Таким чином, насамперед, світ черговий раз продемонстрував повагу до нашої держави. Отже, подобається це кому чи ні, нашій нації є чим пишатися в результаті цього голосування.
Крім цього, нинішнє голосування засвідчило успіх української дипломатії. Адже, за всіх обставин, і місія України при ООН, і дипломати у посольствах України за багато років безвідносно до політичних переконань, рідної мови, приналежності до певних таборів і груп тощо виявили послідовність на двосторонньому рівні, без якої успішне голосування було б неможливим. Адже справді, непросто було українським дипломатам в останні роки: зокрема, до 2010 одна політика, з 2010 до 2014-го інша, тепер ще інша. У цій ситуації дуже складно зберегти послідовність.
На найближчі 2 роки Україна отримала унікальний міжнародний майданчик для переговорів, що важливо для кожної держави, а для України – особливо. Тим більше тепер, коли наша держава стала жертвою агресії країни-члена РБ ООН.
Без сумніву, прямо і відразу громадяни України не відчують позитиву від цього. Але опосередковано це відчуття може прийти в майбутньому, через кілька років. І в комплексі з іншими міжнародними ініціативами та успіхами на двосторонньому рівні. Саме таким чином, зокрема, Україна доводить світові, що вона є об’єктом міжнародного права, а не суб’єктом.
Одним з пріоритетів України в теперішньому її тимчасовому статусі може стати започаткування процесу реформ ООН. Особливо щодо права вето, яке тепер нас стосується безпосередньо.