ГлавнаяБлогиБлог Дениса Москаля

Коректна відповідь поплічникам сепаратистів

Шановні учасники проросійських мітингів в Україні, я розумію, що Ви бажаєте висловити свою позицію, але я не вірю, що Ви справді хочете війни. Піддаючись на сепаратистські провокації, Ви можете продатись за тридцять срібняків, Ви може зруйнувати Україну, Ви можете «допомогти» Путіну розв’язати криваву війну в нашій державі.

Фото: EPA/UPG

Так, завдяки вашим зусиллям він реалізує частину своїх великоімперських марень. Та чи усвідомлюєте Ви, яку ціну доведеться заплатити? Чи усвідомлюєте Ви, що якщо, не дай Боже, розпочнеться повномасштабна війна, то постраждають всі – і Ви теж? Чи усвідомлюєте Ви, що куля, випущена російським «зеленим чоловічком», перед тим, як влучити в людину, не буде запитувати, якою мовою вона говорить – українською, російською, кримськотатарською? Так само ніхто не буде запитувати Вашу національність чи перевіряти паспорт, коли в будинок, школу або лікарню полетить снаряд. Постраждають всі, незалежно від мови спілкування, віросповідання, національності, політичних поглядів і прихильності до Росії. Війна зачепить КОЖНОГО. Саме цим вона страшна. Невже Ви цього не усвідомлюєте? Невже Ви не розумієте, що під час війни НІХТО не буде захищений, ніхто нікому не гарантує збереження життя? Жертвами стануть всі… І ніякі аксьонови, путіни, губарєви і решта охочих знищити Україну насправді НІКОГО не захистять від автоматної черги чи вибуху гранати.

Псевдополітики першими повтікають у випадку небезпеки. Так само втече і нардеп, який без жодних докорів сумління пропонує амністувати головних сепаратистів (хоча, які докори сумління може мати автор сумнозвісних Податкового кодексу і пенсійної реформи, негативні наслідки котрих на собі відчули люди в різних куточках України?). Натомість під танками опиняться звичайні люди, ще раз підкреслю, незалежно від національності, мови спілкування і віросповідання.

То чи не краще разом НЕ допустити війни, не підігрувати в чужій грі? Давайте не будемо піддаватись на штучно створені у політичних штабах (причому, часто зарубіжних) гасла про нібито кардинально протилежну ментальність людей, які проживають у різних областях України. Хай там як, але ніхто й ніколи не зможе заперечити, що ВСІ люди прагнуть одного й того ж самого – бачити щирі усмішки своїх дітей, щасливі очі коханої людини, відчувати підтримку друзів і турботу батьків. Такі бажання мають мешканці і Львова, і Донецька, і Сімферополя, і Чернігова, і Києва, і Харкова.

Кожен хоче, щоби його діти задували свічки на іменинному торті, а не приносили поминальні лампадки на могили батьків. Кожен хоче, щоби його мама пекла запашний хліб, а не ховалася в окопі від бомбардування. Чи хтось заперечить?

Невже Придністров’я, Абхазія, Південна Осетія нікого нічому не навчили? Колись неймовірно гарне місто Цхінвалі та сусідні села зруйновані. Навіть через п’ять з половиною років після війни їх ніхто не відбудовує. Росія не споруджує там житлових будинків, дитячих садочків і лікарень. Росії не потрібні звичайні люди в цих населених пунктах, їй потрібна лише територія. Невже в когось залишись ілюзії, ніби на українські землі у Путіна і компанії інші плани?

Надзвичайно промовистим є той факт, що представники російської влади уже відмовляються від власних обіцянок надати Криму 6 млрд. доларів. І це тільки початок.

Російські війська і так звані «самооборонівці» показали методи своєї «роботи» у Криму – шантаж, ультиматуми українським військовим, погрози, викрадення священиків, журналістів і звичайних людей, які у своїй державі говорять своєю мовою, напади на лікарів. Не менш агресивні й учасники та організатори проросійських акцій у Донецьку, Харкові та Луганську. Зокрема, у Харкові вони спалили книги, які винесли з офісу «Просвіти». То хто після цього фашист?

Щиро дякую росіянам, котрі виступають проти війни. Велелюдні мітинги на підтримку миру у різних містах сусідньої держави тільки укріпили моє переконання у тому, що російські громадяни і керівництво Російської Федерації мають зовсім різні голоси і різні наміри. Звичайні люди, відомі митці і науковці закликають до миру між двома народами. Натомість деякі засліплені власним самолюбством «державні діячі» відправляють свої війська нібито на «захист» братського народу.

Вибачте, але «зелені чоловічки» мені не брати. Мені не потрібен брат, який прийшов убивати моїх дітей.

І ніякі виправдання про те, що нібито Крим був подарований Україні, не є адекватними підставами для початку війни. Якщо вже говорити про включення Криму до території України, то свого часу до території Росії була включена значна частина українських земель – північ Чернігівщини, схід Слобожанщини, Кубанщина. Чому про це ніхто не говорить? Пане Путін, краще треба історію вчити. А «подарунків» від російського керівництва в усі історичні періоди Україна натерпілася більше, ніж достатньо – голодомор, який за два роки відібрав життя у 10 мільйонів українців, репресії, переслідування, розстріли, ув’язнення і заслання найгеніальніших письменників, громадських діячів, істориків, науковців, серед яких В’ячеслав Чорновіл, Левко Лук’яненко, Андрій Шептицький, Василь Стус, Остап Вишня, Лесь Курбас, Євген Сверстюк, Олександр Довженко та багато інших. Окремо «вдячний» керівництву СРСР кримськотатарський народ, депортований Сталіним зі своєї історичної землі – Кримського півострова. Дякуємо, вже натерпілися ваших «подарунків» в історичній перспективі. Більше не треба.

І щодо цинізму тих, хто сухо говорить, що це геополітика. Шановні, ЖОДНА геополітика не може бути виправданням убивств, ЖОДНА політична ідея не варта людських ЖИТТІВ.

Ми зобов’язані не допустити, щоб «дрижала у вибухах земля», наша земля…

Нехай на ній колоситься пшениця, а не проливається кров.

Денис Москаль Денис Москаль , Депутат Київської міської ради
Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook, Twitter и Telegram