ГлавнаяБлогиБлог Людмили Зубко

Спершу люди, потім – асфальт

В останні місяці у моєму рідному Житомирі дуже важко їздити дорогами. Люди стоять у заторах, які є незвичними для Житомира. У місті ремонтують одразу по декілька паралельних вулиць. Всі одночасно. На одній "Велике будівництво", на другій – "маленьке", місцеве, на третій – ще якесь...

У той же час Житомир, як і решта українських міст, б'є рекорди захворювань на коронавірус. Небезпека наступає, вона наближається впритул. Коло тих, хто захворів, звужується від правила "сьомого рукостискання" до правила фактично "першого рукостискання". У кожного з нас серед друзів, родичів, знайомих вже є ті, хто захворіли на Covid-19. І це ще не межа. Епідемія розкручується, як маховик. Люди хворіють і помирають.

Фото: facebook/Чернівецька обласна державна адміністрація

Це наче дві паралельні реальності. З одного боку – місцева та центральна влада, які міряються тим, хто більше грошей закатає в асфальт. З другого боку – реальне життя, де люди залишені з хворобою сам-на-сам.

Замість того, щоб надати людям допомогу, влада передала їм хіба що відповідальність. Відповідальність футболять на керівників медичних закладів, шкіл, підприємств… Мовляв, якщо не впорався: не забезпечив додаткові ліжко-місця або не забезпечив дотримання протиепідемічних заходів – то на вихід, пиши заяву на звільнення.

Так, дороги потрібні. Так само потрібні аеропорти, великі спорткомплекси, індустріальні парки та інші "повітряні замки". Але - другим кроком.

Зараз пріоритетом має стати допомога людям. Турбота про людей. Я не втомлююсь про це повторювати і цей пункт стоїть першим у моєму програмному документі "Маніфест успішного міста для людей", з яким я йду на вибори міського голови Житомира.

Проєкти з інфекційної безпеки ми з командою почали втілювати ще весною, коли всіх українців посадили по домівках на жорсткий карантин. Вже тоді стало зрозуміло, що коронавірус з нами надовго, тому зусилля і ресурси треба спрямовувати на те, щоб захистити людей.

Перший проєкт, який ми втілили, - це "Безпечний бізнес". Спільно з експертами-епідеміологами Національної експертної групи з інфекційного контролю Negic ми розробили Протоколи про те, як працювати бізнесу, підприємствам, закладам харчування в умовах пандемії. Ми пішли на крок попереду влади, а МОЗ скористався нашими напрацюваннями. В результаті відновити робочі місця змогли не тільки у Житомирі. 1,2 млн працівників закладів громадського харчування по всій Україні повернулися на свої робочі місця.

Другий проєкт – "Безпечна школа", який ми втілили на базі конкретної школи "Сяйво" і показали владі покроково, що треба робити, аби вберегти наших дітей і вчителів та як знизити на 90% ризики захворіти на Covid-19. Як показує приклад школи "Сяйво", станом на зараз там захворювань не зафіксовано. На відміну від інших шкіл, які діяли за інструкціями влади і користувалися тільки тим мізерним ресурсом, який був їм виділений з міського бюджету.

Що далі? Найближчими днями ми з нашим медиком з команди "Європейської Солідарності", проректором Інституту медсестринства Ольгою Горай запускаємо новий проєкт – "Безпечний Житомир". Він спрямований передусім на людей похилого віку. У місті працюватимуть мобільні медичні намети. У них медпрацівники будуть вимірювати сатурацію – тобто рівень кисню у крові. Адже знижений рівень кисню у крові – один з показових симптомів захворювання на Covid-19 (навіть якщо інших симптомів немає – а таке буває часто). Якщо рівень кисню менше 90%, то точно потрібно звертатись до лікаря, робити тест і лікуватись. Сатурація – набагато ефективніший інструмент виявити хворобу на ранніх стадіях, ніж проводити температурний скринінг.

Ще одна моя ініціатива – "Страхування здоров'я вчителів". Це те, чого я вимагатиму від Житомирської міської ради. Вчителі наряду з медиками зараз на передовій, а від їхнього здоров'я залежать розвиток цілого міста (згадайте "радості" дистанційного навчання). Застрахувати їх за кошти міського бюджету цілком реально і нескладно! Пакет, до якого входить страхування приблизно від 70-ти хвороб, в тому числі від коронавірусу, коштуватиме орієнтовно 2000 грн на рік. У Житомирі 4,5 тисячі вчителів. Тобто за 9 млн грн на рік можна забезпечити всім вчителям можливість лікування. Місяць тому 4,67 млн міська влада вже витратила на протиепідемічні заходи у школах, а ефективності – нуль!

І ще один дуже важливий момент. Днями спікер Верховної Ради Дмитро Разумков заявив про те, що окремого коронавірусного фонду наступного року в Україні не буде: його не передбачає проект бюджету. Тобто цього року кошти з фонду закатали в асфальт. А тепер на фоні стрімкої статистики захворювання взагалі вирішили від нього відмовитися. Ну що ж, питань до цього фонду і так безліч, адже там суцільна непрозорість, корупція, нерозуміння пріоритетів для виділення коштів.

Відтак я пропоную нашу альтернативу, яку треба втілювати тут у Житомирі, не чекаючи манни небесної у вигляді коронавірусного фонду. Потрібно у міському бюджеті передбачити по кожному напрямку – освіта, охорона здоров’я, критична інфраструктура – гроші на інфекційну безпеку, зокрема на виконання протоколів і процедур протиепідемічних заходів в умовах пандемії. Розумію, що замало розробити протоколи і процедури. А от якщо ми у себе на рівні міста запишемо в кожен напрямок ще й забезпечення цих протоколів конкретними грошима, це буде абсолютно чітка і прозора система. Люди, які відповідають за ці напрямки, в результаті будуть забезпечені коштами і нестимуть конкретну відповідальність за їх використання. А ми з вами будемо контролювати це тут на місці. Повірте, гроші у бюджеті Житомира на це є. Лише власні доходи за минулий рік виросли до 1,8 млдр грн. Тому питання лише у пріоритетах, як ці кошти використовувати.

Для мене пріоритетом є людина. Вже потім – асфальт.

Людмила Зубко Людмила Зубко , підприємиця, голова громадської організації «Житомир, зроби голосніше»
Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook, Twitter и Telegram