська обл.).
Зокрема, пропонували встановити ринкову ціну для домогосподарств, які споживають значний обсяг електроенергії – більш ніж 500 кВт-год на місяць. Урядовці наводили приклади приватних будинків, які використовують енергію для обігріву басейнів. Цей крок залишився на рівні обговорення.
Варіанти подальшого підвищення цін чиновники НКРЕКП і Міненерго зважують на аптекарських терезах, адже це неминуче призведе до критики з боку виборців, депутатського корпусу та зростання витрат на субсидії для незахищених верств. Разом із тим той чи інший формат підняття тарифу – неминучий, адже це дозволить зменшити колосальний фінансовий дисбаланс на ринку електроенергії та запобігти подальшому перекладанню всіх проблем на плечі промислового споживача.