Ученый и археолог Тимур Бобровский, автор обращения к министру культуры с призывом уйти в отставку, написал заявление об отказе от звания заслуженного деятеля культуры Украины.
Об этом ученый написал на своей странице в фейсбуке.
Бобровский разместил текст открытого письма к президенту Петру Порошенко, в котором он заявляет об отказе от почетного звания, врученного ему 24 августа 2012 года. Как отмечает археолог, звание заслуженного работника культуры ему вручили за подготовку документации, которая позволила включить Херсонес Таврический в Список всемирного наследия ЮНЕСКО.
Отказ от звания и, соответственно, от 20%-ной надбавки к зарплате, Бобровский объяснил протестом против министра культуры Вячеслава Кириленко.
Он отмечает, что все его обращения к министру и к премьер-министру Арсению Яценюку остались без ответа. Сам Кириленко, отвечая на вопрос об открытом письме Бобровского, заявил, что не читал его, "а если бы и читал, то не обратил бы внимания, потому что много работы".
Напомним, что через месяц после того, как археолог отправил открытое письмо министру, ему сообщили об увольнении из Национального заповедника "София Киевская". В обращении к президенту Бобровский также сообщает, что его исключили из всех профессиональных советов в организациях, подчиненных Министерству культуры.
Мы приводим полный текст побращения Тимура Бобровского к президенту.
Шановний Петре Олексійовичу!
Указом Президента України від 24 серпня 2012 р. № 500/2012 мені було присвоєно почесне звання – заслужений працівник культури України. Це звання я отримав за «значний особистий внесок у культурно-освітній розвиток Української держави», зокрема, за оперативну та якісну підготовку номінаційної документації на об’єкт «Стародавнє місто Херсонес Таврійський та його хора». Саме за цією документацією у червні 2013 р. зазначений об’єкт від України було включено до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, що, безперечно є одним з найвагоміших здобутків моєї праці у галузі охорони пам’яток культурної спадщини.
Натомість з цим листом я надсилаю Вам моє посвідчення до почесного звання України № 4574 (Додаток 1) з проханням відповідним актом анулювати його. Я змушений відмовитися від почесного звання заслуженого працівника культури України на знак протесту проти руйнівної діяльності нинішнього Віце-прем’єр-міністра – Міністра культури України В’ячеслава Анатолійовича Кириленка.
Імітація діяльності з реформування культурної політики Української держави, латентна конфронтація з громадськими ініціативами, спрямованими на стратегування для розвитку вітчизняної культури, непрозорі кадрові призначення у провідних закладах культури, адміністративно-командні методи управління культурою – це лише незначна частка претензій, які впродовж майже півроку безупинно адресуються керівництву Міністерства культури з боку фахової спільноти, громадських організацій, депутатів з профільного комітету Верховної Ради, музейників та пам’яткоохоронців, письменників та художників, працівників театру та кіно.
28 березня 2015 р. я опублікував відкритий лист до пана Кириленка з критикою на адресу діяльності керівного апарату Міністерства культури (Додаток 2). Від того часу минуло понад 2 місяці, але письмової відповіді на своє звернення я досі не отримав.
Натомість 29 квітня поточного року – рівно через місяць після оприлюднення відкритого листа – я отримав письмове попередження про звільнення з посади завідувача сектору археологічних досліджень Національного заповідника «Софія Київська» в зв’язку зі скасуванням у заповіднику археологічного підрозділу, необхідного для повноцінного забезпечення збереженості об’єкта всесвітньої спадщини – Софії Київської.
Крім того, впродовж квітня – травня поточного року мене було виключено зі складу усіх фахових рад в організаціях, підпорядкованих Міністерству культури, – міністерської Науково-методичної ради з питань культурної спадщини, Вченої ради НДІ пам’яткоохоронних досліджень, Вченої та Реставраційної рад Національного заповідника «Софія Київська». Така тотальна обструкція мені як фахівцю – археологу та пам’яткоохоронцю, кандидату історичних наук, заслуженому працівнику культури України – без сумніву є наслідком моїх критичних виступів на адресу Міністра культури.
На мій погляд, зазначені дії є неприйнятними у демократичній державі, про що я 5 травня 2015 р. написав Прем’єр-міністру України Яценюку А.П. (Додаток 3). Втім, і це звернення також лишилося без відповіді. Більше того, після його оприлюднення пан Кириленко, відповідаючи на питання журналістів, зазначив: «Листа не читав, а навіть якби і читав, особливої уваги на це не звернув, бо роботи багато…» (http://podrobnosti.ua/2032820-ministr-kirilenko-oproverg-obvinenija-v-uvolnenii-arheologa-za-kritiku.html). Така заява з боку державного службовця ставить під сумнів його знання конституційних прав громадян України, зокрема, права на звернення до державних органів влади. Тим більше, це дивно звучить з вуст Віце-прем’єр-міністра України з гуманітарних питань, адже йдеться про humana dignitate – людську гідність, якою відверто нехтує В’ячеслав Анатолійович.
Зрештою, ситуація, що склалася, є лише одним з проявів системної кризи у сфері гуманітарної та культурної політики, в якій особиста участь пана Кириленка лише поглиблює кризові явища. Це свідчить про нагальну необхідність його відставки не лише з посади Міністра культури, але також і з посади Віце-прем’єр-міністра. Таке рішення дозволило б невідкладно визначитись з реформуванням галузі, а головне – назавжди відмовитись від недемократичних форм управління державним органом виконавчої влади та профільними інституціями у галузі культури.
На жаль, в умовах, коли мої звернення як громадянина держави лишаються без відповіді, я змушений вдатися до акцій громадянського протесту. Розуміючи складний стан, у якому перебуває Україна, я готовий діяти шляхом індивідуальних попереджувальних протестних заходів. Саме тому я прийняв рішення публічно відмовитися від почесного звання заслуженого працівника культури України, тим більше, що за теперішнього керівництва Міністерства культури це звання виявилося фактично знеціненим та позбавленим будь-якої суспільної ваги.
Шановний Петре Олексійовичу, наскільки мені відомо, Ви також дуже критично ставитесь до роботи Віце-прем’єр-міністра – Міністра культури України В.А. Кириленка. Тому, розуміючи, що вирішення кадрових питань стосовно Кабінету Міністрів України знаходиться поза Вашою компетенцією, прошу Вас підтримати мій громадянський протест та відповідним президентським актом скасувати присвоєння мені почесного звання заслуженого працівника культури України за моїм власним бажанням.
З повагою та сподіваннями на розуміння,
Бобровський Тимур Анатолійович.
09 червня 2015 року, м. Київ.