Як польська закордонна політика тлумачить поняття публічної і культурної дипломатії?
Публічна дипломатія є дуже широким поняттям і означає політику здійснення впливу на суспільства інших країн, зокрема на носіїв громадської думки з метою формування загального іміджу даної країни за кордоном. Ми в Департаменті публічної і культурної дипломатії польського МЗС вважаємо, що позиція нашої країни в світі залежить не лише від об’єктивних показників, але також і від її сприйняття іноземною громадськістю. На образ, або як зараз прийнято говорити, імідж країни за кордоном, впливає дуже багато чинників, деякі з них можемо змінювати, деякі – ні, але реалізація пріоритетів політики публічної дипломатії дозволяє цей вплив зміцнювати і розширювати. До сфери публічної дипломатії входить багато галузей, зокрема культурна, історична, економічна, мовна чи спортивна дипломатія.
Kультурна дипломатія є одним з найважливіших проявів публічної дипломатії.
Коли зовнішньополітичне відомство Польщі впровадило публічну дипломатію на офіційному рівні?
Публічна дипломатія (хоч на той час цей термін ще не вживався) в польському МЗС здійснюється ще з 70-х років минулого століття, тоді запрацював Департамент інформації і культурного співробітництва. Внаслідок демократичної трансформації 1989 року згодом в 1990 році було створено Департамент культурної і національної політики, завданням якого було запровадження політики формування іміджу Польщі за кордоном. Це була робота від самих початків. Наступні роки принесли багато змін, аж поки в 2009 році тодішній Департамент Промоції не був модернізований та перейменований на Департамент публічної і культурної дипломатії.
2013 року підрозділ значно поповнився кадрами (сьогодні працює близько 60 осіб), а обсяг його повноважень розширено, зокрема в частині публічної дипломатії. Йдеться передусім про налагодження комунікації з громадською думкою всередині країни та співпрацю з суб’єктами місцевого самоврядування.
Також збільшились обсяги фінансування Департаменту. Витрати на самі лише конкурси міністерства складають близько 9 мільйонів злотих (55,8 млн грн). Програма навчальних візитів в 2015 році обійшлась в понад 3 мільйонів злотих, а це організація близько 150 візитів, у котрих взяло участь більше 600 осіб.
До видатків додається фінансування 24-х Польських Інститутів та інших закордонних осередків, що задіяні в реалізації завдань публічної дипломатії (Польський інститут у Києві отримує на програмну діяльність біля 150 тис. євро на рік - це складає біля 25% загальних видатків на Інститут, - авт.). Тож загальний бюджет департаменту становить кілька десятків мільйонів злотих щорічно. І тут йдеться виключно про бюджет програмної діяльності.
За підготовку кадрів Міністерства закордонних справ відповідає Польський Інститут Дипломатії (для українського МЗС кадри готує Дипломатична Академія – авт.). Одним з його освітніх напрямків є публічна і культурна дипломатія. Випускники цієї інституції працевлаштовуються в МЗС і часто працюють в тому числі і в нашому департаменті. Особисто я є тому прикладом.
В Україні ще досі не вирішене питання національної культурної стратегії, а розкол між державним і громадським сектором в царині стратегування лише поглиблюється. В новоствореному Управлінні публічної дипломатії українського МЗС обіцяють розробити стратегію в цій галузі за рік. Чи польська культурна політика і дипломатія також потерпає від браку візійних документів?
Ми завжди намагаємось працювати ефективно, спрямовуючи зусилля на досягнення поставлених цілей, задекларованих в стратегічних документах.
До кінця 2015 року польська закордонна політика спиралась на документ «Напрямки промоції Польщі до 2015 року» (ключові її напрямки: промоція культури, економіки, спорту і туризму, науки і освіти – авт.), де було прописано механізми зростання міжнародної пізнаваності та конкурентоспроможності нашої країни на міжнародній арені. Світові показники свідчать, що ми впорались з цим завданням. Наразі інтенсивно працюємо над черговим стратегічним документом на період 2016-2020 років, котрий має визначити нові цілі даної політики в довшій перспективі.
Окрім того, всередині року департамент публічної і культурної дипломатії визначає кілька комунікаційних пріоритетів на наступний рік. Зазвичай вони пов’язані з важливими культурними подіями чи історичними річницями, або узгоджуються з актуальними суспільними чи культурними трендами в країні.
Приміром, одним з головних пріоритетів на 2016 рік є для нас промоція польського внеску в розбудову нового устрою після 1989 року, відтак для нас особливо важливим в цьому контексті є організація наприкінці липня чергового саміту НАТО у Варшаві.
Ще один аспект комунікаційної політики на 2016 рік – це проекти в галузі промоції міжнародних зусиль Польщі з демократизації, розвитку міжкультурного діалогу та зміцнення громадянського суспільства. В цьому напрямку активно працюємо над підготовкою проведення Світових Днів Молоді (пройдуть наприкінці липня в Кракові, куди вже зголосилось приїхати близько 2,5 прочан).
Цьогоріч також ставимо наголос на промоцію так званих креативних індустрій та динамічний розвиток польських міст.
Які ключові інструменти промоції Польщі застосовує Департамент публічної і культурної дипломатії?
Протягом останніх років наш департамент напрацював сталі інструменти промоції, одним з яких є комплексний механізм фінансування проектів через проведення відкритих конкурсів, спрямованих переважно для участі суб’єктів третього сектору. Тематика кожного з них різна, але разом вони сприяють ефекту синергії (одним з таких є конкурс для недержавного сектору «Співпраця в галузі публічної дипломатії», цьогоріч його бюджет становить 3,9 мільйонів злотих, близько 25 млн. грн. – авт.).
Іншим, як на мене, важливим механізмом реалізації завдань публічної дипломатії є діяльність мережі 24-х Польських Інститутів, розташованих по цілому світі. Їхнє основне покликання – це промоція польської культури. Проте інституції також працюють з сегментами економічної та історичної дипломатії. МЗС надає їм фінансову і методологічну підтримку, реалізовуючи через різні інструменти культурної дипломатії (виставки, фільми, інформаційні і промоційні матеріали) наші загальні комунікаційні пріоритети в різних країнах світу. На підставі зібраних звітів можемо похвалитись в реалізації близько 2000 проектів з ініціативи Польських Інститутів в світі за 2015 рік.
Окрім того, ми регулярно застосовуємо й інші промоційні засоби, зокрема: постійний моніторинг іміджу Польщі за кордоном, котрий проводимо багато років поспіль, розвиток співпраці з медіа, добре відпрацьований механізм навчальних візитів, присутність МЗС в Інтернеті і соціальних мережах, участь в міжнародних проектах з надання допомоги, в тому числі twinning-проектах (забезпечення технічного співробітництва між органами влади держав-членів ЄС та країн-бенефіціарів в сфері новітнього досвіду адміністрування), і окремий дуже важливий сегмент, який щороку розвиваємо, – співпраця з осередками місцевого самоврядування. Щодня польські органи самоуправління налагоджують контакти зі своїми міжнародними відповідниками в Європі і світі. Цей напрямок польської закордонної політики називаємо самоврядним та громадянським виміром, в світі цей підхід отримав назву domestic public diplomacy (внутрішня публічна дипломатія).
В Україні внутрішня культурна політика і дипломатія впирається в проблему непроведеної свого часу адміністративної реформи, а також браку галузевих інституцій. І хоча весь попередній рік в Україні лунали заяви про створення українського Інституту Книги (відповідний законопроект щодо його заснування підписав 22 лютого Президент України) та Інституту Тараса Шевченка (Мінкульт переніс з 2015 на 2016 рік його створення), все ж маємо мало гравців для продукування культурного продукту на експорт. З якими партнерами передусім співпрацює польське МЗС в царині бренд-менеджменту?
В 2004 році було створено Раду Промоції Польщі, яка функціонує як форум співробітництва всіх інституцій урядової адміністрації, залучених до реалізації завдань з промоції польського іміджу за кордоном. До її складу серед інших міністерств і відомств входить також Міністерство культури і національної спадщини та Міністерство розвитку (головує засіданнями Міністр закордонних справ Польщі – авт.). Крім того, постійно співпрацюємо з Інститутом Адама Міцкевича, Інститутом Книги, Польським Інститутом кіномистецтва, Театральним Інститутом. У галузі історичної політики МЗС співпрацюємо з Інститутом Національної Пам’яті, Музеєм історії Польщі, Інститутом історії Польської Академії Наук, Радою охорони пам'яті боротьби та мучеництва, Осередком «Карта», Музеєм історії польських євреїв.
Туристичний імідж Польщі формується в співпраці з Польською Туристичною Організацією і польськими Осередками туристичної інформації. Як видно стараємось реалізовувати підходи горизонтальної співпраці, залучаючи до участі відповідні інституції в тій чи іншій сфері.
Яку роль відіграє сьогодні Україна в польській закордонній політиці, зокрема в галузі гуманітарного співробітництва?
Україна для нас один з пріоритетних напрямків закордонної політики. Нам важливо, аби наш сусід розвивався як демократична і процвітаюча країна. Хочемо також аби українці, наскільки вони самі заявили свої прагнення, мали шанс долучитись до народів країн Європейського Союзу з метою подальшого гармонійного розвитку згідно цивілізаційних цінностей української культури.
Україна є також пріоритетною країною польської політики допомоги і розвитку. Протягом останніх 10 років (2005-2014) в рамках офіційної програми сприяння розвитку України і двосторонньої співпраці Польща реалізувала проекти і програми на суму 90 мільйонів євро (387 мільйонів злотих). Величезну роль в цій програмі відведено нашому міністерству. Почергово дофінансовуючи проекти розвитку в рамках Багаторічної програми співпраці розвитку на 2012-2015 роки МЗС підтримало проведення ключових реформ в Україні: децентралізація, освіти, публічних фінансів а також ініціатив з подолання корупції. Польське міністерство фінансує також навчання студентів з України в рамках різних стипендійних програм, серед яких Стипендійна програма ім. Банаха, стипендійна програма для студентів східних студій Варшавського Університету, а також навчання в Європейському Коледжі Натолін.
Окрім різноманітних програм сприяння, МЗС підтримує також співпрацю польських і українських суб’єктів неурядового сектору через реалізацію дотаційних конкурсів. У 2015 році ми підтримали 13 проектів польсько-української співпраці, покликаних сприяти демократизації і культурним обмінам. Прикладом таких проектів може бути міжнародний фестиваль «Відкриваємо Падеревського», який проходить у Львові з 2012 року за нашої підтримки.
Варто також згадати польсько-українську співпрацю в сфері навчання молоді. Міністерства закордонних справ наших країн беруть в цьому участь. Підпорядкований МЗС вже згадуваний Польський Інститут Дипломатії організовував навчання для українських дипломатів і слухачів з Української дипломатичної академії. В свою чергу українське МЗС брало участь у відборі студентів з України для навчання в Європейському Коледжі Натолін. Варто додати, що польські Міністерство національної освіти разом з Міністерством культури і національної спадщини організували обмін молоді між Польщею і Україною на суму близько 4,5 мільйонів злотих.
Якими можуть бути актуальні напрямки української культурної дипломатії з огляду на досвід сусідньої Польщі?
Публічна дипломатія за часів розповсюдження і демократизації міжнародного діалогу торкає широкі верстви населення і розвивається завдяки Інтернету і соціальним медіа. Це сьогодні є вкрай важливим. Країна повинна мати свій голос в какофонії повідомлень, що функціонують в публічному просторі. Сьогодні не достатньо проводити добру і мудру політику, зокрема міжнародну, потрібно активно схиляти громадян до своїх переконань, як всередині власної країни, так і за кордоном. Важливо вміти професійно презентувати свою країну на міжнародній арені. В добу глобальної комунікації погляди іноземців прикуто до проблем чи катаклізмів цього регіону. Натомість нам потрібно показувати наші країни з якнайкращої сторони. Власне про це дбає польське МЗС, реалізуючи завдання в галузі публічної і культурної дипломатії.