22 березня у парламенті було зареєстровано законопроект № 2616 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії нелегальним розкопкам та обмеження цивільного обігу археологічних предметів". Його авторами стали 3 народні обранці, які входять до комітету з питань культури і духовності – В’ячеслав Кириленко (фракція «Батьківщина»), Марія Матіос (фракція «Удар»), позафракційний Олесь Доній, а також відомий актор Богдан Бенюк, який представляє фракцію ВО «Свобода».
У ЗМІ цей документ вже назвали «проектом опозиції», але насправді під час його обговорення у профільному комітеті ані представники ПР, ані комуністи не були проти. Очевидно, їхні підписи під законопроектом не стоять з суто політичних міркувань.
Так чи інакше, але вперше за багато років депутати від культури розробили справді важливий закон, що покликаний врегулювати надзвичайно гостру проблему, актуальну для усієї Східної Європи. Йдеться про тотальне пограбування археологічних пам’яток, яке здійснюється з допомогою металодетекторів та іншої техніки, пристосованої для пошуку старожитностей.
За найскромнішими підрахунками в Україні у вільному, нічим необмеженому обігу перебуває 90 тис. детекторів металу. Кількість приладів постійно збільшується, їх можна купити у будь-якому Інтернет-магазині. Ця техніка активно використовується для вилучення археологічних речей і злочинцями, які займаються пошуком реліквій на продаж, і тисячами так званих «любителів історії», що розглядають пошук старожитностей своєрідним хобі.
Але по факту і те, і інше – це грабунок культурної спадщини, який призводить до знищення інформації про минуле України.
Спільна позиція музейників та археологів недивна, оскільки масштаб грабунку такий, що музеї у недалекому майбутньому будуть позбавлені матеріалу для оновлення експозицій, а вчені-археологи просто втратять професію.
Як зазначив, коментуючи законопроект, археолог, викладач Одеського національного університету ім. І.І.Мечникова Олександр Васильєв, «всього через кілька років ми втратимо всі знахідки з бронзи, срібла і заліза, які доступні власникам спеціальних приладів. А саме ці знахідки, якщо вони отримані відповідно до наукових методик, проливають світло на такі актуальні історичні загадки як, наприклад, походження слов'ян».
Все строгие меры, предлагаемые в проекте закона о культурном наследии, призваны, в первую очередь, дать по рукам «черным археологам». Из-за их деятельности Украина теряет очень многое.
— Михаил Кулиняк, экс-министр культуры
Законопроект містить норми, які дозволять системно вирішити проблему нищення пам’яток. По-перше, пропонується ввести обов’язкове ліцензування використання металодетекторів. По-друге, законодавці виступають за державну реєстрацію археологічних речей, які вже вилучені з обігу і знаходяться у приватних колекціях. У документі пропонується посилити відповідальність і тих, хто грабує пам’ятки, і тих, хто виступає замовниками нелегальних розкопок.
У сумі ці заходи зруйнують нелегальний ринок археологічних речей. Адже цей законопроект, крім важливих нововведень, дозволяє запустити механізми, які раніше були передбачені у законодавстві, але на практиці не застосовувалися.
Саме тому к.і.н. Наталія Рудика, яка є старшим науковим співробітником Музею історичних коштовностей, впевнена, що ініціатива народних депутатів «є сміливою спробою вирішити питання охорони пам'яток археології на законодавчому рівні, хотілося б щоб фахівці залишилися небайдужими і підтримали цей проект закону». Думка пані Рудики є важливою, оскільки вона є одним з найкращих фахівців саме з археологічного законодавства (нещодавно вийшла друком її монографія "Українське законодавство з охорони пам'яток археології (становлення і розвиток)").
І фахівці підтримують. «Новий проект закону покликаний, нехай і з запізненням (в усіх європейських країнах подібні закони вже давно діють) зупинити процес руйнування історії країни» - каже археолог, к.і.н., науковий співробітник Національного заповідника «Херсонес Таврійський» - «На відміну від інших напрямків організованої злочинної діяльності, розграбування пам'яток зараз на практиці залишається непокараним. Через недосконалість законодавства немає судів над тими, хто завдає шкоди державі. Пам'ятники грабують у відкриту і безбоязно».
«Наведення порядку з незаконним обігом археологічних предметів необхідно. Українська практика доводить, що практично неможливо довести органам правопорядку археологічне походження предметів, щоб їх можна було вилучити у грабіжників. Введення норми проведення експертизи і реєстрації таких предметів, як показує міжнародна практика, приведе до зниження попиту на них, а отже зниження комерційної складової грабунку пам’яток археології» - каже вінницький археолог Михайло Потупчик.
Що характерно, законодавчу ініціативу підтримали не тільки вітчизняні, але й європейські та російські археологи, які співпрацюють з Україною. Зокрема, свою позицію вже висловили археолог, доктор наук і викладач Сорбони Мішель Казанський, археолог, доктор наук Валерія Кульчар (Сегедський університет, Угорщина).
Археолог, к.і.н, викладач Санкт-Петербурзького університету Олена Михайлова у коментарі сайту «Музейний простір» сказала, що «в настоящее время в Российской Федерации находится на рассмотрении пакет поправок в федеральное законодательство, направленных на сохранение археологического наследия и предусматривающих, в том числе и запрет на свободное использование металлодетекторов. Можно только приветствовать аналогичные инициативы Украины. Хочется пожелать успеха украинским коллегам, изучающим и хранящим культурное наследие».
Отже професійна спільнота свою думку озвучила. Найближчим часом очікується офіційна заява від Інституту археології НАНУ. Враховуючи, що у новому законопроекті відображені норми, які Інститут археології пропонував неодноразово, починаючи з 2002 р., коло підтримки законопроекту ще більше розшириться.
Тепер справа за депутатами. Як відзначив у своєму коментарі сайту «Хвиля» заступник голови правління Українського центру розвитку музейної справи Олексій Копитько, треба якомога швидше приймати законопроект у першому читанні, щоб після цього можна було дошліфувати дискусійні позиції і нарешті, покласти край тотальному знищенню пам’яток. Але Рада перебуває у напіврозібраному стані. Можливо, як що депутатам різних фракцій буде потрібен привід зробити крок назустріч один одному, цей документ якнайкраще підходить до спільного голосування. Адже, як підкреслив Олексій Копитько, пам’ятки однаково грабують що на Сході, що на Заході країни.
Грабіжники не діляться за політичними уподобаннями. Музейники і археологи так само висловили спільну позицію. Цікаво, на чиєму боці опиняться депутати?