ГлавнаяКультура

Минуле для майбутнього: яким буде рік культурної спадщини

У квітні минулого року Європейський парламент прийняв рішення відзначити 2018 рік як рік Культурної Спадщини в Європі. Він офіційно розпочався 7 грудня в Мілані під гаслом «Наша спадщина: де минуле зустрічається з майбутнім».

«Метою Європейського року культурної спадщини є заохочення більшості людей до відкриття та взаємодії з культурною спадщиною Європи та посилення почуття приналежності до спільного європейського простору», — йдеться на сайті Європарламенту.

Яким буде рік спадщини в Європі і як підтримає цю ініціативу Україна – в матеріалі LB.ua.

Фото: culturepartnership.eu

Що планується?

Європейський рік культурної спадщини передбачає події і заходи, організовані по всій Європі на місцевому, регіональному та національному рівнях. У святкуванні року візьмуть участь усі інституції Європейського союзу. Крім того, на 2018 рік передбачено окремий напрямок фінансування проектів, спрямованих на збереження та відкриття більшого доступу до культурної спадщини Європи. У рамках проекту «Креативна Європа» було оголошено старт відбору проектів.

«Заплановані тисячі заходів в усьому ЄС. Ми працюватимемо зі школами, з молоддю. Наприклад, Європейський корпус солідарності залучатиме молодих людей у якості волонтерів для роботи на об’єктах культурної спадщини й для підтримки місцевих громад за цими скарбами», — пояснила голова Цільової групи Європейського року культурної спадщини 2018 Катерина Магнант (Брюсель) на дискусії «Європейський та Український рік культурної спадщини», яка відбулась в Києві. Ініціаторами дискусії стали Національне Бюро програми ЄС «Креативна Європа» в Україні та Європейська асоціація з інтерпретації спадщини, адже зі свого боку у вересні минулого року Міністерство культури запропонувало визначити 2018-ий рік «Роком охорони культурної спадщини в Україні».

Це була перша зустріч, на якій представники громадських організацій та органів влади розповіли про свої плани щодо проведення року культурної спадщини та намагалися знайти шляхи співпраці.

Голова цільової групи Європейського року культурної спадщини 2018 Катерина Магнант у прямому ефірі з Брюсселя
Фото: golos.com.ua
Голова цільової групи Європейського року культурної спадщини 2018 Катерина Магнант у прямому ефірі з Брюсселя

Рік культурної спадщини в Україні: чого чекати?

Ініціативу Міністерства культури підтримав уряд, однак указ Президента досі не вийшов.

«План заходів вже розроблено, але він не може бути опублікованим до виходу указу Президента», — пояснила заступниця Міністра культури України Тамара Мазур у ході свого виступу на круглому столі.

Вона також зазначила, що одним із головних завдань Міністерства у рамках «Року охорони культурної спадщини» є інвентаризація та внесення об’єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам’яток України: «Зараз Держреєстр наповнений не більше ніж на 9%. До кінця року ми плануємо внести до нього 80% об’єктів державного і 30% об’єктів місцевого значення, які взяті на облік, але не перебувають в реєстрі».

Крім того, планується внесення змін до чинного законодавства, які будуть направлені на формування інформаційного електронного ресурсу, до якого зможуть вносити дані прості громадяни, а представники влади лише верифікуватимуть їх, та створення органів охорони культурної спадщини в обласних та районних радах.

Тамара Мазур також зауважила, що не слід чекати від Міністерства чогось кардинального: «Ми не можемо поки що рівнятися на Європу, тому що в питаннях охорони об’єктів культурної спадщини ми багато в чому відстали».

З нею не погодилася Катерина Смаглій, директорка київського офісу Інституту Кеннана: «Можливо, логіка інша: пам’ятки в такому стані, тому що ми не рівняємося на Європу. Розруха починається в головах».

Катерина Смаглій
Фото: Надано Тіною Пересунько
Катерина Смаглій

Вона також додала, що вищезгадані заходи, які планує Міністерство, є його звичайною роботою.

У рамках року культурної спадщини її організація проведе форум по культурній дипломатії, до якого долучаться експерти з Міжнародного музейного форуму та загальноєвропейської федерації асоціацій «Європа Ностра», створеної з метою популяризації і захисту культурної спадщини та природного середовища Європи.

Український центр культурних досліджень планує працювати в трьох напрямках: дослідницькому, освітньому і проектному. Перший передбачає аналіз системи обліку об’єктів культурної спадщини та пошук шляхів її удосконалення, другий — проведення освітніх конференцій, навчальних семінарів та круглих столів щодо її збереження, третій — ініціювання проектів, які сприятимуть подальшому культурно-економічному розвитку територій, один з яких «Малі міста — великі враження». У рамках цього проекту, експертною радою Міністерства культури було відібрано 8 зі 158 проектів для впровадження пілотних культурних стартапів, що пов’язані із культурною спадщиною. Про це повідомила представниця центру Ірина Ковальчук.

Інститут географії НАН України розробляє тематичний атлас «Населення України та його природна і культурна спадщина».

«Атлас буде інтерактивним і міститиме 107 карт, кожен охочий зможе прочитати інформацію про об’єкт, який його цікавить, подивитися фото і навіть побудувати маршрут», — розповіла кандидат географічних наук Катерина Поливач.

Представництво ЄС в Україні традиційно проведе «Дні Європи», на яких буде представлена культурна спадщина країн Європейського Союзу.

Фото: Макс Левин

«Ми плануємо співпрацювати з культурними інститутами країн-членів ЄС, брати участь у реалізації спільних ініціатив,» — пояснює Тетяна Шульга, секторальна менеджерка Представництва ЄС.

Що думає громадськість?

Громадські активісти запропонували розробити закон про меценатство, адже багато культурних пам’яток потребують негайної реставрації, а в держави коштів на це немає. «Ми себе так ведемо, ніби в нас у кожного повні гаманці грошей. Треба розуміти, що без законодавчої, без правничої бази ефективного користувача ми цим пам’яткам, які намагаємося зберегти, ладу не дамо», — пояснює ініціатор проекту створення «Дому-музею Ігоря Сікорського» Віктор Гріза.

Його підтримала керівниця громадського об’єднання «Мистецька вежа» Олександра Семенова, наголосивши на важливості реставрації: «У першу чергу важливо відреставрувати культурні пам’ятки, а вже потім проводити різні заходи з метою їх збереження. Зараз усе чомусь навпаки».

Будинок-музей Ігоря Сікорського
Фото: Міністерство оборони України
Будинок-музей Ігоря Сікорського

Наталія Кривда, професорка Київського національного університету імені Тараса Шевченка, експертка Реанімаційного пакету реформ, запропонувала об’єднати зусилля громадських організацій та урядових установ у розробці законодавства щодо охорони культурної спадщини: «Я пропоную, щоб Міністерство культури не висувало законопроектів без попереднього плідного обговорення, а громадські активісти, у свою чергу, прислухалися до думки Міністерства. Щоб досягти бажаного результату, робота повинна бути спільною». Оксана Чорнобривцева, активістка громадської організації «Нова фортеця» нагадала про важливість співпраці Мінкультури з органами місцевого самоврядування, яким воно могло б передати повноваження щодо інвентаризації, опису та охорони об’єктів культурної спадщини. Вона запропонувала Міністерству розробити рекомендації органам самоврядування щодо процедури охорони культурних пам’яток у співпраці з громадськими організаціями. «Забагато часу дарма витрачається на шлях самодіяльності», — пояснює вона.

Археолог Антон Панікарський, у свою чергу, переконаний, що держава не приділяє належної уваги архітектурним пам’яткам: «Чимало заходів, експедицій, у яких спільно з українцями беруть участь наші закордонні колеги, на державному рівні не домовлені. Влада займається популяризацією сучасного мистецтва, забуваючи про пам’ятки архітектури, хоча навіть на сторінках закордонних паспортів зображені артефакти. Варто було б більше приділяти цьому увагу, це європейський контекст».

Активісти також наголосили на важливості формування інституту відповідальності у сфері охорони культурної спадщини. «У нас одна стаття регулює правопорушення збоку чиновника, будівельника і чорного археолога, так не може бути. Потрібно розробити окремий законопроект,» — пояснює Олександр Малишев, старший науковий співробітник відділу історико-правових досліджень НАН України. Недосконалість законодавства призводить до накопичення кримінальних проваджень у сфері охорони об’єктів культурної спадщини, адже через пожежу на вулиці Богдана Хмельницького, 12, що сталася 20 січня, було відкрито вже 16-те кримінальне провадження щодо знищення історичних чи культурних пам’яток Києва.

Пожежа на вулиці Богдана Хмельницького 12
Фото: Ельдар Сарахман
Пожежа на вулиці Богдана Хмельницького 12

Дарина Бубнюк, Журналістка
Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook, Twitter и Telegram