ГлавнаяБлоги

Не лякайте нас перехресним вступом, пане Табачнику

Напевно вже усі чули про новий судовий процес між Могилянкою та Міністерством освіти щодо так званого "перехресного вступу". Не знаю, чи цей термін пасує, але як би там не було, йдеться про можливість випускників бакалаврату вільно обирати свою подальшу спеціальність на магістерці.

Публічні аргументи міністерства на зразок того, що не можна після філології йти на ядерну фізику вражають своєю наївністю - серед молоді таке прийнято називати "капітанством". Міністерство і справді "капітанить", бо ж не йдеться про діаметральні чи якісь не сумісні спеціальності.

Як приклад, хочу розповісти про власний досвід навчання на магістерській програмі Варшавського університету під назвою "Східні студії", яка за своїм визначенням є міждисциплінарною. Якщо коротко про програму, то вона має 6 спеціалізацій за регіонами від Центральної Європи до Центральної Азії, і кожна з них включає набір з приблизно 40 курсів з історії, політології, соціології. економіки та лінгвістики якогось з регіонів. З ким же мені довелось навчатись на такій спеціальності? Спочатку я подумав, що найкраще серед нас справлялись ті, хто навчався перед цим на бакалавраті славістики, полоністики, русистики, україністики чи десь на орієнталістиці, адже вони прекрасно володіли однією-двома мовами регіону, який обрали на нашій магістерці. Славісти, наприклад, прекрасно давали собі ради на Центральній Європі чи на Балканах, русисти та орієнталісти - Росія чи Центральна Азія. Нам усім треба було вивчити мову свого регіону, а ці люди вже нею володіли.

Потім мені здавалось, що випускники різних політологічних бакалаврських програм теж не зле справляються. Європеїсти прекрасно давали собі ради, коли починались якісь предмети пов'язані з євроінтеграцією. Теоретики були неабияк обізнані з різними видами політичних систем.

А коли починалась якась економіка, то народ завжди мучив викладачів різними уточненнями, перепитував, натомість економісти (були і такі) радо брались за усіляку аналітику ринку і тд.

Історики, до яких належав і я, частенько дратували решту аудиторії питаннями поглибше і легко давали собі ради з різними тестами, коли решта нервувала вже від самих дат.

У певний момент кожен з нас вийшов на потрібний для програми рівень знань у різних сферах. Але це не означає, що всі зрівнялись. Просто, як і на будь-який спеціальності, серед нас і надалі були більші знавці в якійсь одній чи двох дисциплінах.

Врешті-решт усі ми успішно закінчили свої спеціалізації на "Східних студіях", влаштувались у дипломатії, журналістиці, бізнесі та науці. А різноманіття наших бакалаврських дипломів тільки робило навчання більш цікавим. Мій приклад "перехресного вступу" - це лише один із сотень можливих випадків, право на які намагається відстояти Могилянка. 

Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook, Twitter и Telegram