Тут узагалі парадокс: ми звикли порівнювати й зіставляти себе із сусідами, але практика показує, що часто треба розширити горизонти, і ключ до розв’язання проблеми знайдеться «за морями-океанами». У нашому випадку — за тисячі кілометрів, на Іберійському півострові.
Суть ось у чому: ще два роки тому в Іспанії не було єдиного телевізійного та комерційного пулів. І кожен клуб на свій розсуд продавав комерційні й телевізійні права. Як у нас…
Проблема була настільки велика й резонансна (вона захоплювала безліч «невидимих» аспектів, як от специфіку компенсації «малим» клубам за вихованих ними талантів), що до її розв’язання залучалися найзнаменитіші, найавторитетніші футболісти — на зразок барселонця Хаві Ернандеса чи «реаліста» Ікера Касильяса.
І ось навесні 2015-го всі протиріччя зникли! Як зазвичай це трапляється — під зовнішнім впливом: тоді Англійська Прем’єр-Ліга уклала телевізійний контракт на 6,5 мільярда доларів, і клуби Іспанії зрозуміли, що на цьому фоні їхні доходи — копійки. Й треба щось змінювати. Конкретніше — об’єднуватися… Окремо відзначу роль іспанської влади, яка взяла посильну участь у розв’язанні протиріч.
Україну також підганяє зовнішній фактор — непросте економічне становище в державі. Вірю: вже в найближчі місяці наша мета буде втілена в життя.
А іспанські друзі допоможуть!