Ведучий: Яке ваше бачення майбутнього цифрової економіки? Оптимістичне чи песимістичне і чому?
Вітторіо Колао: Я уявляю собі фільм, і я знаю, якою буде кінцівка цього фільму. Я усвідомлюю, на якому етапі ця історія в 30-50 країнах, в яких ми працюємо - на початку великої історії. Що ми зараз спостерігаємо? Зімни у роботі фермерів Туреччини, підвищення продуктивності праці, зміни у тому, як люди управляють своїм здоров'ям, як навчаються. Зараз 240 тисяч єгиптян навчаються через наші технології, 60% з них жінки, що було б неможливо, не по кишені "на початку цього фільму". Ми говоримо про мобільні гроші на ринках, що розвиваються. Одна третя ВВП Кенії проходить через платежі (в інтернеті), нарешті, жінки, молодь мають безпечне місце, де зберігати гроші, і вони можуть заощаджувати час і підвищувати продуктивність. Є ринки, де технології використовується для економії енергії та для інших цілей… В майбутньому я бачу не лише вивільнення продуктивності праці та грошей, але й позитивної енергії, внаслідок чого світ може стати більш рівним. І коли ви "перемотуєте" фільм до останньої сцени, ви просто не можете бути не оптимістом.
Сатья Наделла: Я - оптиміст. І основа для мене це роль технології , що для мене пов’язано із людським капіталом та людським потенціалом. Я також думаю, що ключовим моментом повинен бути «новий глобальний консенсус", що дозволяє технологіям розвиватися,а також знайти баланс між так би мовити законними інтересами людей, суспільств, культур та урядів. Для того, щоб побачити переваги технологій, ми мусимо знайти цей "глобальний консенсус".
Ерік Шмідт: Я найоптимістичніший з усіх, кого тільки можливо знайти… Нові розробки в галузі штучного інтелекту зроблять нас набагато-набагато розумнішими…Наші смартфони - це суперкомп'ютери. У минулому році близько 400 мільйонів людей у світі мали смартфон. Якщо вам здається це чимось визначним, уявіть собі вплив людей в країнах, що розвиваються.
Глобалізація створила нерозривні зв’язки. Жодна країна не може відійти від основних припущень в банківській сфері, чи в моралі, чи в способах спілкування. Ви більше не можете себе ізолювати.
Далі я уявляю собі нове покоління технологій та ідей. Подумайте про комп'ютер, що дає вам неймовірно особисті корисні поради а-ля "що мені сьогодні робити", "куди мені піти"… Подумайте про енергію. Нас усіх турбує зміна клімату та інші подібні речі. Набагато більш ефективне використання енергії - величезна виклик для нашої планети. Подумайте про навчання і освіту з усіма новими інструментами… Ми знаходимося на порозі прискорення, що майже в усіх випадках добре.
Звучить, оптимістично. Я також відчуваю досить значні зміни. Давайте поговоримо про зміни. Facebook змінив формат взаємодії один з одним. Термін "друг" отримав нове значення. Куди ми рухаємося? Ми збираємося прискорити цей темп? Чи навпаки?
Шеріл Сандберг: Я пам'ятаю старий інтернет-жарт. Сидить собака перед комп'ютером і каже: в інтернеті ніхто не знає, що ви собака. Інтернет був анонімним, ніхто не лишав своє ім'я або фото в інтернеті. Все дійсно змінилося з появою соцмереж, з появою Facebook. Соціальні медіа змінили світ, зараз кожен має право голосу.
Ерік, Google подвоїла кількість співробітників з 2010 року. Зараз в компанії близько 50 тисяч Ми як галузь швидше створюємо чи таки знищуємо робочі місця?
Ерік Шмідт: Тут основний момент економічний. Чи можете ви собі дозволити бути позаду технологічних або ділових можливостей, чи треба стати більш ефективними? Всі закони економіки говорять про те, що будь-яке ефективніше рішення в кінцевому рахунку збагачує кожного…
Що відбувається, коли люди втрачають роботу? Те саме, що сталося, коли люди почали використовувати трактори. Вони знаходять нові навички та сфери діяльності. Хоча і існує припущення, що цього разу все може бути інакше, що ніхто не матиме роботи, і лише давос-еліта гарно проводитиме час, це не так. Правда в тому, що всі ми стаємо розумнішими завдяки технологіям, тому що вони дуже дешеві або безкоштовні. Ми, мільярди людей, які приєднуються до цієї "вечірки".
Перехід до індустріальної епохи зайняв одне чи два покоління, тобто у нас було достатньо часу, аби пристосуватися. Швидкість з якою продукують зміни технології дуже висока. Чи можемо ми встигнути за таким розвитком подій?
Ерік Шмідт: Давайте розглянемо приклад технології автомобіля без водія. Ідея з'явилася ще в 1990-их. Перший прототип був представлений у 2004 році, десять років тому. Але тільки зараз, через 20 років від появи ідеї, технологія починає виходити на ринок, і більшість з нас все ще не має подібного авто. Іншими словами, процес появи нових технологій займає набагато більше часу, ніж багато хто думає.
Технологія за своєю суттю є глобальною. Але я думаю, що всі бачимо тенденцію із створення різних правил у різних країнах. Яка ваша думка з цього приводу? Чи можна цього уникнути?
Вітторіо Колао: Ми повинні уникати фрагментації. Якщо ми повернемося до моєї метафор про фільм, фрагментація означає уповільнення… кадр за кадром. А ми не бажаємо уповільнення, бо це перешкоджає поліпшенню умов життя. Питання на кшталт, як нам управляти інформацією, а також потенційна небезпека інформації створює суперечливі почуття у населення а, значить, і у політиків ... Але потрібен баланс. Ми повинні поважати різні юрисдикції, але водночас спробувати гармонізувати правила. В іншому випадку ми сповільнимо фільм і відберемо у багатьох людей можливості.
Як вирішувати питання у країнах з іншим рівнем витрат, ніж у розвиненому світі?
Вітторіо Колао: Розповім вам цікаву історію про Індію. Для прикладу, в Індії є місцевість, яка враховуючи розрахунки є неприбутковим районом. Але що ми з'ясувати. Кожного разу, коли ми ставимо нову вишку в певному місці, протягом восьми місяців, не восьми, чи навіть двох років, обсяг інформації, який проходить через цю місцевість точно такий самий, як і в районі, який ми позначили як "вигідний район". Чому? Ви не повірите, тому що люди переміщаються з окраїн цього району у центр, щоб мати доступ. На мою думку, ми повинні дещо змінити підходи.
Ерік Шмідт: Майже всі проблеми, які ми обговорюємо можуть бути вирішені завдяки широкосмуговому зв'язку. Широкосмуговий доступ - це те, як ми вирішуємо різні питання, питання освіти, безпеки, прав людини тощо. Потрібна лише державна програма та співпраця з провайдером, і люди все зрозуміють. Просто підключіть їх, і вони будуть користуватися інтернетом.
Ви нещодавно були у Північній Кореї. Технології та доступ до інформації, здається, лякають деякі країни. Ці країни встановлюють інші правила? Як це впливає на можливість розвиватися?
Ерік Шмідт: Інтернет - це найбільше розширення прав і можливостей громадян за багато років. Раптом люди отримали право голосу, їх можуть почути. Але ми забуваємо, що є мільйони людей зі своїми проблемами, а ми нічого про це не знаємо, бо там немає преси, ми не можемо з ними поговорити. У Північний Кореї на сьогоднішній день є близько 4 мільйонів інтернет-з'єднань, але всі через стаціонарний телефон, і вийти в світовий інтернет у них немає можливості (в КНДР доступ в інтернет обмежений, його мають лише громадяни, що отримали для цього офіційний дозвіл - ред.).
Але чи є ризик фрагментації? І як зробити технології доступними для мільйонів людей?
Сатья Наделла: Є три серйозні проблеми, які нам треба подолати. Перша - це необхідність рівномірного поширення технологій. Другий аспект полягає в тому, що ми повинні знайти баланс між недоторканністю приватного життя та використання даних для громадської безпеки, аби дати можливість уряду захистити нас. Останнім є питання фрагментації. Інтернет є одним з найбільших глобальних надбань.
Якщо ми знищимо це надбання, ми знищимо економічне майбутнє. Але як нам баланс культурних особливостей і економічних інтересів? Як дістатися до наступного рівня, де ми зможемо уникнути кошмарного сценарію балканізації інтернету? Відповідь - нам потрібен глобальний консенсус.
Шеріл Сандберг: Треба розуміти, що це питання вартості. Один з шести людей на планеті живе за менш ніж 1,25 долара на день, при цьому в середньому інтернет-користувач платить долар в день тільки за доступ. Тобто розвиненому світі витрати на інтернет дорівнюють витратам на життя в деяких інших країнах. Єдиний спосіб зробити технологію більш доступною і розкрити весь потенціал, про який всі говорять, - це знизити ціну. Зараз усі по-своєму працюють над цією проблемою, і знадобляться різні підходи, щоб під’єднати до інтернету ще 60% людей.
У нас є проект, який називається internet.org, яка намагається надавати послуги доступу в різних місцях. Ми запустили чотири додатки і буквально ось-ось (дивиться на годинник - ред.) відбудеться запуск п’ятого в Гані. Цей додаток може отримати будь хто, і він забезпечить безкоштовний доступ у Facebook, месенджер, Wikipedia, базу даних ЮНІСЕФ, а також інформацію про здоров’я та для матерів.
Звісно це тільки частина всього процесу, але дуже важлива частина. Для забезпечення доступу до мережі по всьому світу, повинна фундаментально змінитись економіка.
Вітторіо Колао: Хороша концепція. Питання в тому, хто платитиме за інфраструктуру. Якщо Facebook хоче вкласти в це гроші - чудово. Я, скоріше, прихильник структурних перетворень. Необхідно знайти способи створення інфраструктури в сільських та дуже бідних районах, як наприклад в Індії. Я не бачу, як безкоштовний інтернет може бути успішним в довгостроковій перспективі.
Ерік, у вас є інвестиції у аеростати, в інфраструктуру…
Ерік Шмідт: Просте рішення, як забезпечити доступ в інтернет в будь-якій точці, це в першу чергу оптоволоконне з'єднання, проведене прямо в будинки. Другий варіант - це мобільний інтернет, а третій передбачається для віддалених місцевостей - через супутник або повітряні кулі (аеростати). Комбінація цих підходів створює мережу, яка необхідно сучасному світу.
Сатья Наделла: Це дивовижно, що навіть серед нас тут є абсолютний консенсус. Скільки б це не коштувало, а підключення до інетернету в усіх куточках світу необхідна складова для подальшого економічного розвитку.
Однак я хотів би сказати про технологію, яка дозволяє використовувати вільні частоти телевізійного спектру. Ми провели дослідження і домоглися зниження перешкод. Наприклад, в Гані ми домовилися з місцевим провайдером і почали використовувати цю технологію для надання інтернету в сільську місцевість. Саме таким чином ми будемо створювати нові ринки, це і є ключ до прогресу. Нам потрібні інноваційні технології, ми повинні виводити їх на ринок, і в цьому процесі повинні брати участь і регулятори та місцевий бізнес.
Шеріл Сандберг: Один з викликів індустрії - зробити життя кожного кращим, не лише добре освічених людей. Розмовляючи про те, що відбувається у світовій економіці, важко не згадати питання наявності робочих місць. Усіх хвилює це питання і повинно хвилювати. Технології можуть створювати робочі місця не тільки в технологічному секторі. Наприклад, в Індії, дві студентки започаткували компанію, що виробляє аксесуари для волосся і продає їх через Facebook. Згодом вони найняли ще трьох жінок, які взагалі не мали освіти.
Ерік Шмідт: Кожне технологічне робоче місце генерує ще від п’яти до семи робочих місць. За розрахунками, якщо створити єдиний цифровий ринок в Європі - чого всі ми прагнемо - це б допомогло створити до 4 мільйонів нових робочих місць в регіоні.
Завдяки новим можливостям та прискоренню ми бачимо, як створюється величезна кількість доданої вартості, значна кількість якої походить від ІТ-компаній. Чи ми підходимо до моменту, коли у вас не має майбутнього, якщо ви не в ІТ?
Ерік Шмідт: Я вважаю, що переможцем на ринку стає той, хто використовує програмне забезпечення та штучний інтелект для вирішення проблем клієнтів найбільш ефективно. Ми спостерігаємо це на прикладі банківського сектору та в сфері фінансових послуг протягом тривалого часу. На мою думку, ми побачимо це і в багатьох інших галузях, які ще не скористалися переваги революції програмного забезпечення.
Використання програмного забезпечення змінює компанії, робить розумнішими їхніх працівників, і якщо ви не будете використовувати ці можливості, ви будете "віддавати" ринок тим, хто це робить. Ця парадигма зберігатиметься протягом десятиліття, можливо, протягом двох десятиліть.
(Питання від аудиторії) Прокоментуйте питання зловживань в інтернеті, зловживань з боку терористів, кримінальних угрупувань, хакерів, а також намагань уряду боротися з цим явищем і як наслідок спробами отримати від вас інформацію, яка може зашкодити конфіденційності клієнтів.
Вітторіо Колао: Відповідь в тому, що уряд повинен усвідомити, що захищає громадян, при цьому не виходячи за межі. Думаю, тут дуже важливим є момент прозорості та балансу між двома різними потребами.
(Питання від аудиторії) В Африці на південь від Сахари багато людей використовують інтернет для спілкування, використовують мережу Facebook. Але як нам, африканським країнам, потрапити в точку, де буде більше електронної комерції, де ми вестимемо бізнес в інтернеті?
Ерік Шмідт: Основна проблема з Африки - це географічне розташування, ізольованість. Тривалий період часу на континенті був лише один інтернет-кабель в лівій частині Африки. Зараз є багато кабелів. Також проблеми існують в центральних країнах континенту, таких як Уганда, де є лише дуже повільний та дорогий супутниковий доступ. Але багато компаній роблять інвестиції, аби інтернет дістався до міст. Якщо ви перебуваєте у найбільших містах Африки, то є шанс, що ви матимете досить добрий 4G LTE зв'язок від місцевих провайдерів. Це гарний початок.
Друга проблема , це мовне питання, адже велика частина інформації не на місцевих мовах. Але компанії і працюють і над тим, щоб інтерфейс був максимально зрозумілим .
Третій момент це платіжна система. Успіх M-Pesa в Кенії вказує на розвиток електронної комерції і на те, що банкінг повинен здійснюватися інтернеті. Поєднання цих двох факторів (формату контенту та банкінгу) достатньо, аби вийти з глухого кута.
Якою ви бачите еволюцію інтернету, особливо в контексті 5G?
Ерік Шмідт: Я відповім дуже просто. Інтернет зникне. Буде так багато IP-адрес, так багато пристроїв, сенсорів, переносних гаджетів, гаджетів, з якими ви будете взаємодіяти, що ви навіть не будете цього усвідомлювати. Онлайн-гаджети стануть частиною повсякденного життя. Уявіть, що ви заходите в кімнату, а вона динамічно змінюється, і ви взаємодієте з нею ... Поступово з'являється дуже персоналізований, дуже інтерактивний та дуже цікавий світ завдяки тому, що інтернет зникне.
А яка допомога із зовні вам потрібна, щоб прискорити це глобальне цифрове майбутнє?
Вітторіо Колао: Одним словом? Довіра. Потрібно створити позитивне середовище, сповнене довіри між постачальниками технологій, урядами та споживачами.
Сатья Наделла: Глобальний консенсус…
Ерік Шмідт: Уряд повинен зробити одну дуже важливу річ, яка допоможе побудувати та дати ліцензію на інфраструктуру, аби це неймовірне майбутнє настало якомога швидше.
Шеріл Сандберг : Включення. Інтернет, які усіх об’єднує, який доступний кожному. .. Нам потрібні різні голоси, технології, різні підприємці , щоб відобразити розмаїття світу. Думаю, нам вдасться створити об’єднаний та більш безпечний світ.