Економічна стагнація триватиме і в 2013
2013 рік обіцяє стати особливо важким для української економіки. Накопичуються проблеми в українській металургії, продовжує зростати дефіцит поточного рахунку, посилюється тиск на гривню та погіршується зовнішня ліквідність.
Світові ринки продовжують негативно впливати на українську економіку. Сповільнення китайської економіки та рецесія в країнах Євросоюзу призвели до значного скорочення зовнішнього попиту. Найважче довелося вітчизняній металургії, що в середньому забезпечує близько 20% від ВВП та 60% українського експорту.
В грудні індекс промислового виробництва впав на 7,4%, в той час як падіння показника за підсумками року становило 1,8%. Металургійна та машинобудівна галузі сповільнились відповідно на 5,2% та 6%. Найбільш різке падіння, на 26,4%, було зафіксоване в галузі виробництва коксу та продуктів нафтопереробки. Дані негативні тенденції, ймовірно, триватимуть і в 2013 році. Українським виробникам сталі буде все важче збувати свою продукцію за кордон, оскільки конкуренція наростатиме на фоні світового перевиробництва залізної руди та сталі, особливо в Китаї.
Зниження обсягів експорту українська економіка теоретично могла б компенсувати за рахунок збільшення особистого споживання та росту інвестицій. Проте в 2013 році це буде завданням не з легких. В 2012 році ріст роздрібного продажу становив 15,9%, в той час як рівень особистого споживання на кінець року має зрости не менше ніж на 8%, якщо врахувати динаміку минулих кварталів. В той же час, значимість такого зростання не варто переоцінювати, оскільки воно частково стало результатом соціально-орієнтованої фіскальної політики уряду в умовах наближення парламентських виборів 2012 року.
За умов можливого зниження доходів та прискіпливого моніторингу з боку МВФ витратної частини бюджету в 2013 році уряд, ймовірно, втримається від заходів, спрямованих на стимулювання особистого споживання. Ми також очікуємо лише незначне або й повністю відсутнє зростання інвестицій в 2013 році, оскільки ставки по кредитам наразі значно перевищують поточну та очікувану динаміку зростання цін виробників (ІЦВ).
Позиція українських сталеварів є особливо вразливою
«Золоті» часи українських виробників сталі залишилися в минулому. В порівнянні з 2007 роком обсяги виробництва сталі скоротилися на 25%, в той час як ціни на сталь продовжують знижуватись ще з 2 кварталу 2011 року.
Хоча криза перевиробництва є глобальним феноменом, українські сталевари знаходяться в особливо несприятливій ситуації через занадто високу собівартість сталі, що виробляється. Внаслідок цього українським експортерам стає все важче конкурувати на світових ринках сталі.
Причинами високої собівартості є брак сучасних технологій, що використовуються в виробничому процесі. В Україні близько 26% сталі все ще виплавляється застарілим мартенівським методом, який в розвинених країнах не використовується. Проте навіть до 2008 року, коли прибутки сталеварів стрімко зростали, дуже незначна частина зароблених коштів витрачалася на модернізацію виробництва в порівнянні з іноземними компаніями.
В результаті застосування енерговитратних технологій українська сталь вартує в середньому дорожче українським виробникам. Додає проблем і той факт, що українські виробники змушені закупати вугілля та електроенергію за цінами вище ринкових у вітчизняних монополістів. Ситуація на ринку продовжувала погіршуватись в 2012 році, що призвело до суттєвого скорочення виробництва або й повної зупинки декількох великих меткомбінатів на сході України.
Складне становище, в якому опинилася українська металургія, не поліпшиться само собою. Інтенсивна модернізація галузі назріла давно, і на даний момент неясно, яким чином основні гравці будуть діяти в цій ситуації. Проте вже зрозуміло, що не слід очікувати швидкого відродження металургійної галузі в 2013 році.
Тиск на гривню залишається
У другій половині 2012 року НБУ поєднував адміністративні методи з валютними інтервенціями, прагнучи втримати гривню від девальвації . Цей крок призвів до падіння валютних резервів до позначки 24,5 млрд. доларів на кінець року (23% зниження в порівнянні з початком 2012), але не усунув існуючі фундаментальні дисбаланси. Ми не очікуємо істотного поліпшення динаміки експорту в 2013 році – це означає, що дефіцит поточного рахунку продовжить поступово збільшуватися за умови, що гривня не девальвує.
Зважаючи на ймовірне погіршення динаміки українського промислового виробництва, ми переглядаємо в бік зниження свій прогноз ВВП на 2013 рік з 3% до 1,5%.