Петро Шевченко

Аналітик, аспірант Цзиліньського університету

Петро Шевченко

https://www.facebook.com/petro.shevchenko92

Email: [email protected]

Майк, один з героїв роману Хемінгуея «І сонце сходить», так відповідає на питання, коли він збанкрутував: «Поступово, але раптово». Це справедливо і для ліберального світового порядку, в якому ми жили останні 70 років. Він поступово сходить на манівці. Драматично виріс Китай – головний конкурент США, ставши другою економікою світу. Ми вже живемо в світі з декількома полюсами, в якому Україна має володіти експертизою про Китай і Північно-Східну Азію, задля ухвалення правильних прагматичних рішень у своїй зовнішньополітичній стратегії.

Розуміння Китаю важливо для нашого розвитку. Робота з ним – це не тільки можливості, але і серйозні геополітичні виклики через непорозуміння чи прорахунки. 20 років тому США лобіювали вступ Китаю до ВТО. У Вашингтоні вірили в ідеалізм: співпраця й економічний розвиток лібералізують, демократизують Китай, проте цього не сталося - зараз дві країни не партнери, а супротивники.

Китай – це зовсім інший, складний світ. Робота з ним – це одночасна гра і в шахи, і в го. Ті, хто прожив в Китаї один рік, вважають, що вони повністю усвідомили його. Ті, хто прожив п’ять, підозрюють - їх знання недосконале. Ті, хто прожив десять років, сміливо визнають – вони нічого не розуміють про цю цивілізацію, яка прикидається країною, як зазначав американський синолог Люсьєн Пай.

Тим не менш, моя місія – надати читачам LB.ua якнайбільш адекватну й об’єктивну візію щодо Китаю, його міжнародної діяльності, політики та економіки. Передати погляд «зсередини» - як азійський гігант бачить своє зростання на глобальній арені.

Автор – випускник КНЕУ, працював в Міністерстві економіки України. З 2015 у Китаї – спочатку менеджер в торгівлі та експорті OEM продукції, потім викладач в університеті. З 2020 навчається в місцевому виші на аспірантурі.