![](https://i.lb.ua/028/50/55ab7ebe5bfa8.jpeg)
Юліан Захаревич вчився у Львівській реальній школі, далі закінчив Технічну академію (тепер це Львівська політехніка, і в 1881-1882 роках Захаревич був її ректором), потім у Віденській політехніці. Він був членом Центральної комісії з дослідження та консервації пам'яток мистецтва та історії Галичини, в його «реставраторському портфелі» - костел єзуїтів, костел Іоанна Хреститтеля, костел Марії Сніжної, перебудова веж костелу Марії-Магдалини. Починаючи з 1870-х років львівські архітектори поступово витісняють з місцевого ринку віденських і самі формують модерне обличчя міста. Юліан Захаревич поєднує в своїх проектах академічні форми неоренесансу та сучасний раціоналізм., по своєму інтерпретує історизм і любить романтичні елементи в декорі фасадів.
![Музей етнографії та художнього промислу](https://i.lb.ua/080/39/55ab7ef26dd06.jpeg)
У 1885 році Юліан Захаревич разом з іншим львівським архітектором Іваном Левинським купили у міста ділянку землі в районі Кастелівка (вулиці Бандери, Сахарова та Мельника – кордон цього району) та забудували її віллами за власними проектами. Обидва вважали віллу з прилеглим садом ідеальним житлом цивілізованої людини і мріяли розбудувати міні-місто-сад. На початку ХХ століття Кастелівка перетворилася на респектабельний район, де з лівого боку розташовувались вілли, а з правого – прибуткові будинки архітектора Юзефа Сосновського. Першу віллу на новій ділянці збудували Юліан Захаревич та його син Альфред, також відомий і видатний львівський архітектор та підприємець, їхній родинний дім – вілла «Юлієтка» - був складним нагромадженням новаторських прийомів і класичних форм, на стіні будинку був сонячний годинник. Зараз у цьому будинку розташований хостел.
![Львівська політехніка](https://i.lb.ua/016/39/55ab7f31a6c08.jpeg)
![Костел Серца Ісусова та монастир францисканок](https://i.lb.ua/054/14/55ab7f5750fb0.jpeg)
Юліан Захаревич помер у 1898 році, похований на Личаківському цвинтарі.
Юрій Бірюльов. Захаревичі: Творці столичного Львова, 2010, видавництво «Центр Європи».