В результаті всіх цих перетворень засновники залишились ні з чим, а сім я керівника ЗАТ"Надія" заволоділа майном вартістью близько 2,8 млн.грв. з урахуванням індексації основних фондів в 1996р та грошової реформи в вересні тогож року.
На протязі 1996-2011рр. акціонери звертались до всіх державних органів, але все поверталось до Лубенської міжрайонної прокуратури, яка практично нічого не зробила для всебічного та об єктивного розслідування кримінальної справи, порушенною в жовтні 1996р. По справі 39 осіб визнані потерпілими та цивільними позивачами, але слідчий приходить до висновку ,що збитків не завдано ні державі, ні потерпілим. Справа вже налічує 16 томів.
15-й рік триває розслідування кримінальної справи №96640044 по обвинуваченню керівників на той час орендного підриємства "Надія" ( м. Лубни, Полтавської обл., центральний універмаг) в розкраданні державного майна під час приватизації в 1996р. На теперішній час справа втретє знаходиться на аппеляційному оскаржені. Аппеляцію подала Лубенська міжрайонна прокуратура на постанову Лубенського міськрайсуду про відміну постанови слідчого та направлення справи на додаткове розслідування. Тобто є всі ознаки коррупційної діяльності Лубенської міжрайонної прокуратури, яка всі ці роки кришує обвинуваченних, не виконуючи вказівок судів, в.ч. аппеляційного Полтавської обл., та Окремих ухвал аппеляційного суду Полтавської обл.
А починалось все в 1993 році, коли засновники ОП "Надія" прийняли рішення про створення господарського товариства і для розвитку та подальшого викупу орендованого майна внесли по 500 тис. крб. Відповідно до законодавства був створенний документ "Положення про організацію орендарів" згідно з яким було створено та зареєстровано ОП"Надія" та разробленний і затвердженний статут ОП. На мою думку початкова редакція "Положення про організацію орендарів" не містила пункту 2.2, яким передбачалося членство в ОП практично всіх бажаючих, тому що це протирічить ЗУ та і в своїх показах керівництво не мало наміри залучати сторонніх осїб. В подальшому в " Положення..." був внесенний пункт 2.2 з метою виправдання своїх незаконних дій по залученню сторонніх осіб до приватизації. Звертаю увагу на те, що в1996році ОП в своїй діяльності керується СТАТУТОМ, а не "Положенням...". Лубенська міжрайонна прокуратура посілаючись на п.2.2 "Положення..." виправдовує протиправні дії керівництва ОП по залученню сторонніх осіб до членства в ОП та використанню приватизаційних сертифікатів в приватизації цих осіб.
Як свідчать матеріали справи в травні 1995р. керівництво ОП"Надія" звернулось листом до представництва ФДМУ в м. Лубни з пропозицією викупити орендоване майно за 21 млрд.крб. на що отримала відмову. В цьму ж році правління Нацбанку разробило "Положення про умови зберігання, обліку та погашення приватизаційних сертифікатів" №53 від 14.03.95р. , яке зареєстровано в юридичному департаменті Нацбанку 14.03.95р. за №237. Згідно з цим "Положенням..." приватизаційні сертифікати погашалися не за номінальною вартістю, а в 50 разів дорожче. Цей факт і привів обвинуваченних та керівництво представництва ФДМУ в м. Лубни залучити приватизаційні сертифікати сторонніх осїб до приватизації. І з цією метою в травні 1996р. підписується договір куплі-продажу між ОП та представництвом ФДМУ в м. Лубни. Згідно договору вартість майна склала більш ніж 38млрд.крб. Розрахунки проводились наступним чином; 36млрд.крб. вноситься приватизаційними сертифікатами, а це 726 сертифікатів замість 113 законних, і 2 млрд.крб. вносилось налічними. Але налічних грошей не знайшлось, зверніть увагу що в травні 1995р. ОП збиралось купувати майно за 21млрд.крб. без внесення сертифікатів. Керівництво ОП збирає загальні збори на яких запропоновано внести кошти за рахунок заробітних плат працівників ОП. Залучення сертифікатів сторонніх осіб частково позбавила права на приватизацію працівників ОП, а в подальшому це склало близько 53% майна відійшло стороннім особам. Приватизаційні сертифікати скуповувались на ринках України за копійки.
***
15-й рік триває розслідування кримінальної справи №96640044 по обвинуваченню керівників на той час орендного підриємства "Надія" ( м. Лубни, Полтавської обл., центральний універмаг) в розкраданні державного майна під час приватизації в 1996р. На теперішній час справа втретє знаходиться на аппеляційному оскаржені. Аппеляцію подала Лубенська міжрайонна прокуратура на постанову Лубенського міськрайсуду про відміну постанови слідчого та направлення справи на додаткове розслідування. Тобто є всі ознаки коррупційної діяльності Лубенської міжрайонної прокуратури, яка всі ці роки кришує обвинуваченних, не виконуючи вказівок судів, в.ч. аппеляційного Полтавської обл., та Окремих ухвал аппеляційного суду Полтавської обл.
А починалось все в 1993 році, коли засновники ОП "Надія" прийняли рішення про створення господарського товариства і для розвитку та подальшого викупу орендованого майна внесли по 500 тис. крб. Відповідно до законодавства був створенний документ "Положення про організацію орендарів" згідно з яким було створено та зареєстровано ОП"Надія" та разробленний і затвердженний статут ОП. На мою думку початкова редакція "Положення про організацію орендарів" не містила пункту 2.2, яким передбачалося членство в ОП практично всіх бажаючих, тому що це протирічить ЗУ та і в своїх показах керівництво не мало наміри залучати сторонніх осїб. В подальшому в " Положення..." був внесенний пункт 2.2 з метою виправдання своїх незаконних дій по залученню сторонніх осіб до приватизації. Звертаю увагу на те, що в1996році ОП в своїй діяльності керується СТАТУТОМ, а не "Положенням...". Лубенська міжрайонна прокуратура посілаючись на п.2.2 "Положення..." виправдовує протиправні дії керівництва ОП по залученню сторонніх осіб до членства в ОП та використанню приватизаційних сертифікатів в приватизації цих осіб.
Як свідчать матеріали справи в травні 1995р. керівництво ОП"Надія" звернулось листом до представництва ФДМУ в м. Лубни з пропозицією викупити орендоване майно за 21 млрд.крб. на що отримала відмову. В цьму ж році правління Нацбанку разробило "Положення про умови зберігання, обліку та погашення приватизаційних сертифікатів" №53 від 14.03.95р. , яке зареєстровано в юридичному департаменті Нацбанку 14.03.95р. за №237. Згідно з цим "Положенням..." приватизаційні сертифікати погашалися не за номінальною вартістю, а в 50 разів дорожче. Цей факт і привів обвинуваченних та керівництво представництва ФДМУ в м. Лубни залучити приватизаційні сертифікати сторонніх осїб до приватизації. І з цією метою в травні 1996р. підписується договір куплі-продажу між ОП та представництвом ФДМУ в м. Лубни. Згідно договору вартість майна склала більш ніж 38млрд.крб. Розрахунки проводились наступним чином; 36млрд.крб. вноситься приватизаційними сертифікатами, а це 726 сертифікатів замість 113 законних, і 2 млрд.крб. вносилось налічними. Але налічних грошей не знайшлось, зверніть увагу що в травні 1995р. ОП збиралось купувати майно за 21млрд.крб. без внесення сертифікатів. Керівництво ОП збирає загальні збори на яких запропоновано внести кошти за рахунок заробітних плат працівників ОП. Залучення сертифікатів сторонніх осіб частково позбавила права на приватизацію працівників ОП, а в подальшому це склало близько 53% майна відійшло стороннім особам. Приватизаційні сертифікати скуповувались на ринках України за копійки.