ГлавнаяБлогиБлог Богдана Данилишина

Про перспективи і реальності політики НБУ

Рада Національного банку в цьому складі вже впродовж п’яти років демонструє незмінність політики НБУ та підтримує незалежність Національного банку. Це самий стабільний орган в системі корпоративного управління нашої держави. Я вдячний Президенту, Парламенту та Уряду України які підтримують наші ініціативи, але разом з тим поважають незалежність НБУ.

Фото: пресслужба НБУ

Про Основні засади грошово-кредитної політики на 2022 рік та середньострокову перспективу

Найперше хочу відзначити членів Ради та Правління НБУ та подякувати за конструктивну роботу над даним документом. У роботі над проектом Основних засад в рамках публічного обговорення взяли участь також провідні наукові інститути, професійні об’єднання учасників ринку та окремі експерти.

Відповідно до статті 100 Конституції України і статей 8, 9 та 24 Закону України “Про Національний банк України” Радою Національного банку України розроблено Основні засади грошово-кредитної політики на 2022 рік та середньострокову перспективу. 13 вересня Рада одноголосно схвалила цей документ.

Метою цього стратегічного документу, який цього року в шостий раз розробляється чинним складом Ради Національного банку на основі пропозицій Правління НБУ, є визначення основних принципів та особливостей проведення грошово-кредитної політики на наступний рік та середньострокову перспективу, а також показників діяльності Національного банку задля досягнення цілей Національного банку, визначених статтею 6 Закону “Про Національний банк України”: Досягнення та підтримка цінової стабільності; Сприяння фінансовій стабільності; Сприяння додержанню стійких темпів економічного зростання та підтримка економічної політики Уряду.

Для досягнення цих цілей Національний банк використовуватиме облікову ставку та інші інструменти грошово-кредитної політики, передбачені Законом України “Про Національний банк України”.

Рада Національного банку продовжуватиме здійснювати контроль за проведенням грошово-кредитної політики та аналіз її впливу на стан соціально-економічного розвитку на виконання Конституції України та Закону України “Про Національний банк України”. В цьому контексті нашим завданням є не лише аналіз відповідності прийнятих рішень із монетарної політики необхідності досягнення визначених цілей Національного банку та наявним на момент ухвалення рішень ризикам, але й надання оцінки діяльності Правління Національного банку щодо виконання Основних засад грошово-кредитної політики.

Як і минулорічний документ, Основні засади на 2022 рік та середньострокову перспективу були розроблені в умовах продовження в Україні та світі заходів, спрямованих на протидію поширенню пандемії COVID-19 та підтримку економік в умовах кризи. Водночас у 2021 році після рецесії 2020 року світова економіка вже відновлюється завдяки поширенню вакцинації та масштабним монетарним та фіскальним стимулам центральних банків та урядів провідних країн світу. Стимулююча фіскальна та монетарна політика провідних економік призвела до посилення інфляційного тиску у багатьох країнах світу, зокрема через прискорення зростання цін на сировинних ринках, який однак має послабитися після нормалізації політики та скорочення стимулів.

Підтримці світовій економіці та пом’якшенню боргового навантаження на економіки країн, що розвиваються, сприяла програма підвищення ліквідності країнам-членам з боку МВФ у загальному розмірі близько 650 млрд. доларів США, з яких на користь України вже було перераховано близько 2,7 млрд. доларів США, що дозволило досягти достатнього за композитним критерієм МВФ рівня міжнародних резервів НБУ.

Можливе загострення пандемічних процесів коронакризи, на мою думку, залишається одним з основних ризиків для економічного зростання та забезпечення макроекономічної стабільності в Україні. Іншими ризиками для України є волатильність на глобальних ринках капіталу, можливе погіршення умов торгівлі в цілому, в тому числі з основними торговельними партнерами України; ескалація військового конфлікту з Російською Федерацією; кліматичні зміни, що можуть призвести до зростання волатильності цін на продовольчі товари.

У 2022 році та середньостроковій перспективі Національний банк продовжуватиме використовувати режим інфляційного таргетування, що спиратиметься на плаваючий обмінний курс та ураховуватиме пріоритетність законодавчо визначених цілей Національного банку.

Ціллю грошово-кредитної політики залишається підтримання інфляції у середньостроковій перспективі на рівні 5% із допустимим діапазоном відхилень ± 1 в. п. Рішення з монетарної політики залишатимуться передбачуваними, послідовними та спрямовуватимуться на приведення інфляції до цілі на горизонті політики. Критерієм успішності грошово-кредитної політики має стати стабілізація інфляції на рівні цільового показника у середньостроковій перспективі.

Національний банк і надалі використовуватиме гнучкість режиму інфляційного таргетування для підтримання належного балансу між забезпеченням цінової стабільності, сприянням економічному зростанню і фінансовій стабільності. Національний банк допускатиме тимчасове відхилення інфляції від встановленої цілі, якщо це не створюватиме загрози розбалансування інфляційних очікувань та не перешкоджатиме поверненню інфляції до цілі на прийнятному горизонті політики.

Запорукою досягнення визначених цілей має стати ефективна взаємодія між Урядом та Національним банком з метою досягнення цінової стабільності з використанням режиму інфляційного таргетування. Розуміючи важливість сталого розвитку фінансової системи як запоруки її здатності до протидії шокам, Національний банк і надалі ініціюватиме зміни та сприятиме посиленню захисту прав кредиторів і вкладників, зменшенню рівня проблемних кредитів банків, підвищенню рівня корпоративного управління та чесної конкуренції у фінансовому секторі, прискоренню реалізації стратегії реформування державних банків, стимулюванню безготівкових розрахунків тощо. Така діяльність не лише сприятиме досягненню цілі щодо фінансової стабільності, а й поліпшуватиме механізм монетарної трансмісії.

З метою забезпечення стійких темпів економічного зростання Національний банк разом з Урядом України працюватиме над посиленням координації грошово-кредитної та бюджетно-податкової політики, докладатиме всіх зусиль для структурної перебудови економіки, реалізації програм поліпшення доступу до кредитів, формування довгострокових інвестиційних ресурсів. Важливим елементом такої координації залишатиметься реалізація положень Меморандуму між Кабінетом Міністрів України та Національним банком України про взаємодію з метою досягнення стійкого економічного зростання та цінової стабільності. Національний банк також тісно співпрацюватиме з Кабінетом Міністрів України та іншими регуляторами фінансового сектору для покращення функціонування інституту фінансового посередництва, у тому числі, шляхом координації відповідної роботи в рамках діяльності Ради з фінансової стабільності.

Новаціями цьогорічного документу є посилення уваги до розвитку ринку віртуальних активів та політики сталого фінансування, що враховує кліматичні зміни.

Технологічні інновації, пов’язані з віртуальними активами, відкривають багато перспективних можливостей, а саме: поліпшення доступу до фінансових послуг, посилення конкуренції на ринку платіжних послуг, сприяння залученню інвестицій. Водночас, докладаючи зусилля у межах своєї компетенції для законодавчого урегулювання та розвитку ринку віртуальних активів, Національний банк також приділятиме належну увагу моніторингу та мінімізації ризиків віртуальних активів для грошово-кредитної політики та фінансової стабільності, встановленню дієвих засобів контролю за обігом віртуальних активів, забезпечених валютними цінностями.

Окрім того, Національний банк продовжить дослідження міжнародного досвіду, правових аспектів та макроекономічних ефектів для прийняття рішення щодо випуску цифрових грошей Національного банку з урахуванням їх впливу на монетарну політику та фінансову стабільність.

Національний банк України також не залишатиметься осторонь процесів кліматичних змін та декарбонізації економіки, оскільки в довгостроковій перспективі вони матимуть суттєвий вплив на фінансову систему та економіку. Це передбачатиме, зокрема, розширення аналітичного та модельного інструментарію з метою врахування та підвищення точності оцінки впливу кліматичних змін на стан цінової та фінансової стабільності. В середньо- та довгостроковій перспективі кліматичні аспекти також будуть враховуватися під час проведення макропруденційної політики. Діяльність Національного банку у частині врахування впливу кліматичних змін та процесів декарбонізації економіки спиратиметься на підходи, що використовуються у країнах Європейського Союзу щодо цілей сталого розвитку та розвитку зеленої економіки.

Таким чином, положення Основних засад грошово-кредитної політики на 2022 рік та середньострокову перспективу, з одного боку, зберігають послідовність грошово-кредитної політики центрального банку, з іншого – забезпечують актуальність політики та її інструментарію до викликів нового часу.

Богдан Данилишин Богдан Данилишин , завідувач кафедри КНЕУ ім. В.Гетьмана
Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook, Twitter и Telegram