Короткий аналіз програми діяльності Кабінету Міністрів України

Переважає враження – уряд ставив собі за мету лише формально «написати» програму, але не має наміру її виконувати.

Фото: Макс Требухов

Таке враження формується, починаючи із Вступу «програми» де наведені перелік сучасних викликів перед урядом (необхідність витрачати третину бюджету на витрати по боргу, фактичну зношеність інфраструктури, проблеми ЖКП, слабку і хворобливу економіку, військовий конфлікт і т.п.) та декларативні результати, яких досягне Уряд за 5 років, а саме:

- Зростання економіки на 40%;

- Приріст робочих місць на 1 млн.;

- Залучення 50 млрд. доларів США прямих іноземних інвестицій;

- Очевидний розвиток інфраструктури (основних доріг – 24 тис. км у «хороший» стан, 5 глибоководних портів та 15 аеропортів);

- Забезпечення кожного на рівні не менше «реального» прожиткового мінімуму;

- Рівень забруднення довкілля зменшиться не менше ніж 20%;

- Позитивний демографічний тренд.

Задекларовано прагнення забезпечити добробут та вищу якість життя українця, у той же час, нові надходження спрямовуватимуться за принципом 70/30, до 70% - спрямовуватиметься в розвиток економіки і 30% - на соціальне забезпечення.

Подана програма діяльності Уряду являє собою документ із переліком деяких цілей всіх 14-ти міністерств і Секретаріату КМУ та загальний пункт «Європейська та євроатлантична інтеграція».

Фактично документ представляє собою набір цілей для міністерств, які вони самі собі «поставили», зведений у єдиний перелік без узгодження загальної мети, задач і плану відповідних дій по їх досягненню. Фактично не формується стратегічного бачення і «плану» (із зазначенням послідовності, умов і часової параметризації), а просто перелік бажаних цілей і ймовірні показники ефективності (які у більшості випадків є вимогами чинного законодавству), що будуть досягнуті за 5 років.

Із проекту програми не випливає як саме Уряд має намір збільшити доходи бюджету і мати ресурси для розвитку економіки, окрім приватизації та продажу землі.

Дивні бачення щодо розвитку вищої освіти та шляхів її фінансового забезпечення. Наприклад, у цілі 1.4 зазначено що: «За 5 років не менш як 70% державних закладів вищої освіти вийдуть із статусу бюджетної установи.». Тобто, або передбачається «приватизація» вузів, або повальна комерціалізація вищої освіти.

Цілі, наприклад Мінохоронздоров’я, визначаються як доконані майбутні стани – «Люди менше хворіють», а не «… значне скорочення захворюваності…» і т.п.

Проект постанови ВРУ про програму діяльності Кабміну – це «відписка» Уряду на вимоги чинного законодавства (стаття 11 закону про КМУ). Подали на розгляд Парламенту бо мусили…

Андрій Павловський Андрій Павловський , Експерт з питань соціальної політики
Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook, Twitter и Telegram