ГлавнаяБлоги

Що чекає молочну галузь України

2015 рік став викликом для всієї української економіки, в тому числі для сфери сільського господарства. Несприятливі економічні умови та розрив традиційних торгівельних і бізнесових зв’язків з Росією виявився ударом для вітчизняного виробника. Водночас втрата російського ринку мобілізувала зусилля для пошуку нових контактів, підвищення експортного потенціалу і, як наслідок, радикальної перебудови всієї економіки.

Фото: Макс Левин

Для молочної галузі склалася, мабуть, найгірша ситуація за останні декілька років. Крім закриття звичного та найбільшого ринку збуту – російського, вона зазнала впливу ряду інших критичних факторів. Зниження купівельної спроможності українського населення та різке падіння цін на молочну продукцію на світовому ринку, яке не спостерігалося протягом останніх 10 років, стало своєрідною шоковою терапією для українських молочників. Однак складнощі та виклики не тільки не зламали нас, але зробили сильнішими. За цей рік Україна отримала статус одного з провідних експортерів зернових, соняшникової олії, кукурудзи, наростила експорт курятини. Це дійсно великий успіх, який підвищує авторитет українського агросектору та дозволяє нарощувати потужності в суміжних сферах АПК, в тому числі у молочній галузі.

Цей рік виявився для нас ключовим в ідентифікації проблемних зон молочного господарства, адже сучасні «молочні реалії» навряд чи можна назвати вражаючими.

На фоні існуючих проблем у 2014 році та І півріччі 2015 року реалізація молочних продуктів в торгових мережах скоротилась. Зокрема реалізація через торгівельні мережі сирів у І півріччі 2015 року скоротилася на 8,2%, масла вершкового – на 16,7% в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Скорочення також спостерігається і у виробництві молочних продуктів. У зв'язку зі зменшенням попиту на вітчизняну молочну продукцію як на внутрішньому, так і на зовнішніх ринках, у січні – жовтні 2015 року відбулося скорочення обсягів промислового виробництва молочних продуктів на 10,7%.

На сьогоднішні 75% (7014,9 тис тонн) молока виробляється власне сільським населенням. Частина його купується виробниками для подальшої переробки. Але 86% такого молока - це молоко другого ґатунку, яке в Європі та США до переробки не допускається. Тому продукція, вироблена з нього, може поставлятися лише на внутрішній ринок.

В той же час обсяги споживання молока та молочної продукції українцями в два рази менші від європейських. У середньому українці споживають близько 210-220 кг молока і молокопродуктів на рік. Якщо вирахувати з цього обсягу вершкове масло, то споживання складе близько 160 кг на людину в рік. Водночас європейці споживають молокопродуктів навіть без урахування масла 347 кг/на людину в рік. Така статистика дозволяє сподіватися, що у разі відкриття зони вільної торгівлі з ЄС українська молочна продукція буде користуватися попитом у європейського споживача.

Перспектива відкриття європейського ринку змушує нас по-новому поглянути на важливість підвищення якості вітчизняної продукції. Щоб закріпитися на міжнародних ринках та просувати власний продукт, не достатньо провести косметичні зміни. Потрібно якісно реформувати виробництво та забезпечити дотримання виробничих процедур (належна гігієна доїння, зберігання та транспортування молока, обов’язкова ідентифікація тварин, здоров’я поголів`я, облік та утилізація молока тощо). Молочна галузь має великі перспективи, але без відповідних змін вона так і залишиться неконкурентоспроможною на зовнішніх ринках.

Відтак, щоб бути успішними, молочні господарства повинні суттєво підвищити якість молочної продукції шляхом покращення технологічності процесу виробництва та реконструкції самих молочних підприємств.

Варто відмітити, що останнім часом спостерігається позитивна динаміка у виробництві молока кращої якості в сільськогосподарських підприємствах. Виробництво молока «екстра» та вищого ґатунку у січні – жовтні 2015 зросло на 9,2 % та 5 % відповідно в порівнянні з минулорічним періодом. Здається, український виробник зрозумів – залишитися на ринку можна лише з якісною продукцією.

Зі свого боку, Мінагрополітики зробило ряд кроків, аби відкрити нові можливості для розвитку молочної галузі. Ми активно лобіюємо інтереси українських виробників на міжнародній арені та розширюємо кордони для реалізації молочної продукції. Завдяки спільним зусиллям, були проведені успішні переговори з китайськими партнерами, що після відповідної сертифікації дозволило українській молочній продукції увійти на новий перспективний ринок. 18 українських компаній отримали дозволи на експорт продукції до Китаю - найбільшого партнера серед азійських країн.

Поступово обмеження на експорт нашої молочки знімає Казахстан. Зокрема, наприкінці червня двері на казахський ринок відкрилися для 8 виробників молочної продукції. Серед них - «Житомирський маслозавод», Канівська філія «Клубу Сиру», «Літинський молочний завод», «Куп'янський молочноконсервний комбінат», «Компанія «Зевс ЛТД», «Свіженька», «Черкаська продовольча компанія», «Техмолпром». З кінця вересня обмеження на експорт до Казахстану зняті з компаній «Лакталіс-Миколаїв» і «Молочний дім», «Ічнянський завод сухого молока», «Первомайський молочноконсервний комбінат», «Бєлогорьє-молокопродукт» та «Овручський молочноконсервний комбінат», а також скасовано режим посиленого лабораторного контролю для продукції вітчизняних підприємств «Клуб сиру» та «Куп'янський молочноконсервний комбінат».

У Міністерстві не тільки поставили за мету відкрити нові ринки для наших виробників, але і модернізувати виробництво, перевести якість молочних виробів та самого процесу виробництва на новий рівень. Ми щиро віримо, що завдяки цьому молочна продукція знайде свого споживача.

Разом з тим, треба розуміти, що надлишкова регуляція та контроль з боку держави тільки зашкодить виробникам молока і ми отримаємо зворотній ефект. Успішна реалізація цих ініціатив можлива лише за активної участі всіх зацікавлених сторін. Для підвищення ефективності підприємств галузі, поліпшення якості сировини та переробної продукції дієвим інструментом є створення та організація кооперативів. Дотримання вимог якості та відповідної маркетингової стратегії відкриє нові горизонти – не тільки в Азії, але і на європейському континенті.

Перші 10 компаній вже перетнули цей рубікон, успішно пройшовши європейський аудит. Якщо протягом місяця не буде зауважень від європейських партнерів, то 10 січня 2016 ці підприємства отримають доступ до європейського ринку.

Насамкінець ми всі розуміємо, що молочна галузь має велике значення не тільки для вітчизняного АПК, але і для всієї країни. Впровадження європейських сертифікатів якості підтвердить відповідність української молочної продукції міжнародним нормам та допоможе побудувати стійки торгівельні зв’язки з іншими, не тільки європейськими, країнами. Наша задача – постійно рухатися вперед та стукати у кожні двері, аби заручитися міжнародною підтримкою та отримати визнання провідного експортера молочної продукції.

Олексій Павленко Олексій Павленко , Міністр аграрної політики та продовольства України (2014-2016)
Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook, Twitter и Telegram