Я не можу коментувати правові стосунки нових-старих «хазяїв» ТВі, бо не знаю усіх деталей та можливих «підводних каменів». А те, що знаю, може тільки долити «масла в вогонь», якого й так достатньо. Тому, наразі, не про руйнацію, а про збереження.
Питання, хто нині господар лежить, в юридичній площині. Але особисто мені, байдуже хто нині власник ТВі: Кагаловський, Альтман чи інший "рабінович"... Хай розбираються між собою. Хоч на особистих «стрєлках», хоч в судах. Варіанти є.
Для мене головне, щоб зміна власника відбулася у законний спосіб, а не була схожа на рейдерство. І звичайно, щоб цим новим власником, раптом, не виявився Янукович, представник його «сім,ї» або будь-який інший олігарх режиму. Тоді, це означатиме кінець.
А зараз, у мене, як у постійного глядача і прихильника ТВі тільки одне бажання: щоб наш улюблений канал надалі працював, залишався відкритим, незалежним і незаангажованим. Напевно, більшість громадян вважають так само.
Люди повинні знати і чути правду!!!
Тому, як і раніше, я хочу бачити на екрані Мустафу Наєма та Ілону Довгань, Віталія Портникова, Костю Усова (який, наскільки мені стало відомо, можливо, скоро повернеться на канал) і Віталія Гайдукевича, а також, багатьох-багатьох інших прекрасних журналістів телеканалу.
Вчора був в етері ТВі. До останнього моменту, перед початком програми, я вагався, заходити в студію чи ні. В ситуації, що склалася на каналі, таке рішення було прийняти досить важко, це щиро.
Зрештою, я взяв участь у програмі. Тому що вирішив, що попри усі неприємні речі, що сталися на ТВі, політична позиція щодо нагальних питань повинна бути донесена до суспільства. Тим більш, обговорювалося наболіле, питання майбутніх київських виборів, про які, чомусь, ми знову забули. А в політичній площині - це головна подія найближчого часу. І від її вирішення може залежати як доля майбутніх президентських виборів, так і можливість усунення кримінального режиму від влади. Власне, про це й говорили і сподіваюся, що я встиг сказати головне.
За браком ефірного часу, не встиг вчора об,ємно висловити свою точку зору щодо ситуації на ТВі. Тому, коротко роблю це тут. Не претендую на істину, можу помилятись. Виказую виключно власну точку зору.
Я завжди щиро, публічно і відкрито підтримував канал ТВі. В першу чергу, як киянин, як громадянин. Був поруч з колективом протягом усіх останніх років. І під час замовних судів, і під час "наїздів" податкової, і під час різноманітних акцій на захист телеканалу. Саме тому, нинішня ситуація, що склалася на каналі виглядає для мене неприйнятною, навіть дикою.
Я не розумію чому відбувається таке протистояння між журналістами в ЗМІ? Адже, вчора, перебуваючи на ТВі протягом трьох години, я не помітив якихось неприязних і відверто агресивних настроїв будь-якої з сторін.
Але, на жаль, люди, яких я щиро ціню і поважаю як професійних і незалежних журналістів, сьогодні по різні «сторни барикад» у цьому неприємному конфлікті. Як на мене, це маячня, це ідіотизм, якщо хочете. Адже, всі вони – єдиний колектив, що формувався і спільно ефективно працював протягом останніх років. Я не вірю, що люди котрі були разом, в одній команді стільки часу, нині остаточно «побили горшики» між собою. Ну не вірю і все. Навіщо свідомо йти на фактичну ліквідацію незалежного телеканалу? Адже, зруйнувати легко, збудувати важко. Виникає питання: що робити?
Я не збираюся нікому давати ніяких порад. Принципово не буду зосереджуватись на персоналіях. Не буду нікого «клеймити» і не раджу це робити іншим. Як з однієї так і з іншої сторони. Досить. Гадаю, що вже й так забагато сказано. Це речі неблагодарні. Вони лише розпалюють конфлікт, унеможливлюють знаходження компромісу і грають «на руку» тільки Януковичу і його банді. Саме вони сьогодні зацікавлені у повному знищенні телеканалу і припиненні звичної для всіх нас роботи ТВі.
Отже, скажу одне. Я повністю солідарний з журналістським колективом ТВі і підтримую їхнє прагнення щодо з,ясування обставин зміни власника, підтримую усі їхні вимоги до нового керівництва каналу. Це право журналістів яке має бути реалізованим. Цілковито підтримую і заяву лідерів трьох опозиційних фракцій щодо ситуації на каналі. Там все чітко і по суті.
Втім, я переконаний, що емоції мають відійти на другий план, а здоровий глузд має перемогти. ТВі повинен працювати в звичайному режимі. Безперечно, авторські програми, а також новини повинні виходити в повному обсязі. Журналісти повинні зберегти свої робочі місця і мати можливість працювати в умовах свободи слова і повної відсутності будь-якої цензури. Це ключове. Саме тому, вчора я задав пряме запитання новому керівнику ТВі Артему Шевченку: чи плануються звільнення хоч когось з нині працюючих журналістів? Відповдь – ні! Знаючи Артема багато років, наразі, у мене немає жодних підстав йому не довіряти.
Отже, перереконаний, що ця конфліктна ситуація носить здебільшого надуманий характер і не має відношення до політичної складової. Гадаю, що головна причина – це бізнес «розборки» кількох осіб, завдяки яким сьогодні страждають журналісти, страждають глядячі телеканалу. Звичайно, я можу всього не знати і помилятися. Можливо, є ще якісь «скелети в шафі» про які ми можемо тільки здогадуватись. Але дуже хочеться, щоб увесь цей «сир-бор» навколо ТВі як найскоріше закінчився. Вже дуже сильно «смердить»…
Втім, я маю абсолютну впевненість, що все може вирішитися позитивно вже в найближчий час. Вчора, перебуваючи на ТВі я це відчув. Наскільки мені відомо, вже з понеділка ТВі може відновити роботу в звичному режимі. Я б дуже не хотів помилитися, буде прикро.
Користуючись нагодою, ще і ще раз закликаю конфліктуючі сторони до порозуміння.
Друзі, ви нам потрібні. Ми хочемо дивитись ТВі. Ми хочемо зберегти незалежний телеканал, ми хочемо мати можливість отримувати правдиву інформацію і об,єктивний аналіз подій, що відбуваються в Україні. Віримо вам і сподіваємось на вашу мудрість.
P.S. Спостерігаючи за неприємним конфліктом на ТВі, ми, на жаль, відволіклися від низки інших дуже важливих речей. Лідер опозиції Юлія Тимошенко й досі за гратами і попри появлення в ЗМІ деяких обнадійливих публікацій, в реалії надії на її скоре звільнення поки що нема. В країні закріплюється панування диктатури криміналу, «сім,я» нищить і продовжує грабувати країну , нарощуючи свій власний капітал за рахунок українських громадян. Янукович готує ганебний референдум, що може призвести до розколу і цілковитої втрати незалежності України та остаточно встановити довічне правління «родини». Не вирішене питання київських виборів. Не відчувається активної підготовки до акції опозиції в Києві 18-го травня, яка, на мій погляд, не повинна бути завершенням, а радше початком справжнього масового протистояння режиму. Отже, мабуть, настав час зосереджувати увагу і на цих, не менш важливих речах, від яких, без сумніву, залежить майбутнє нашої країни.