Кошторис запорізької автомагістралі збільшено утричі

П’ять мільярдів гривень – замість півтора. Така різниця між початковим та підсумковим кошторисом будівництва автомагістралі через Дніпро у місті Запоріжжя. Причому за вісім років освоєно всього півтора мільярди гривень.

Фото: metrobuildivec.livejournal.com

Рахункова палата, після відповідного аудиту, порахувала, що замовник такого будівництва, а саме Запорізький виконком, перетворив цей будівельний бліц на довгобуд. Основні нарікання контрольного органу стосуються періоду десятого та одинадцятого року, коли майже третина коштів була використана неефективно. Це більше 100 мільйонів гривень.

Будівництво передбачає 6 смуг руху, 27 штучних споруд, два мости міст довжиною майже 700 метрів та 400 естакади, шляхопроводи і т.д. Довжина автомагістралі = 10 км. Грудень цього року мав би стати місяцем відкриття автомагістралі, проте стан готовності об’єкту складає лише тридцять з лишком відсотків. Окремі питання у Рахункової палати є до доцільності побудови плавучого крану на який було витрачено левову частку коштів з бюджету. Такої необхідності наразі не існувало, бо Укравтодор якому передали право «довести до розуму» магістраль має подібну техніку.

Подібні речі відбуваються в Україні систематично: жадоба наживи та непрофесіоналізм стає серйозною перешкодою модернізації інфраструктури національної економіки, транспортних сполучень, комунальної сфери. Згадайте тільки, як зводилися стадіони на Євро-2012. Головна опція розпорядників – переписування бюджету, скоріш за все, аби врахувати усі «сторони» і «інфраструктурному дерибані». Кожне більш-менш серйозне будівництво привертає увагу можновладців і вже через кілька місяців оголошується перегляд бюджету.

Я не знаю чи доречно щороку, протягом кожних виборів, надавати безкоштовний ефір для політиків та політичних партій, на мою думку він потрібніший, фахівцям рахункової палати аби вони змогли у прямому ефірі оприлюднювати результати своїх розслідувань. Те саме має бути зроблено після формування в державі єдиного антикорупційного інституту. Неприпустимо, щоб боротьбою з корупцією займалися відділки тієї самої організації яка має перевірятися та контролюватися. Уявіть собі такий контроль, коли кабінети таких керівників знаходяться поруч або на одному поверсі того самого офісу. Корупція формує партійну дисципліну кожної партії яка приходить до влади.

«Гачок» у вигляді притриманої справи – замість цінності та ідеалів. Така українська дійсність. Я пам’ятаю, коли був у відрядженні у Тбілісі, мене вразило, скільки антикорупційної пропаганди на їхньому телебаченні та у інших ЗМІ. У нас, - навпаки: корумпована еліта займає м’які крісла на диванах найрейтинговіших ток-шоу, їй аплодують, її піарять. Щоб справитися з корупційним спрутом, зокрема, при будівництві серйозних інфраструктурних об’єктів, варто зосередити увагу на публічно-державних інститутах(ті) які б отримали можливість контролювати, зробити прозорими тендери та інші операційні процеси.

Держава має «відкрити вікно» для середнього і малого бізнесу у такі проекти і спільними зусиллями створювати робочі місця, розвивати національний інфраструктурний потенціал та суміжні галузі. В питаннях контролю також потрібна проста і своєчасна реформа – єдиний незалежний інститут, публічність, професійна молода команда, і розумна підпорядкованість яка б базувалася на принципі стримування і противаг. Корупція і хабарництво – це перша сторінка літопису економічних реформ, боротьба з нею стане імпульсом для повернення довіри до політиків та політики з боку пересічних громадян, вона ж дасть основний сигнал як внутрішньому так і зовнішньому інвестору.

Сергій Перепел Сергій Перепел , Посада: Голова ГО "Українаська ліга платників податків", Директор Центру розвитку харчової промисловості України.
Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook, Twitter и Telegram